т. І. Видано у 2016 р.
306 стор.
Лекціонарій – це книга з текстами Святого Письма, яка використовується в Літургії Слова під час Мес та інших богослужінь. Порядок читань Лекціонарія в Католицькій Церкви в різних країнах регламентує типове видання «Ordo Lectionum Missae» (з лат. «Чин читань Меси»). Останнє друге його видання вийшло друком в Libreria editrice Vaticana у 1981 р. Ця книга визначає читання на кожну літургійну відправу, не подаючи однак біблійного тексту самих читань.
Римський Месал.
Видано у 2012 р.
1480 стор.
Месал – це основна богослужбова книга Католицької Церкви. У Православній Церкві її аналогом є Служебник, проте є й певні відмінності. У Служебнику містяться три літургії: святого Василія Великого, святого Іоанна Золотоустого та літургія передосвячених дарів, священицькі та дияконські молитви, церковний календар, літургійні співи. У свою чергу, Месал Католицької Церкви, з огляду на відмінності у традиції, набагато більший за об'ємом: крім самого чину Меси, у ньому подаються молитви на кожен день літургійного року, на спомини свят Господніх та Святих, спільні й обрядові Меси, співи та молитви, церковний календар.
Співаймо Господу.
Видано у 2014 р.
234 стор.
«Співаймо Господу» – нотне видання, яке містить літургійні співи українською мовою в органному супроводі. В І томі вміщено співані частини Чину Меси, співи Мес літургійного року, найбільш поширені і вживані молебні та гімни. Окремий розділ присвячено Месам латинською мовою. Конституція “Musicam Sacram”, п. 47 говорить: “Душпастирі повинні дбати також і про те, щоб вірні вміли спільно відмовляти або співати постійні частини святої Меси, їм визначені, не тільки рідною мовою, але й мовою латинською”.
Requiem aeternam.
Видано у 2015 р.
164 стор.
Ми віримо, що зі смертю життя християнина не закінчується: «Бо коли віруємо, що Ісус помер і воскрес, то й тих, які поснули, через Ісуса Бог приведе з Ним» (1 Сол 4, 14). У Катехизмі Католицької Церкви, п. 958, говориться: «Визнаючи від самого початку співпричастя, яке існує всередині цілого містичного Тіла Ісуса Христа, Церква-паломниця з перших часів християнства оточила великою шаною пам’ять померлих, приносячи також за них молитви; бо молитися за мертвих (…) – це свята й благочестива думка (…), щоб вони звільнилися від гріха (2 Мак, 12 44-46). Наша молитва за них може не лише допомогти їм, а й зробити успішним їхнє заступництво за нас». Отож, молитва за померлих належить до наших головних християнських обов’язків і є найкращим засобом допомоги своїм померлим братам та сестрам.
Обряди Конфірмації.
Видано у 2002 р.
68 стор.
З милості Христа люди отримують частку у Божій природі, що певною мірою нагадує народження до природного життя, його розвиток і підтримування. Вірні, відроджені Хрещенням, зміцнюються таїнством Конфірмації і в Євхаристії отримують поживу вічного життя. Таким чином вони через таїнства християнського втаємничення все більшою мірою осягають скарби Божого життя і чинять поступ у досконалій любові.
Слушно написано слова: «Омивається тіло, щоб душу очистити від бруду, тіло помазується, щоб освятити душу, тіло знаменується, щоб зміцнити душу, покладення рук отінює тіло, щоб душа отримала духовне світло, тіло споживає Тіло і Кров Христа, щоб душа наситилась Богом».
Це видання є взірцевим для всієї Римсько-Католицької Церкви в Україні.
