Друзі в Facebook  

   

ДОДАТОК ІІ. ОБРЯД ЗАЧИСЛЕННЯ В КАНДИДАТИ ДО ДИЯКОНАТУ І ПРЕСВІТЕРАТУ

1. Обряд зачислення в кандидати до дияконату і пресвітерату відбувається після стверд­ження того, що рішення претендентів приступити до свячень осягнуло достатню зрілість і  підтверджене необхідними якостями.

2. Рішення про прийняття свячень дияконату і пресвітерату має бути висловлене претендентами привселюдно, і так само привселюдно єпископ або вищий настоятель чернечих інституцій, чи їхній делегат, має підтвердити це рішення.

3. Обряд зачислення може відбутися у будь-який день, за винятком Пасхального Тридення, Великого Тижня, Попільної Середи і Спомину всіх померлих вірних, передо­всім у храмах чи каплицях семінарій або чернечих інституцій, наприклад, при нагоді зустрічі пресвітерів або дияконів на Євхаристії чи Літургії Годин, чи Літургії Слова. З огляду на характер обряду, його не слід поєднувати зі свяченнями або обрядом установлення лекторів і аколітів.

4. Якщо зачислення відбувається під час Ме­си, можна використати формулювання Ме­си про священицькі покликання (Меси і молитви в різних потребах, 9) з власними чи­тан­нями цього обряду і у шатах білого кольору.

У дні, перераховані в Таблиці пріоритету літургійних днів у пп. 2-9, належить звершувати Месу з дня.

У дні, коли не звершується Меса про священицькі покликання, одне читання можна взяти з Лекціонарію для обряду зачислення, за винятком тих днів, які вказані в Таблиці пріоритету літургійних днів у пп. 2-4.

5. Якщо зачислення відбувається під час звершення Літургії Слова, тоді обряд починається відповідним антифоном, привітанням головуючого і колектою Меси про священицькі покликання. Читання обираються з-посеред текстів, що містяться в Лекціонарії для обряду зачислення.

6. Якщо обряд сполучений з Літургією Годин, тоді він починається після короткого або довшого читання Божого Слова. В Утрені або Вечірні замість прохань можна використати заклики Вселенської молитви, запропоновані нижче у п. 12.

7. Якщо обряд зачислення відбувається під час Меси, головуючий єпископ одягає шати, які вимагаються для звершення Євхаристії, використовує митру і пасторал. Якщо ж єпи­скоп головує в обряді поза Месою, тоді він може вдягнути або нагрудний хрест, альбу, єпітрахиль, плювіал відповідного кольору поверх альби, або тільки хрест і єпітрахиль поверх рокети і моцети: у цьому разі не використовується ні митра, ні пасторал.

 

ОБРЯД ЗАЧИСЛЕННЯ

8. Після біблійних читань всі сідають, а головуючий, якщо це єпископ, одягає митру, бере пасторал і, сидячи на престолі, проголошує гомілію, в якій, виходячи передусім із прочитаних текстів, повчає присутніх про сутність обряду зачислення цими або подібними словами:

Улюблені брати і сестри, ці наші брати, які сьогодні перед обличчям Церкви висловлюють своє прагнення бути зачисленими в кандидати до свячень, ввіряються нам і вам.

Христос наказав: «Простіть Господаря жнив, щоб вислав робітників на свої жнива». Ці наші брати, знаючи про турботу Господа про свою отару і зважаючи на потреби Церкви, відчувають готовність великодушно відповісти на заклик Христа словами пророка: «Ось я, пошли мене». При цьому вони самі, довірившись Господу, покладають у Ньому свою надію, щоби дотримати вірності своєму покликанню.

Голос Господа, який кличе, належить розпізнавати на підставі знаків, через які Він кожного дня об’являє свою волю розважливим людям. Бог своєю благодаттю направляє і спомагає тих, кого вибирає до участі у Христовому ієрархічному священстві, в той час коли нам, їхнім наставникам, доручає розпізнавати придатність кандидатів. Після того як вони пройдуть відповідне випробування, ми їх прикличемо і позначимо кожного печаттю Святого Духа для служіння Богові і Церкві. Таким чином через святе Рукоположення дияконату і пресвітерату вони будуть послані на те, щоб продовжувати спасенне священнослужіння Христа, яке Він виконував у світі. Тож свого часу вони, долучені до нашого служіння, слугуватимуть Церкві та будуватимуть словом і таїнствами християнські спільноти, до яких вони будуть послані.

Тепер же ми звертаємося до вас, улюблені брати, які вже почали вже своє приготування. Вчіться кожного дня жити згідно з прикладом Євангелія і зміцнюватися у вірі, надії та любові. Практикуючи ці Божі чесноти, зростайте у духові молитви і ревності у здобуванні для Христа всіх людей.

Спонукані любов’ю Христа і укріплені внутрішньою дією Святого Духа, ви прийшли до того, щоб привселюдно виразити своє прагнення присвятитися службі Богові і людям у святому стані дияконату і пресвітерату, і це прагнення ми маємо з радістю прийняти.

Від цього дня ви повинні дбайливіше ставитися до власного покликання, користаючись особливо тими засобами, завдяки яким ваша церковна спільнота, уповноважена до цього, може вам уділити допомоги і підтримки.

Ми ж усі, уповаючи на Господа, поспішимо вам на допомогу своєю любов’ю і молитвою.

Тож коли ви будете покликані поіменно, підійдіть сюди, щоб висловити перед Церквою своє рішення.

9. Визначений до цього диякон або пресвітер кличе поіменно кожного претендента. Кожний з них відповідає:

Ось я.

і підходить до головуючого та віддає йому честь, якщо це єпископ.

10. Потім головуючий запитує їх цими словами:

Найдорожчі сини, ваші пастирі та вчителі, котрим доручено ваше приготування, а також інші, які вас знають, дали про вас добре свідчення, якому ми повністю довіряємо.

Чи хочете ви, відповідаючи на Божий заклик, так пройти своє приготування, щоб у відповідний час ви змогли гідно прийняти свячення дияконату і пресвітерату та виконувати це служін­ня у Церкві?

Претенденти всі разом відповідають:

Хочу.

Головуючий:

Чи хочете так формувати своє духовне життя, щоб ви могли вірно служити Христові та Його Тілу, яким є Церква?

Претенденти:

Хочу.

Потім головуючий додає:

Церква з радістю приймає ваше рішення. Нехай сам Бог довершить це благе діло, яке Він почав у вас.

Всі: Амінь.

11. Всі підводяться. Єпископ знімає митру і віддає разом із пасторалом, якщо вони використовувалися. У Месі мовиться Символ віри згідно з приписами.

Потім головуючий закликає вірних до молитви, кажучи:

Улюблені брати,

смиренно благаймо нашого Бога і Господа,

щоб Він щедро пролив благодать свого благословення 

на цих своїх слуг,

які прагнуть присвятитися служінню Церкві.

12. Диякон або інший відповідний служитель подає ці або інші, більш пристосовані до нагоди, прохання, на які всі відповідають відповідною акламацією, наприклад:

Вислухай нас, Господи.

1. Просімо Бога, щоб ці наші брати міцніше припали до Христа і спромоглися бути Його свідками поміж людьми. Тебе просимо.

2. Просімо Бога, щоб вони розділяли тяготи людей і зав­жди слухали голос Святого Духа.

3. Просімо Бога, щоб вони діяли як слуги Церкви, які мають зміцнювати словом і прикладом своїх братів у вірі та закликати їх до участі в Євхаристії.

4. Просімо Бога, щоб Він вислав працівників на свої жнива і наповнив їх дарами свого Духа.

5. Просімо Бога, щоб усі люди осягнули повноту миру і спра­ведливості.

6. Просімо Бога, щоб усім нашим страждаючим братам, сопричасникам Христових страждань, Він дарував здоров’я та свободу.

13. Якщо обряд зачислення відбувається під час Утрені або Вечірні, – пропустивши прохання і Господню Молитву, відразу мовиться молитва, як у п. 14. Натомість у Літургії Слова в цьому місці мовиться Господня Молитва.

14. Після Господньої Молитви або, якщо зачислення відбувається під час Меси, безпосередньо після закликів Вселенської молитви, головуючий додає:

Прийми ласкаво, Господи, наші благання

та у своїй милості цих Твоїх синів,

які бажають присвятитися служінню Тобі

і слугуванню Твоєму народові

в ієрархічному священнослужінні,

благоволи обдарувати X своїм благословенням,

щоб вони вистояли у покликанні

і, припавши щирою любов’ю до Христа Священика,

змогли гідно прийняти апостольське служіння.

Через Христа, Господа нашого.

Або:

Просимо, Господи,

милостиво дозволь Твоїм слугам

щодня дедалі повніше пізнавати

і припадати до тайни Твоєї любові.

Вчини, щоб вони охоче готувалися до виконування

священнослужіння дияконату і пресвітерату в Церкві,

щоб, наповнені духом Твоєї любові,

ревно служили на славу Твого Імені

і заради спасіння братів.

Через Христа, Господа нашого.

Всі: Амінь.

15. Якщо обряд зачислення відбувається під час Меси, вона звершується далі, як звичайно. Кандидати, їхні рідні та близькі можуть прийняти Причастя у двох видах. У Літургії Годин після обряду зачислення слідують частини у звичайному порядку.

Якщо обряд зачислення був сполучений з Літургією Слова, головуючий у зви­чайний спосіб благословляє згромадження, і диякон розсилає вірних.

 

Біблійні читання для використання в обряді зачислення в кандидати до дияконату і пресвітерату

Читання зі Старого Завіту

16. 1. Втор 1, 9-14:

Виберіть собі людей мудрих, і я поставлю їх головами над вами.

Читання з Книги Второзаконня.

Тими днями Мойсей промовив до народу: «Не здолаю я один узяти на себе ваші тягарі. Господь, Бог ваш, намножив вас так, що ви оце нині численні, як зорі небесні. Нехай Господь, Бог батьків ваших, додасть до вас тисячу разів стільки, скільки вас є, і благословить вас, як обіцяв вам. Але як же міг би я один нести ваші тягарі, ваші труднощі та ваші свари? Виберіть собі, отже, для ваших поколінь людей мудрих, кмітливих, досвідчених, і я поставлю їх головами над вами. І ви мені відповідаючи, сказали: “Добру річ радиш зробити”».

Слово Боже.

2. Сир 39, 1б. 4б-6а:

Вже вдосвіта йому на серці встати для Господа.

Читання з Книги Сираха.

Він усіх предків досліджує мудрість, а на дозвіллі вникає у пророцтва. Він подорожує в країни чужих народів, вивідує, що добре, а що зле між людьми. Вже вдосвіта йому на серці встати для Господа, який його створив; свою перед Всевишнім молитву виливає, уста свої відкриває для молитви і з-за гріхів своїх благання висловлює.

Коли ж то Господь великий зволить, він духом розуму сповниться.

Слово Боже.

3. Іс 6, 1-2а. 3-8:

Кого б Мені послати? Хто Нам піде?

Читання з Книги пророка Ісаї.

Того року, коли помер цар Уззія, бачив я Господа на високім і піднесенім престолі; поли його риз наповнювали храм. Над ним стояли серафими. Кожен мав по шість крил.

І кликали один до одного: «Свят, Свят, Свят Господь Сил; вся земля повна Його слави!» Підвалини порогу хитались від того гомону, а дім став повен диму.

І я сказав: «Горе мені! Пропав я! Бо я людина з нечистими устами, і живу я між людьми з нечистими устами, мої ж очі бачили Царя, Господа Сил».

І підлетів до мене один із серафимів з жевріючою вуглиною у руці, який взяв його кліщами з жертовника. Він приторкнувся ним до моїх уст і мовив: «Приторкнулось оце до твоїх уст і взято від тебе твою беззаконність, і зник гріх твій».

Тоді почув я голос Господній, що говорив: «Кого б Мені послати? Хто Нам піде?»

І сказав я: «Ось я, пошли мене!»

Слово Боже.

4. Єр 1, 4-9:

До всіх, до кого пошлю тебе, ти підеш.

Читання з Книги пророка Єремії.

Надійшло до мене таке слово Господнє: «Перш, ніж Я сформував тебе в утробі, Я знав тебе; і перш, ніж ти вийшов з лона, освятив Я тебе; пророком для народів Я тебе призначив».

Я ж промовив: «Ой, Господи Боже! Я не вмію говорити, бо я дитина».

А Господь сказав до мене: «Не кажи: “Я дитина” – бо до всіх, до кого Я пошлю тебе, ти підеш, і все, що накажу тобі, ти говоритимеш. Не страхайсь перед ними, бо Я з тобою, щоб тебе врятувати», – говорить Господь.

Тоді простяг Господь свою руку й доторкнувся моїх уст і сказав до мене: «Ось Я поклав Мої слова тобі в уста».

Слово Боже.

 

Читання з Нового Завіту

17. 1. Діян 14, 21-23:

Настановив їм пре­світерів для кожної Церкви.

Читання з Діянь Апостолів.

Тими днями Павло і Варнава повер­ну­ли назад до Лістри, Іконії та Ан­тіо­хії. Вони зміцнювали душі учнів, закликали залишатися у вірі. Бо ми маємо, – казали вони, – через великі ути­с­ки ввійти до Царства Божого. І вони, настановивши їм пре­світерів для кожної Церкви і по­мо­лив­шись з постом, передали їх Госпо­ду, в якого повірили.

Слово Боже.

2. 1 Кор 9, 16-19. 22-23:

Горе мені, коли я не звіщатиму Євангелія.

Читання з Першого послання святого апостола Павла до корінтян.

Брати! Якщо я звіщаю Єван­геліє, то немає чим мені хвалитися – це мій обов’язок. І горе мені, коли я не звіщатиму Євангелія. Якщо я це здійснюю добро­віль­но, то маю нагороду; як­що не добровільно, то виконую до­ручену мені службу.

Яка ж моя нагорода? А та, що, проповідуючи Євангеліє, я безко­рис­ливо викладатиму Радісну Вістку, щоб не користуватися своїм пра­вом, яке маю з Євангелія. Будучи вільним від усіх, я себе підкорив усім, щоби багатьох при­дбати.

Став я для немічних, як той немічний, щоб немічних здобути. Для всіх я став усім, щоб в усякому разі деяких спасти. Усе це я роблю задля Радісної Зві­ст­ки, щоб стати її співучасником.

Слово Боже.

3. 1 Кор 12, 4-11:

Кожному дається виявлення Ду­­ха на спільну користь.

Читання з Першого послання святого апостола Павла до корінтян.

Брати! Дари є різноманітні, а Дух – той самий. І служіння різноманітні, а Гос­подь той самий. І дії різноманітні, а Бог той са­мий, – Він робить усе в усіх.

Кожному дається виявлення Ду­­ха на спільну користь. Одному Дух дає слово мудрос­ті, іншому – слово знання тим же Духом, іншому – віру тим же Духом, ін­­шому – дари оздоровлень тим самим Духом, іншому – робити чудеса, ін­шому – пророкувати, іншому – розпізнавати духів, іншому – різні мови, іншому – пояснення мов.

А все це робить один і той же Дух, даючи окремо кожному, як хоче.

Слово Боже.

4. 2 Тим 3, 10-12. 14-15:

Тримайся того, чого ти на­вчився.

Читання з Другого послання святого апостола Павла до Тимотея.

Любий! Ти пішов слідом за моїм вчен­­ням, поведінкою, наміром, вірою, довготерпінням, любов’ю, витрива­лістю, переслідуваннями, страждан­ня­ми, які мене спіткали в Антіохії, в Іконії, в Лістрах. Цих переслі­ду­вань я зазнав, та Господь від усіх мене ви­зволив. Адже всі, хто в Ісусі Христі ба­жає жити благо­чес­тиво, бу­дуть пе­реслідувані.

Ти ж тримайся того, чого ти на­вчився і що тобі довірено, па­м’я­та­ю­чи, від кого ти навчився. І ти змолоду знаєш Святе Пи­сання, яке може тебе зробити муд­рим для спасіння через віру, яка є в Ісусі Христі.

Слово Боже.

 

Респонсорійні псалми

18. 1. Пс 16, 1-2а і 5. 7-8. 11

Рефрен (пор. 5а): Бог – моя доля, частка мого спадку.

Збережи мене, Боже, бо я на Тебе покладаю надію. *

Я сказав Господу: «Ти – мій Господь».

Господь – частка мого спадку, Ти – моя доля; *

Ти – Той, хто мою спадщину оберігає.

(Рефрен)

Благословлятиму Господа, який став моїм порадником. *

Навіть ночами моє нутро давало мені настанови.

Я завжди маю Господа перед собою, – *

Він праворуч мене, я не похитнуся.

(Рефрен)

Ти даси мені дорогу життя пізнати, *

повнота радості – у Твоїй присутності,

у Твоїй правиці – *

радість навіки.

(Рефрен)

2. Пс 24, 1-2. 3-4аб. 5-6

Рефрен (пор. 6): Ось покоління, що шукає Бога.

Земля і все, що її наповняє, *

Всесвіт і ті, що живуть у ньому, – вони Господні.

Адже Він заснував її над морями *

і облаштував її на ріках.

(Рефрен)

Хто вийде на гору Господню, *

і хто стане на Його святому місці?

Той, у кого руки невинні й серце чисте, *

хто не прив’язав до марного свою душу.

(Рефрен)

Такий отримає благословення від Господа *

і справедливу винагороду від Бога, Спасителя свого.

Це покоління тих, які Його шукають, – *

обличчя Бога Якова шукають.

(Рефрен)

3. Пс 98, 1. 2-3аб. 3в-4. 5-6

Рефрен (2б): Бог всім народам відкрив свою правду.

Заспівайте Господу нову пісню, *

бо Він учинив чуда.

Мені принесла спасіння Його правиця, *

Його святе рамено.

(Рефрен)

Господь явив своє спасіння, – *

перед очима народів відкрив свою справедливість.

Він згадав свою милість і свою правду *

домові Ізраїля.

(Рефрен)

Всі кінці землі побачили *

спасіння нашого Бога.

Вигукуй Господу, вся земле, – *

вигукуйте радісно, співайте і грайте!

(Рефрен)

Заграйте Господу на гуслах, – *

на гуслах, з мелодійною піснею.

На сурмах, під звуки рога, *

радісний гук перед Царем – Господом здіймайте.

(Рефрен)

 

Алілуя і спів перед Євангелієм

19. 1. Мк 1, 17:

Ідіть за Мною, – Господь говорить,

і ловцями лю­дей Я вас зроблю.

2. Лк 4, 18:

Господь послав Мене благовістити убогим,

проповідувати визволення полоненим.

3. Йн 12, 26:

Якщо хто Мені служить, нехай іде за Мною,

і де Я, там і слу­га Мій буде.

 

Євангеліє

18. 1. Мт 9, 35-38:

Благайте Господаря жнив, щоби послав робітників на свої жни­ва.

Читання святого Євангелія від Матея.

Того часу Ісус обходив усі міста й села, на­­вчаючи в їхніх синагогах, про­повідуючи Євангеліє Царства й зці­­люючи всяку недугу і всяку хво­робу. Побачивши ж юрби, Він зми­лосердився над ними, оскільки були втомлені та розпорошені, наче вівці, які не мають пастуха.

Якось каже Ісус своїм учням: «Жнива великі, а женців мало. Тож благайте Господаря жнив, щоби послав робітників на свої жни­ва».

Слово Господнє.

2. Мк 1, 14-20:

Я зроблю вас ловцями лю­дей.

Читання святого Євангелія від Марка.

Після того, як був виданий Йоан, Ісус прийшов до Галілеї і про­по­відував Боже Євангеліє. Він казав: «Сповнився час, і на­близилося Царство Боже. Покай­те­ся і віруйте в Євангеліє!»

А коли проходив біля Галілей­­ського моря, то побачив Симона й Ан­­дрія, Симонового брата, які за­ки­дали невід у море, оскільки були рибалками.

Тож сказав їм Ісус: «Ідіть за Мною, і Я зроблю вас ловцями лю­дей». І негайно, покинувши сіті, во­ни пішли за Ним.

А пройшовши дещо далі, Він побачив Якова Зеведеєвого та його брата Йоана, які були в човні та ла­го­­дили сіті, і відразу покликав їх. Зали­шив­ши свого батька Зеведея в човні з наймитами, вони пішли за Ним.

Слово Господнє.

3. Лк 5, 1-11:

За словом Твоїм закину сіті.

Читання святого Євангелія від Луки.

Того часу, коли натовп, аби слухати Боже слово, тіснив Ісуса, а Він стояв біля Генісаретського озера, то побачив два причалені до берега човни. Рибалки, відійшовши від них, полоскали сіті. Увійшовши до одного з човнів, який належав Симонові, велів йому трохи відплисти від берега. Він сів і навчав людей з човна.

Коли ж перестав навчати, Він промовив до Симона: «Відпливи на глибину і закинь сіті для риболовлі!» А Симон у відповідь сказав: «Наставнику, цілу ніч ми трудилися, але нічого не піймали, та за словом Твоїм закину сіті!» І, зробивши це, вони наловили дуже багато риби, аж їхні сіті поча­ли рватися. Тож вони дали знак товаришам у дру­гому човні, щоби прийшли їм допомогти. І вони прийшли й на­пов­­нили обидва човни, так що ті ста­ли потопати.

Побачивши це, Симон-Петро при­­пав до колін Ісуса, промов­ля­ю­чи: «Відійди від мене, бо я грішний чо­ловік, Господи!» Бо від кількості риби, що вони на­ловили, жах охопив його й усіх, хто був з ним, також і Якова, і Йоана, синів Зеведеєвих, які були спільниками Симона.

І сказав Ісус Симонові: «Не бій­ся – відтепер ти будеш ловити людей!» І, витягнувши човни на землю, вони залишили все і пішли за Ним.

Слово Господнє.

4. Йн 1, 35-42:

Ось Агнець Божий. Ми знайшли Месію.

Читання святого Євангелія від Йоана.

Того часу Йоан стояв з двома своїми учнями. Побачивши Ісуса, який ішов, він промовив: «Ось Агнець Божий!» І коли він говорив, почули це обидва його учні й пішли за Ісусом.

А Ісус, обернувшись і поба­чив­­ши, що вони йдуть за Ним, каже їм: «Що ви шукаєте?» Вони ж сказали йому: «Равві, – що в перекладі означає Вчитель, – де Ти перебуваєш?» Він каже їм: «Ходіть і поди­ви­те­ся!»

Вони прийшли й побачили, де Він перебував, і залишалися в Ньо­го того дня. Було це близько десятої го­­дини. Андрій, брат Симона-Петра, був одним із двох, які почули це від Йоа­на і які пішли за Ним. Він спочатку розшукав свого брата Симона та й каже йому: «Ми знай­шли Месію» – що в перекладі означає Христос. І він привів його до Ісуса.

Ісус же, поглянувши на нього, сказав: «Ти – Симон, син Йони; ти будеш на­зи­ва­тися Кифа» – що в перекладі озна­чає Петро.

Слово Господнє.

5. Йн 1, 45-51:

Ось справжній ізраїльтянин, у якому немає підступу.

Читання святого Євангелія від Йоана.

Того часу Филип знаходить Натанаїла та й каже йому: «Ми знайшли Того, про кого писали Мойсей у Законі й Пророки, –Ісуса з Назарета, сина Йоси­фа!»

А Натанаїл сказав йому: «Чи мо­же бути щось доброго з Назарета?»

Ка­же йому Филип: «Іди – і по­ди­вися».

Побачив Ісус Натанаїла, який ішов до Нього, і каже про нього: «Ось справжній ізраїльтянин, у якому не­має підступу!»

Каже Йому Натанаїл: «Звідки мене знаєш?»

А Ісус у відповідь йому сказав: «Ще до того, як закликав тебе Филип, як ти був під смоківницею, Я бачив тебе».

Відповів Натанаїл Йо­­му: «Равві, Ти – Син Божий, Ти – Цар Із­ра­їля!»

Ісус у відповідь сказав йому: «Ти повірив, бо Я сказав тобі, що бачив тебе під смоківницею? Ще біль­ше від цього побачиш!»

І Він сказав йому: «Воістину, воістину кажу вам: побачите відкрите небо й Божих ангелів, які піднімаються і опускаються над Людським Сином!»

Слово Господнє.

   

Підкомісія у справах літургійної музики            

   
© Комісія у справах Літургії при Конференції римсько-католицьких єпископів України, 2015 р.