РОЗДІЛ IV. ОДНОЧАСНЕ РУКОПОЛОЖЕННЯ ДИЯКОНІВ І ПРЕСВІТЕРІВ
Вступ
I. Уділення Рукоположення дияконам і пресвітерам
248. Слід, щоб помісна Церква, для служіння якій установлються диякони і пресвітери, була відповідним способом підготовлена до літургії свячень.
Кандидати повинні приготуватися до свячень молитвою в тиші, відбувши принаймні п’ятиденні реколекції.
249. Свячення мають відбудуватися у кафедральному соборі чи у храмах тих спільнот, з яких походить один або багато кандидатів, або в якомусь іншому храмі, що має більшу значимість.
Якщо кандидати до свячень належать до якоїсь чернечої спільноти, свячення можуть відбутися в храмі тієї спільноти, в якій вони будуть виконувати своє служіння.
250. Свячення мають відбуватися за участі якомога більшої кількості вірних, у неділю або свято, хіба що за вибором якось іншого дня промовлятиме пастирська доцільність. Однак здійснення свячень недопустиме у Пасхальне Тридення, Попільну Середу, протягом усього Великого тижня і у спомин Всіх Померлих Вірних.
251. Рукоположення відбувається під час урочистої Меси після завершення Літургії Слова, перед Євхаристійною Літургією.
Можна використати формулювання обрядової Меси з уділенням Рукоположення, за винятком урочистостей, неділь Адвенту, Великого Посту і Великоднього періоду, днів Великодньої октави. У вищеперелічені дні береться формуляр Меси з дня разом із власними читаннями.
Проте в інші дні, якщо не використовується обрядова Меса, одне з читань можна взяти із запропонованих у Лекціонарії для обрядової Меси.
Пропускається Вселенська молитва, оскільки її місце займає благальна літанія.
252. Після читання Євангелія помісна Церква просить єпископа, щоб висвятив кандидатів. На поставлене єпископом запитання вповноважений до цього пресвітер привселюдно декларує відсутність сумнівів щодо кандидатів. Кандидати, диякони і пресвітери, по черзі перед єпископом і всіма вірними виражають готовність виконувати своє священнослужіння згідно з волею Христа і Церкви, під верховенством єпископа. У літанії всі благають Божої благодаті для кандидатів.
253. Через покладення рук єпископа і Молитву Висвячення кандидатам у диякони уділяється дар Святого Духа для виконання священнослужіння дияконів. Подальші слова належать до сутності свячень і тому вимагаються для правомочності дії: Просимо, Господи: зішли на них Святого Духа, в котрому нехай будуть укріплені семиликим даром Твоєї благодаті для вірного виконання діла служіння.
Безпосередньо після Молитви Висвячення рукоположені зодягають дияконські єпітрахилі й далматики, які є зовнішніми знаками служіння, що його вони віднині виконуватимуть у літургії.
Вручення книги Євангелія означає священне служіння дияконів – проголошення Євангелія у літургійних відправах, а також проповідування словом і вчинком віри Церкви.
254. Після наступної благальної молитви всього згромадження слідує Рукоположення пресвітерів.
Через покладення рук єпископа і Молитву Висвячення кандидатам уділяється дар Святого Духа для виконання священнослужіння пресвітерів. Подальші слова належать до сутності свячень і тому вимагаються для правомочності дії: Просимо Тебе, Всемогутній Отче: дай цим своїм слугам гідність пресвітерства; віднови в їхньому нутрі Духа святості; нехай вони виконують прийняте від Тебе, Боже, священнослужіння другого ступеня та прикладом свого життя запроваджують моральність поведінки.
Разом із єпископом пресвітери покладають руки на кандидатів, щоб виразити прийняття їх до пресвітерського стану.
Безпосередньо після Молитви Висвячення висвячені зодягають пресвітерську єпітрахиль і орнат, котрі є зовнішнім знаком служіння, яке вони віднині будуть виконувати у літургії.
Це служіння пояснюють також інші знаки: помазання рук означає особливу участь пресвітерів у священстві Христа; вручення їм хліба і вина вказує на їхню функцію головування при звершенні Євхаристії, а також на обов’язок наслідування розп’ятого Христа.
255. Поцілунок єпископа наче кладе печать, на знак підтвердження того, що він приймає пресвітерів і дияконів, як їхніх нових співпрацівників у служінні. Наскільки це буде можливим, усі пресвітери, або принаймні деякі з них, поцілунком вітають нововисвячених пресвітерів, а диякони – нововисвячених дияконів, на знак прийняття їх до їхнього власного стану.
256. У Євхаристійній Літургії висвячені пресвітери вперше виконують своє служіння, співслужачи з єпископом та іншими членами пресвітерату. Нововисвячені пресвітери займають перші місця.
Диякони асистують єпископу. Один із них підготовлює вівтар, уділяє вірним Причастя, услуговує при чаші, проголошує заклики.
II. Про те, що необхідно приготувати
257. Окрім того, що необхідне для звершення Меси під головуванням єпископа, слід приготувати:
а) книгу Обрядів Рукоположення;
б) орнати для кожного з кандидатів до пресвітерату; єпітрахилі і далматики для кожного з кандидатів до дияконату;
в) полотняний греміал;
г) святе миро;
д) все, що необхідне для омовіння рук єпископа і висвячених.
258. Рукоположення зазвичай має звершуватися при престолі; проте, якщо з огляду на участь вірних це необхідне, для єпископа необхідно приготувати сидіння перед вівтарем або в іншому більш відповідному місці.
Місця для кандидатів до свячень слід приготувати таким чином, щоб вірні добре бачили літургійну дію.
259. Єпископ і пресвітери-співслужителі вдягають літургійні шати, відповідні для звершення Меси.
Кандидати до пресвітерських свячень зодягають гумерал, альбу, пасок і дияконську єпітрахиль; кандидати до дияконських свячень зодягають гумерал, альбу і пасок.
Пресвітери, які покладають руки на висвячуваних пресвітерів, але не співслужать, вдягають альбу і єпітрахиль або комжу і єпітрахиль поверх сутани.
Колір шат має відповідати звершуваній Месі; це може бути також білий колір. Можна використати святкові, тобто більш шляхетні, шати.
Обряд Рукоположення багатьох дияконів і багатьох пресвітерів
Вступні обряди і Літургія Слова
260. Згідно з визначеним порядком відбувається процесія, яка звичайним чином прямує через храм до вівтаря. Кандидати у диякони йдуть попереду диякона, який несе книгу Євангелія, та іншими дияконами (якщо такі присутні). Натомість кандидати у пресвітери йдуть за дияконами перед пресвітерами-співслужителями. Єпископ іде сам, останній. Його супроводжують, залишаючись трохи позаду нього, двоє дияконів, які йому асистують. Підійшовши до вівтаря й належно його вшанувавши, всі йдуть до своїх визначених місць.
У цей час співається Антифон на вхід із власним Псалмом або інша відповідна пісня.
261. Вступні обряди та Літургія Слова звершуються звичайним способом, аж по читання Євангелія включно.
Рукоположення
262. Далі розпочинається обряд Рукоположення.
Єпископ, якщо це потрібне, підходить до приготовленого для Рукоположення престолу, після чого настає представлення кандидатів.
Обрання кандидатів до дияконату
263. Диякон викликає кандидатів таким чином:
Нехай підійдуть ті, котрі мають бути висвячені на дияконів.
І називає їх кожного на ім’я, на що кожний відповідає:
Ось я.
і підходить до єпископа, віддаючи йому честь.
264. Коли всі кандидати стають перед єпископом, делегований єпископом пресвітер каже:
Преосвященний Владико, Свята Мати Церква просить тебе висвятити цих наших братів для служіння дияконського стану.
Єпископ питає його, кажучи:
Чи ти впевнений, що вони цього гідні?
Пресвітер відповідає:
На підставі опитування християнського люду і свідчення компетентних осіб, засвідчую, що вони цього гідні.
Єпископ:
З допомогою Господа Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа обираємо цих наших братів до стану дияконату.
Всі відповідають: Богу подяка.
або в інший спосіб, передбачений у п. 11 Загального вступу, виражають своє підтвердження обрання.
Обрання кандидатів до пресвітерату
265. Диякон кличе кандидатів:
Нехай підійдуть ті, хто має бути висвячений на пресвітера.
Потім називає кожного на ім’я. На що кожний відповідає:
Ось я.
і підходить до єпископа, віддаючи йому честь.
266. Коли всі кандидати стають перед єпископом, пресвітер, делегований єпископом, каже:
Преосвященний Владико, свята Мати Церква просить висвятити цих наших братів для служіння пресвітерського стану.
Єпископ питає його, кажучи:
Чи ти впевнений, що вони цього гідні?
Священик відповідає:
На підставі опитування християнського люду і свідчення компетентних осіб, засвідчую, що вони цього гідні.
Єпископ:
З допомогою Господа Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа обираємо цих наших братів до стану пресвітерату.
Всі відповідають: Богу подяка.
або в інший спосіб, передбачений у п. 11 Загального вступу, виражають своє підтвердження обрання.
Гомілія
267. Усі сідають, а єпископ проголошує гомілію, яку розпочинає виходячи з текстів, прочитаних під час Літургії Слова, і повчаючи людей та обраного про священнослужіння дияконів і пресвітерів, беручи до уваги стан кандидатів у диякони, тобто чи кандидати одружені, чи неодружені. Про це служіння він може говорити цими або подібними словами:
Улюблені брати і сестри, вже невдовзі ці наші сини, які є вашими близькими або приятелями, будуть висвячені на дияконів і пресвітерів, тож старанно розважмо, до якого ж великого служіння у Церкві вони будуть установлені.
Вони служитимуть Христу – Вчителю, Священику та Пастирю, і через їхнє служіння Христове тіло, яким є Церква, постійно будуватиметься і зростатиме тут, на землі, у храм Святого Духа і у Божий народ. З’єднані зі священством єпископів, пресвітери і диякони будуть присвячені проповідуванню Євангелія, освяченню і пасінню Божого народу та звершуванню богопоклоніння, передусім жертви у день Господній. В усьому цьому вони з Божою допомогою так будуть чинити, щоб ви розпізнали в них істинних учнів Того, хто прийшов служити, а не щоб Йому служили.
Вам же, найулюбленіші сини, які маєте ввійти у дияконський стан, Господь дав приклад, щоби ви діяли так, як діяв Він.
Диякон – це слуга Ісуса Христа, котрий явився серед учнів як той, хто служить; це слуга, який, виконуючи з усього серця волю Божу, служить в любові та з радістю як Господу, так і людям. А оскільки ніхто справді не може двом панам служити, вважайте усю нечистоту та захланність ідолопоклонством.
Якщо одночасно висвячуються одружені та неодружені кандидати.
Якщо ж ви добровільно вступаєте до стану дияконату, ви маєте бути як ті, кого колись Апостоли вибрали до служіння любові, – мужами доброї слави і сповненими Святого Духа та мудрості.
Ті з-поміж вас, хто виконуватиме ваше служіння, зберігаючи безженний стан, нехай знають, що це є знаком і водночас спонукою до пастирської любові, а також особливим джерелом плідності у світі. Отже, спонукані щирою любов’ю до Христа Господа, з досконалою відданістю живучи у цьому стані, ви охочіше припадете до Христа нерозділеним серцем, ще палкіше присвятитеся служінню Богу та людям і краще служитимете духовному відродженню.
Живучи у священному целібаті або в подружжі, будьте міцними й рішучими у вірі та проявіть себе незаплямованими і бездоганними перед Богом та людьми, як личить Христовим слугам і розпорядникам Божих тайн. І не дозвольте, аби будь-що відвернуло вас від надії Євангелія, якого не тільки слухачами, а й слугами ви маєте бути. Зберігаючи в серці тайну віри, підтверджуйте своїми вчинками Боже слово, яке проголошуватимете вустами, щоби християнський люд, оживлений Духом, став богоугодною чистою жертвою, і щоб ви, прийшовши до Господа у день ваш останній, змогли почути від Нього ці слова: «Добре, слуго добрий і вірний, увійди до слави Господа твого».
Якщо висвячуються виключно неодружені кандидати.
Якщо ж ви добровільно вступаєте до стану дияконату, ви маєте бути як ті, кого колись Апостоли вибрали до служіння любові, – мужами доброї слави і сповненими Святого Духа та мудрості.
Ви виконуватимете ваше служіння, зберігаючи безженний стан: це є знаком і водночас спонукою до пастирської любові, а також особливим джерелом плідності у світі. Отже, спонукані щирою любов’ю до Христа Господа, з досконалою відданістю живучи у цьому стані, ви охочіше припадете до Христа нерозділеним серцем, ще палкіше присвятитеся служінню Богу та людям і краще служитимете духовному відродженню. Будучи міцними та рішучими у вірі, проявіть себе незаплямованими і бездоганними перед Богом та людьми, як личить Христовим слугам і розпорядникам Божих тайн. І не дозвольте, аби будь-що відвернуло вас від надії Євангелія, якого не тільки слухачами, а й слугами ви маєте бути. Зберігаючи в серці тайну віри, підтверджуйте своїми вчинками Боже слово, яке проголошуватимете вустами, щоби християнський люд, оживлений Духом, став богоугодною чистою жертвою, і щоб ви, прийшовши до Господа у день ваш останній, змогли почути від Нього ці слова: «Добре, слуго добрий і вірний, увійди до слави Господа твого».
Якщо висвячуються виключно одружені кандидати.
Ви маєте бути як ті, кого колись Апостоли вибрали до служіння любові, – мужами доброї слави і сповненими Святого Духа та мудрості. Будучи міцними та рішучими у вірі, проявіть себе незаплямованими і бездоганними перед Богом та людьми, як личить Христовим слугам і розпорядникам Божих тайн. І не дозвольте, щоби будь-що відвернуло вас від надії Євангелія, якого не тільки слухачами, а й слугами ви маєте бути. Зберігаючи в серці тайну віри, підтверджуйте своїми вчинками Боже слово, яке проголошуватимете вустами, щоби християнський люд, оживлений Духом, став богоугодною чистою жертвою, і щоб ви, прийшовши до Господа у день ваш останній, змогли почути від Нього ці слова: «Добре, слуго добрий і вірний, увійди до слави Господа твого».
Ви ж, улюблені сини, які маєте увійти до пресвітерського стану, від Імені Христа-Вчителя виконуватимете священну місію навчання. Проголошуйте всім Боже Слово, яке ви самі з радістю прийняли. Розмірковуйте над Господнім законом та зважайте, щоб ви самі вірили у те, що читаєте, навчали того, в що самі увірували, та наслідували те, чого навчилися.
Нехай же ваше вчення буде поживою для Божого люду, а життя ваше – приємним фіміамом для Христових вірних, щоб словом і прикладом ви возносили будівлю, якою є Божа Церква.
У Христі виконуватимете також місію освячення. Вашим бо служінням складатиметься духовна жертва вірних, з’єднана з жертвою Христовою, яка через ваші руки безкровно здійснюватиметься на вівтарі при звершуванні святих тайн. Роздумуйте ж над тим, що чинитимете, і наслідуйте те, що звершуватимете, кожного разу, коли відправлятимете тайну смерті та воскресіння Христового, щоб ви спромоглися умертвити всі вади, які панують у вашому тілі, та жити новим життям.
Через Хрещення ви долучатимете людей до Божого народу, у таїнстві Покаяння відпускатимете гріхи в Ім’я Христа і Церкви, святим єлеєм укріплятимете хворих. Ви звершуватимете святі обряди, у годинах дня возноситимете похвалу з подякою та молитвами не лише за Божий народ, а й за весь світ, пам’ятаючи, що з-поміж людей ви були взяті і для людей настановлені у справах Божих. Місію, довірену вам Христом-Священиком, виконуйте завжди з радістю і щирою любов’ю, шукаючи не своєї користі, але того, що Христове.
І врешті, найулюбленіші сини, виконуючи свою частку служіння Христа – Голови і Пастиря, підпорядковуючись єпископу та перебуваючи з ним у єдності, вчіться єднати вірних в одну родину, щоб ви спромоглися привести їх через Христа в Святому Духові до Бога Отця. Нехай перед вашими очима завжди сяє приклад доброго Пастиря, який прийшов, щоб служити, а не щоб Йому служили; прийшов, щоб шукати і рятувати загублених.
Присяга обраних дияконів
268. Після гомілії встають лише обрані диякони та підходять до єпископа, який їх всіх одночасно запитує:
Найулюбленіші сини, перш ніж ви вступите у дияконський стан, вам слід перед усім людом засвідчити свою волю прийняття цього священнослужіння.
Чи хочете ви бути присвяченими служінню Церкві через покладання моїх рук і дар Святого Духа?
Обрані всі разом відповідають: Хочу.
Єпископ:
Чи хочете зі смиренною любов’ю виконувати священнослужіння диякона як поміч священицькому станові та задля зростання християнського люду?
Обрані: Хочу.
Єпископ:
Чи хочете, за словами Апостола, зберігати тайну віри в чистому сумлінні та цю віру проголошувати словом і вчинками згідно з Євангелієм і традицією Церкви?
Обрані: Хочу.
Наступне запитання ставиться навіть тоді, коли обрані вже склали чернечі обіти, пропускається же у тому разі, коли обрані – одружені.
Єпископ:
Чи хочете на знак вашого посвячення Христу Господу, задля Небесного Царства у служінні Богові та людям, повсякчас дотримуватись целібату?
Неодружені обрані: Хочу.
Єпископ:
Чи хочете зберігати та розвивати духа молитви, властивого вашому способові життя, і в цьому духові, згідно з вашим станом, вірно звершувати Літургію Годин разом із Божим народом, а також за нього та за весь світ?
Обрані: Хочу.
Єпископ:
Чи хочете постійно уподібнювати своє життя до взірця Христа, Тіла і Крові котрого ви причащатиметеся і їм слугуватимете при вівтарі?
Обрані: Хочу, з Божою допомогою.
269. Потім кожний з обраних по черзі підходить до єпископа і, якщо згідно з п. 11 Загального вступу не передбачено іншої форми, ставши перед єпископом навколішки, кладе свої складені долоні в його долоні.
Єпископ, якщо він є ординарієм обраного, питає його:
Чи присягаєш мені та моїм наступникам пошану та послух?
Обраний: Присягаю.
Якщо єпископ не є ординарієм обраного, то каже:
Чи присягаєш своєму ординарію пошану та послух?
Обраний: Присягаю.
Якщо обраний є ченцем, тоді єпископ каже:
Чи присягаєш дієцезіальному єпископу та своєму законному настоятелеві пошану та послух?
Обраний: Присягаю.
Єпископ завершує:
Нехай сам Бог довершить це благе діло, яке Він почав у тобі.
Обітниця обраних пресвітерів
270. Після присяги обраних дияконів встають обрані пресвітери та підходять до єпископа, який їх всіх одночасно запитує:
Найулюбленіші сини, перш ніж ви вступите у пресвітерський стан, вам слід перед усім людом засвідчити свою волю прийняття цього священнослужіння.
Чи хочете як сумлінні співпрацівники єпископського стану, в пастирській турботі про Господню паству, ведені Святим Духом, невпинно виконувати священицьке служіння у ступені пресвітера?
Обрані всі разом відповідають: Хочу.
Єпископ:
Чи хочете гідно та мудро виконувати служіння Слова, проповідуючи Євангеліє та навчаючи католицької віри?
Обрані: Хочу.
Єпископ:
Чи хочете вірно та побожно, на славу Божу і для освячення християнського люду, згідно з традицією Церкви, звершувати Христові тайни, передусім в Євхаристійній жертві і таїнстві Примирення?
Обрані: Хочу.
Єпископ:
Чи хочете разом із нами благати Боже милосердя для довіреного вам люду, спонукані заповіддю невпинної молитви?
Обрані: Хочу.
Єпископ:
Чи хочете кожного дня дедалі міцніше єднатися з Христом – Верховним Священиком, котрий віддав себе за нас Отцю як непорочну жертву, та з Ним присвятити самого себе Богу заради спасіння людства?
Обрані: Хочу, з Божою допомогою.
271. Потім кожний з обраних по черзі підходить до єпископа і, якщо згідно з п. 11 Загального вступу не передбачено іншої форми, ставши перед єпископом навколішки, кладе свої складені долоні в його долоні.
Єпископ, якщо він є ординарієм обраного, питає його:
Чи присягаєш мені та моїм наступникам пошану та послух?
Обраний: Присягаю.
Якщо єпископ не є ординарієм обраного, то каже:
Чи присягаєш своєму ординарію пошану та послух?
Обраний: Присягаю.
Якщо обраний є ченцем, тоді єпископ каже:
Чи присягаєш дієцезіальному єпископу та своєму законному настоятелеві пошану та послух?
Обраний: Присягаю.
Єпископ завершує:
Нехай сам Бог довершить це благе діло, яке Він почав у тобі.
Літанія
272. Потім усі встають. Єпископ, знявши митру та стоячи зі складеними руками, звернений до люду, закликає:
Молімося, найулюбленіші, до Всемогутнього Бога Отця,
щоби на цих своїх слуг, яких Він благоволить прийняти
до священного стану дияконату і пресвітерату,
Він ласкаво вилив благодать свого благословення.
273. Обрані лягають долілиць на підлогу, і тоді співається літанія. Всі відповідають. Якщо цей день припадає на неділю або Великодній період, всі стоять; натомість в усі інші дні всі стають навколішки. У такому разі диякон закликає:
У літанії можуть бути додані кілька імен місцевих Святих: покровителів, засновників і покровителів храму, покровителів обраних, а також інші заклики, які більш відповідають конкретним обставинам.
Якщо літанія співається латинською мовою (стор. 237), можна співати лише імена Святих, пропускаючи те, що в дужках.
Кантори розпочинають літанію:
Господи, помилуй. Господи, помилуй.
Христе, помилуй. Христе, помилуй.
Господи, помилуй. Господи, помилуй.
Свята Маріє, Мати Божа, молись за нас.
Святий Михаїле, молись за нас.
Святі Ангели Божі, моліться за нас.
Святий Йоане Хрестителю, молись за нас.
Святий Йосифе, молись за нас.
Святі Петре і Павле, моліться за нас.
Святий Андрію, молись за нас.
Святий Йоане, молись за нас.
Свята Маріє Магдалино, молись за нас.
Святий Стефане, молись за нас.
Святий Ігнатію Антіохійський, молись за нас.
Святий Лаврентію, молись за нас.
Святі Перпетує й Феліцито, моліться за нас.
Свята Агнесо, молись за нас.
Святий Григорію, молись за нас.
Святий Августине, молись за нас.
Святий Атанасію, молись за нас.
Святий Василію, молись за нас.
Святий Мартине, молись за нас.
Святий Бенедикте, молись за нас.
Святі Франциску та Домініку, моліться за нас.
Святий Франциску Ксаверію, молись за нас.
Святий Йоане Маріє Віаннею, молись за нас.
Свята Катерино Сієнська, молись за нас.
Свята Терезо від Ісуса, молись за нас.
Усі Святі Божі, моліться за нас.
Будь нам милостивий, спаси нас, Господи.
Від усякого зла спаси нас, Господи.
Від кожного гріха спаси нас, Господи.
Від вічної смерті спаси нас, Господи.
Твоїм втіленням спаси нас, Господи.
Твоєю смертю та воскресінням спаси нас, Господи.
Зісланням Святого Духа спаси нас, Господи.
Ми, грішні, Тебе просимо, вислухай нас, Господи.
Благоволи Твоєю святою Церквою керувати та її оберігати,
Тебе просимо, вислухай нас, Господи.
Благоволи Святійшого Отця та всі церковні чини
у вірі святій зберігати,
Тебе просимо, вислухай нас, Господи.
Благоволи цих обраних благословити,
Тебе просимо, вислухай нас, Господи.
Благоволи цих обраних благословити
і освятити, Тебе просимо, вислухай нас, Господи.
Благоволи цих обраних благословити, освятити
й консекрувати, Тебе просимо, вислухай нас, Господи.
Благоволи дати мир та злагоду всім людям,
Тебе просимо, вислухай нас, Господи.
Благоволи всім потерпаючим від переслідувань явити велике Твоє милосердя, Тебе просимо, вислухай нас, Господи.
Благоволи нас у Твоєму святому служінні зберегти і зміцнити,
Тебе просимо, вислухай нас, Господи.
Ісусе, Сину Бога живого,
Тебе просимо, вислухай нас, Господи.
Почуй нас, Христе. Почуй нас, Христе.
Вислухай нас, Христе. Вислухай нас, Христе.
274. Коли спів літанії закінчиться, єпископ, вставши і розпростерши руки, мовить:
Просимо Тебе, Господи, наш Боже:
вислухай нас і пролий на цих своїх слуг
благословення Святого Духа та силу благодаті священства,
щоб тим, кого ми представляємо
Твоїй милості для освячення,
завжди товаришували незліченні Твої блага.
Через Христа, Господа нашого.
Всі: Амінь.
Диякон, якщо всі стояли навколішки, закликає:
і всі підводяться.
Обрані до Рукоположення пресвітерату відходять, починається Рукоположення дияконів.
Рукоположення дияконів
Рукоположення і Молитва Висвячення дияконів
275. Кожний з обраних до Рукоположення у диякони по черзі підходить до єпископа, який у митрі стоїть перед престолом, і стає перед ним навколішки.
276. Єпископ кладе долоні по черзі на голову кожного обраного, нічого не кажучи.
277. Єпископ знімає митру і над обраними, що стоять перед ним навколішки, каже (співаний текст, п. 207) з розпростертими руками Молитву Висвячення:
Будь з нами, просимо, Всемогутній Боже,
подателю благодатей,
що визначаєш стани і розподіляєш обов’язки.
Ти, залишаючись у собі, все відновлюєш
і, управляючи всім віковічним провидінням,
через слово, силу та мудрість Твою –
Ісуса Христа, Твого Сина, Господа нашого,
в кожному часі уділяєш все необхідне.
Його тілу, Твоїй Церкві,
багатій розмаїттям небесних благодатей
і єдиній у різноманітності її членів,
з’єднаній Святим Духом дивовижними узами,
Ти даєш зростати і розповсюджуватися
для зростання нового храму,
визначаючи слугувати Твоєму Імені
священнослужінням в трьох ступенях служителів,
так як вже від початку Ти обрав синів Леві
для виконання служіння первісної скинії.
Так у початках Твоєї Церкви почином Святого Духа
Апостоли Твого Сина визначили сімох мужів доброї слави,
які мали допомагати їм у щоденному служінні,
а вони самі щоб могли ревніше присвятитися
молитві та проповідуванню слова;
і цим вибраним мужам
через молитву і рукоположення
служіння при столах доручили.
Просимо, Господи: споглянь милостиво
також і на цих Твоїх слуг,
що мають слугувати Твоїм священним вівтарям,
яких ми смиренно призначаємо для служіння дияконату.
Просимо, Господи: зішли на них Святого Духа,
в котрому нехай будуть укріплені
семиликим даром Твоєї благодаті
для вірного виконання діла служіння.
Нехай у них щедро перебуває
взірець євангельських чеснот,
любов без лицемірства, турбота про хворих і убогих,
покірне судження, чистота невинності
та дотримання духовної дисципліни.
Нехай в їхній поведінці ясніють Твої заповіді,
щоби прикладом свого життя
вони святий люд спонукали до наслідування;
і, даючи добре свідчення сумління,
нехай вони тривають міцними і непохитними у Христі,
щоб, наслідуючи на землі Твого Сина,
котрий прийшов служити, а не щоб Йому служили,
вони удостоїлися з Ним у небесах царювати.
Котрий з Тобою живе і царює
в єдності Святого Духа, Бог,
на всі віки вічні.
Всі: Амінь.
Вручення книги Євангелія
278. Коли закінчиться Молитва Висвячення, всі сідають. Єпископ одягає митру. Висвячені встають, а інші диякони або прислуговуючі вдягають на них єпітрахилі (так, як їх одягають диякони) і далматики.
279. У цей час можна співати антифон (співаний текст, стор. 245):
Блаженні ті, які живуть у Твоєму домі, Господи.
(В. П. Алілуя.)
із Псалмом 84: Які любі Твої оселі, Господи сил, як вище у п. 209, або інший відповідний спів із антифоном, особливо тоді, коли Псалом 84 був використаний як респонсорійний псалом під час Літургії Слова.
280. Висвячені, одягнені у дияконські шати, підходить до єпископа. По черзі кожний з них стає навколішки перед єпископом, котрий вручає кожному книгу Євангелія, кажучи:
Прийми Христове Євангеліє,
проповідником якого ти став;
і пильнуй, щоб ти вірив у те, що читатимеш,
щоб навчав того, в що увірував,
і щоб наслідував те, чого навчатимеш.
281. Під час цього можна співати антифон (співаний текст, стор. 248):
Проголошуйте Євангеліє всякому створінню.
(В. П. Алілуя.)
із Псалмом 117, Хваліть Господа, всі народи, або інший відповідний спів із антифоном.
Псалом 117
Хваліть Господа, всі народи!
Прославте Його, всі люди,
бо утвердилося над нами Його милосердя,
і Господня правда перебуває навіки.
(Повторюється антифон)
Не мовиться Слава Отцю.
Потім висвячені диякони повертаються на свої місця.
Рукоположення пресвітерів
Благальна молитва
282. Потім підходять обрані до Рукоположення у пресвітери. Єпископ, знявши митру та стоячи зі складеними руками, звернений до люду, закликає до молитви (співаний текст, п. 126):
Молімося, найулюбленіші, до Всемогутнього Бога Отця, щоб у цих Його слугах,
яких обрав для священицького служіння,
Він примножив свої небесні дари.
Рукоположення і Молитва Висвячення пресвітерів
283. Кожний з обраних до Рукоположення у пресвітери по черзі підходить до єпископа, який у митрі стоїть перед престолом, і стає перед ним навколішки.
284. Єпископ кладе долоні по черзі на голову кожного обраного, нічого не кажучи.
Після єпископа на голову кожного обраного кладуть по черзі руки всі пресвітери, одягнуті в єпітрахиль, також нічого не кажучи. Після покладення рук пресвітери залишаються навколо єпископа, аж до закінчення Молитви Висвячення, але у такому порядку, щоб вірні могли добре бачити все, що відбувається.
285. Єпископ знімає митру і над обраними, які стоять перед ним навколішки, каже (співаний текст, п. 131) з розпростертими руками Молитву Висвячення:
Будь з нами, Господи, святий Отче,
Всемогутній вічний Боже,
джерело людської гідності і подателю всіх благодатей;
завдяки Тобі все постало і Тобою все підтримується.
Для утворення священицького люду
міццю Святого Духа
Ти встановлюєш у ньому в різних станах
служителів Христа, Твого Сина.
Вже у попередньому Завіті
зароджувалися встановлені служіння містичним таїнствам:
тоді, коли, поставивши на чолі Мойсея і Аарона
для керування і освячення народу,
Ти обрав до їхньої спільноти і спомагання діла
мужів нижчого стану та гідності.
Так у пустині Ти поширив духа Мойсея
на сімдесятьох розсудливих мужів;
завдяки цим помічникам
йому було легше керувати Твоїм народом.
Так на синів Аарона
Ти вилив щедрість батьківської повноти,
щоб для жертвоприношень скинії,
які були тінню майбутніх благ,
не забракло згідно з Законом служіння священиків.
Аж врешті, святий Отче,
Ти послав у світ свого Сина – Ісуса,
Апостола й Первосвященика нашого віросповідання.
Він через Святого Духа
самого себе, непорочного, Тобі приніс у жертву,
і своїх Апостолів, освячених в істині,
зробив учасниками своєї місії.
Ти долучив до них сподвижників
для проголошення та виконання
діла спасіння по всьому світі.
Нині ж просимо, Господи:
дай також нам, свідомим нашої слабкості, цих помічників,
котрих потребуємо для виконання
апостольського священства.
Просимо Тебе, Всемогутній Отче:
дай цим своїм слугам гідність пресвітерства;
віднови в їхньому нутрі Духа святості;
нехай вони виконують прийняте від Тебе, Боже,
священнослужіння другого ступеня
та прикладом свого життя
запроваджують моральність поведінки.
Нехай вони будуть
добрими співпрацівниками нашого Стану,
щоб завдяки їхньому проповідуванню
слова Євангелія благодаттю Святого Духа
плодоносили в серцях людей
та дійшли аж на край світу.
Нехай разом з нами
вони будуть вірними управителями Твоїх тайн,
щоби Твій народ оновлювався через купіль відродження
і ситився з Твого вівтаря,
щоб грішники були примирювані з Тобою
і були підтримувані недужі.
Нехай вони єднаються з нами, Господи,
в благанні Твого милосердя
для довіреного їм народу та для всього світу.
Так повнота народів, зібрана у Христі,
нехай перетвориться на один Твій народ,
який має довершитися у Твоєму Царстві.
Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого,
котрий з Тобою живе і царює
в єдності Святого Духа, Бог,
на віки вічні.
Всі: Амінь.
Помазання долоней та вручення хліба і вина
286. Коли закінчиться Молитва Висвячення, всі сідають. Єпископ одягає митру. Неопресвітери встають. Пресвітери, які стояли навколо єпископа, повертаються на свої місця, а деякі з них одягають на неопресвітерів єпітрахилі (так, як одягають їх пресвітери) і орнати.
287. Після цього єпископ кладе на коліна полотняний греміал і, пояснивши вірним (за потреби) значення цього жесту, помазує по черзі святим миром долоні кожного неопресвітера, який стає перед ним навколішки, і каже:
Господь Ісус Христос,
якого Отець помазав Святим Духом і силою,
нехай візьме тебе під свою опіку,
щоб ти освячував християнський люд
та приносив жертву Богові.
Потім єпископ та неопресвітери омивають руки.
288. Під час одягання неопресвітерів у єпітрахилі та орнати, а також під час помазання єпископом їхніх долонь, співається антифон (співаний текст, стор. 242):
Священик повіки, Христос Господь,
за чином Мелхіседека,
хліб і вино приніс у жертву. (В. П. Алілуя.)
із псалмом 110: Промовив Господь до Господа мого, як вище, див. п. 134, або інший відповідний спів із антифоном, особливо тоді, коли Псалом 110 був використаний як респонсорійний псалом під час Літургії Слова.
289. Потім вірні приносять патену з хлібом і чашу з вином та доданою до нього водою для звершення Меси. Диякон приймає дари від вірних і приносить єпископу, який вручає їх по черзі кожному неопресвітерові, який стає перед ним навколішки, і каже:
Прийми приношення святого люду,
які жертвуватимеш Богу.
Роздумуй над тим, що чинитимеш,
наслідуй те, що звершуватимеш,
і узгоджуй своє життя з тайною Господнього хреста.
290. Потім єпископ передає всім нововисвяченим, найперше неопресвітерам, потім дияконам, поцілунок миру, кажучи:
Мир тобі.
Висвячений відповідає:
І з духом твоїм.
Також усі, або принаймні декотрі, присутні пресвітери передають поцілунок миру неопресвітерам на знак прийняття їх до свого стану; так само чинять усі, або принаймні декотрі, присутні диякони нововисвяченим дияконам.
291. Під час цього можна співати респонсорій (співаний текст, стор. 243):
— Вже не називаю вас слугами, лише друзями Моїми,
бо ви спізнали все, що вчинив Я між вами. (В. П. Алілуя.)
Прийміть Святого Духа, Утішителя.
† Він є Той, кого Отець вам посилає. (В. П. Алілуя.)
— Ви – друзі Мої, якщо чинитимете все, що Я вам заповідаю.
Прийміть …
— Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
† Він є Той…
Або антифон (співаний текст, стор. 244):
Ви – друзі Мої, якщо чинитимете все,
що Я вам заповідаю, – говорить Господь. (В. П. Алілуя.)
із Псалмом 100: Вигукуй Господу, вся земле!, як вище, див. п. 137, або інший відповідний спів із респонсорієм або антифоном, особливо тоді, коли Псалом 100 був використаний як респонсорійний псалом під час Літургії Слова.
292. Меса продовжується у звичайному порядку. Символ віри мовиться згідно з приписами; Вселенська молитва пропускається.
Євхаристійна Літургія
293. Євхаристійна Літургія звершується як завжди, лише пропускається приготування чаші. Один із нововисвячених дияконів услуговує єпископу при вівтарі.
294. У Євхаристійній Молитві єпископ, або один із пресвітерів-співслужителів, особливо згадує неопресвітерів і дияконів згідно з таким формулюванням:
а) У 1 Євхаристійній Молитві частина Боже, прийми власна.
Боже, прийми милостиво цю жертву служіння нашого
і всієї Твоєї родини.
Складаємо її також за цих Твоїх слуг,
котрих Ти благоволив возвести
у дияконський і пресвітерський стан.
Просимо Тебе, Господи:
бережи милостиво в них свої дари,
щоб священнослужіння, якого вони удостоїлися,
зарясніло божественними плодами.
(Через Христа, Господа нашого. Амінь.)
б) У 2 Євхаристійній Молитві після слів Тіла і Крові Христа мовиться:
1С Пам’ятай, Боже, про Твою Церкву,
розпорошену по всій землі.
Вдосконалюй її в любові
разом з нашим Папою Н., з нашим єпископом Н.,
а також із Твоїми слугами,
яких Ти схотів сьогодні встановити
дияконами і пресвітерами Церкви,
та з усім духовенством.
2С Пам’ятай також про наших померлих…
в) У 3 Євхаристійній Молитві після слів принесла мир і спасіння усьому світові мовиться:
Зміцни у вірі та любові Твою Церкву,
подорожуючу по землі,
разом з Твоїм слугою, нашим Папою Н.,
з нашим єпископом Н., з єпископським станом
і цими слугами Твоїми, котрі сьогодні були встановлені
дияконами і пресвітерами Церкви,
з усім духовенством та всім народом Твого володіння.
Вислухай милостиво молитви…
г) Якщо не було використано власну префацію, можна використати 4 Євхаристійну Молитву з власною заступницькою молитвою. Після слів живою жертвою для возвеличення Твоєї слави мовиться:
1С Пам’ятай, Боже, про всіх,
за кого ми приносимо цю жертву:
передусім про Твого слугу, нашого Папу Н.,
про нашого єпископа Н.,
про весь єпископський стан,
і про цих слуг Твоїх, котрих Ти сьогодні
благоволив вибрати для дияконського
і пресвітерського служіння Твоєму народові,
і про все духовенство,
про тих, які складають жертву і які тут присутні,
про весь Твій народ
та всіх, хто щирим серцем шукає Тебе.
2С Пам’ятай також про тих…
295. Нововисвячені диякони причащаються у двох видах. Диякон, який прислуговує єпископу, виконує служіння при чаші.
296. Батьки та близькі нововисвячених можуть прийняти Причастя у двох видах.
297. Інші нововисвячені диякони допомагають єпископу причащати вірних.
298. Коли закінчиться причащання, можна заспівати пісню подяки. Після пісні слідує молитва після Причастя.
Обряд закінчення
299. Замість звичайного благословення можна використати нижчеподане формулювання благословення. Диякон може закликати:
Схиліть голови для благословення.
або виразити це іншими словами.
Потім єпископ, розпростерши руки над нововисвяченими та людом, мовить благословення:
Бог, засновник і покровитель Церкви,
нехай постійно дарує вам свою благодать,
щоб ви вірно виконували ваше служіння.
Всі: Амінь.
Єпископ:
Бог, який дав вам, диякони, завдання
проголошувати Христове Євангеліє,
нехай укріпить вас, щоб, живучи згідно із Його словом,
ви стали щирими і палкими Його свідками.
Всі: Амінь.
Єпископ:
Нехай Він вас, пресвітерів, зробить справжніми пастирями,
які годують вірних живим хлібом і словом життя,
щоб вони дедалі більше зростали
в єдності Христового тіла.
Всі: Амінь.
Єпископ:
Вас всіх, тут присутніх,
нехай благословить Бог Всемогутній,
Отець, і Син, і Святий Дух.
Всі: Амінь.
300. Після благословення диякон відсилає люд, і всі у звичайному порядку йдуть процесією в сакристію.
Обряд Рукоположення одного диякона і одного пресвітера
Вступні обряди і Літургія Слова
301. Згідно з визначеним порядком відбувається процесія, яка звичайним чином прямує через храм до вівтаря. Кандидат у диякони йде попереду диякона, який несе книгу Євангелія, та іншими дияконами (якщо такі присутні). Натомість кандидат у пресвітери йде за дияконами перед пресвітерами-співслужителями. Єпископ іде сам, останній. Його супроводжують, залишаючись трохи позаду нього, двоє дияконів, які йому асистують. Підійшовши до вівтаря, всі належно вшановують його і йдуть до своїх визначених місць.
У цей час співається Антифон на вхід із власним Псалмом або інший відповідний спів.
302. Вступні обряди та Літургія Слова звершуються звичайним способом, аж по читання Євангелія включно.
Рукоположення
303. Далі розпочинається обряд Рукоположення.
Єпископ, якщо це потрібне, підходить до приготовленого для Рукоположення престолу, після чого настає представлення кандидатів.
Обрання кандидата до дияконату
304. Диякон викликає кандидата до дияконату таким чином:
Нехай підійде той, хто має бути висвячений на диякона.
І називає його на ім’я, на що той відповідає:
Ось я.
і підходить до єпископа, віддаючи йому честь.
305. Коли кандидат стає перед єпископом, делегований єпископом пресвітер каже:
Преосвященний Владико, Свята Мати Церква просить тебе висвятити цього нашого брата для служіння дияконського стану.
Єпископ питає його, кажучи:
Чи ти впевнений, що він цього гідний?
Пресвітер відповідає:
На підставі опитування християнського люду і свідчення компетентних осіб, засвідчую, що він цього гідний.
Єпископ:
З допомогою Господа Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа обираємо цього нашого брата до стану дияконату.
Всі відповідають: Богу подяка.
або в інший спосіб, передбачений у п. 11 Загального вступу, виражають своє підтвердження обрання.
Обрання кандидата до пресвітерату
306. Диякон кличе кандидата до пресвітерату:
Нехай підійде той, хто має бути висвячений на пресвітера.
І називає його на ім’я, на що той відповідає:
Ось я.
і підходить до єпископа, віддаючи йому честь.
307. Кандидат стає перед єпископом і пресвітер, делегований єпископом, каже:
Преосвященний Владико, Свята Мати Церква просить тебе висвятити цього нашого брата для служіння пресвітерського стану.
Єпископ питає його, кажучи:
Чи ти впевнений, що він цього гідний?
Пресвітер відповідає:
На підставі опитування християнського люду і свідчення компетентних осіб, засвідчую, що він цього гідний.
Єпископ:
З допомогою Господа Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа обираємо цього нашого брата до стану пресвітерату.
Всі відповідають: Богу подяка.
або в інший спосіб, передбачений у п. 11 Загального вступу, виражають своє підтвердження обрання.
Гомілія
308. Всі сідають, а єпископ говорить проголошує, яку розпочинає виходячи з текстів, прочитаних під час Літургії Слова, і повчаючи людей та обраного про священнослужіння дияконів і пресвітерів, беручи до уваги стан кандидата у диякони, тобто чи кандидат одружений, чи неодружений. Про це служіння він може говорити цими або подібними словами:
Улюблені брати і сестри, вже невдовзі ці наші сини, які є вашими близькими або приятелями, будуть висвячені на диякона і пресвітера, тож старанно розважмо, до якого ж великого служіння у Церкві вони будуть установлені.
Вони служитимуть Христу – Вчителю, Священику та Пастирю, і через їхнє служіння Христове тіло, яким є Церква, постійно будуватиметься і зростатиме тут, на землі, у храм Святого Духа і у Божий народ. З’єднані зі священством єпископів, пресвітер і диякон будуть присвячені проповідуванню Євангелія, освяченню і пасінню Божого народу та звершуванню богопоклоніння, передусім жертви у день Господній. В усьому цьому вони з Божою допомогою так будуть чинити, щоб ви розпізнали в них істинних учнів Того, хто прийшов служити, а не щоб Йому служили.
Тобі ж, найулюбленіший сину, який маєш увійти у дияконський стан, Господь дав приклад, щоби ти діяв так, як діяв Він.
Диякон – це слуга Ісуса Христа, котрий явився серед учнів як той, хто служить; це слуга, який, виконуючи з усього серця волю Божу, служить в любові та з радістю як Господу, так і людям. А оскільки ніхто справді не може двом панам служити, вважай усю нечистоту та захланність ідолопоклонством.
Якщо обраний є неодруженим.
Якщо ж ти добровільно вступаєш до стану дияконату, ти маєш бути як ті, кого колись Апостоли вибрали до служіння любові, – мужем доброї слави і сповненим Святого Духа та мудрості.
Ти виконуватимеш твоє служіння, зберігаючи безженний стан: це є знаком і водночас спонукою до пастирської любові, а також особливим джерелом плідності у світі. Отже, спонуканий щирою любов’ю до Христа Господа, з досконалою відданістю живучи у цьому стані, ти охочіше припадеш до Христа нерозділеним серцем, ще палкіше присвятишся служінню Богу та людям і краще служитимеш духовному відродженню. Будучи міцним та рішучим у вірі, прояви себе незаплямованим та бездоганним перед Богом і людьми, як личить Христовому слузі й розпоряднику Божих тайн. І не дозволь, аби будь-що відвернуло тебе від надії Євангелія, якого не тільки слухачем, а й слугою ти маєш бути. Зберігаючи в серці тайну віри, підтверджуй своїми вчинками Боже слово, яке проголошуватимеш устами, щоби християнський люд, оживлений Духом, став богоугодною чистою жертвою, і щоб ти, прийшовши до Господа у день твій останній, міг почути від Нього ці слова: «Добре, слуго добрий і вірний, увійди до слави Господа твого».
Якщо обраний є одруженим.
Ти маєш бути як ті, кого колись Апостоли вибрали до служіння любові, – мужем доброї слави і сповненим Святого Духа та мудрості. Будучи міцним та рішучим у вірі, прояви себе незаплямованим та бездоганним перед Богом і людьми, як личить Христовому слугзі й розпоряднику Божих тайн. І не дозволь, аби будь-що відвернуло тебе від надії Євангелія, якого не тільки слухачем, а й слугою ти маєш бути. Зберігаючи в серці тайну віри, підтверджуй своїми вчинками Боже Слово, яке проголошуватимеш устами, щоби християнський люд, оживлений Духом, став богоугодною чистою жертвою, і щоб ти, прийшовши до Господа у день твій останній, міг почути від Нього ці слова: «Добре, слуго добрий і вірний, увійди до слави Господа твого».
Ти ж, улюблений сину, що маєш увійти у пресвітерський стан, від Імені Христа-Вчителя виконуватимеш священну місію навчання. Проголошуй всім Боже Слово, яке ти сам із радістю прийняв. Розмірковуй над Господнім законом та зважай, щоб ти сам вірив у те, що читаєш, навчав того, в що сам увірував, та наслідував те, чого навчився.
Нехай же вчення твоє буде поживою для Божого люду, а життя твоє – приємним фіміамом для Христових вірних, щоб словом і прикладом ти зводив будівлю, якою є Божа Церква.
У Христі виконуватимеш також місію освячення. Твоїм бо служінням складатиметься духовна жертва вірних, з’єднана з жертвою Христовою, яка через твої руки безкровно здійснюватиметься на вівтарі при звершуванні святих тайн. Роздумуй же над тим, що чинитимеш, і наслідуй те, що звершуватимеш, кожного разу, коли відправлятимеш тайну смерті та воскресіння Христового, щоб ти спромігся умертвити всі вади, які панують у твоєму тілі, та жити новим життям.
Через Хрещення ти долучатимеш людей до Божого народу, у таїнстві Покаяння відпускатимеш гріхи в Ім’я Христа і Церкви, святим єлеєм укріплятимеш хворих. Звершуватимеш святі обряди, у годинах дня возноситимеш похвалу з подякою та молитвами не лише за Божий народ, а й за весь світ, пам’ятаючи, що з-поміж людей ти був узятий і для людей настановлений у справах Божих. Місію, довірену тобі Христом-Священиком, виконуй завжди з радістю і щирою любов’ю, шукаючи не своєї користі, але того, що Христове.
І врешті, найулюбленіший сину, виконуючи свою частку служіння Христа – Голови і Пастиря, підпорядковуючись єпископу та перебуваючи з ним у єдності, вчись єднати вірних в одну родину, щоб ти спромігся привести їх через Христа в Святому Духові до Бога Отця. Нехай перед твоїми очима завжди сяє приклад доброго Пастиря, який прийшов, щоб служити, а не щоб Йому служили; прийшов, щоб шукати і рятувати загублених.
Обітниця обраного в диякони
309. Після гомілії встає лише обраний диякон та підходить до єпископа, який його запитує:
Найулюбленіший сину, перш ніж ти вступиш у дияконський стан, тобі слід перед усім людом засвідчити свою волю прийняття цього священнослужіння.
Чи хочеш ти бути присвяченим служінню Церкві через покладання моїх рук і дар Святого Духа?
Обраний відповідає: Хочу.
Єпископ:
Чи хочеш зі смиренною любов’ю виконувати священнослужіння диякона як поміч священицькому станові та задля зростання християнського люду?
Обраний: Хочу.
Єпископ:
Чи хочеш, за словами Апостола, зберігати тайну віри в чистому сумлінні, і цю віру проголошувати словом та вчинками згідно з Євангелієм і традицією Церкви?
Обраний: Хочу.
Наступне запитання ставиться навіть тоді, коли обраний вже склав чернечі обіти, пропускається ж у тому разі, коли обраний – одружений.
Єпископ:
Чи хочеш на знак твого посвячення Христу Господу, задля Небесного Царства у служінні Богові та людям, повсякчас дотримуватись целібату?
Обраний: Хочу.
Єпископ:
Чи хочеш зберігати та розвивати духа молитви, властивого твоєму способові життя, і в цьому духові, згідно з твоїм станом, вірно звершувати Літургію Годин разом із Божим народом, а також за нього та за весь світ?
Обраний: Хочу.
Єпископ:
Чи хочеш постійно уподібнювати своє життя до взірця Христа, Тіла і Крові котрого ти причащатимешся і їм слугуватимеш при вівтарі?
Обраний: Хочу, з Божою допомогою.
310. Потім обраний підходить до єпископа і, якщо згідно із п. 11 Загального вступу не передбачено іншої форми, ставши перед єпископом навколішки, кладе свої складені долоні в його долоні.
Єпископ, якщо він є ординарієм обраного, питає його:
Чи присягаєш мені та моїм наступникам пошану та послух?
Обраний: Присягаю.
Якщо єпископ не є ординарієм обраного, то каже:
Чи присягаєш своєму ординарію пошану та послух?
Обраний: Присягаю.
Якщо обраний є ченцем, тоді єпископ каже:
Чи присягаєш дієцезіальному єпископу та своєму законному настоятелеві пошану та послух?
Обраний: Присягаю.
Єпископ завершує:
Нехай сам Бог довершить це благе діло, яке Він почав у тобі.
Обітниця обраного в пресвітери
311. Після присяги обраного диякона встає обраний пресвітер та підходить до єпископа, який його запитує:
Найулюбленіший сину, перш ніж ти вступиш у пресвітерський стан, тобі слід перед усім людом засвідчити свою волю прийняття цього священнослужіння.
Чи хочеш ти як сумлінний співпрацівник єпископського стану в пастирській турботі про Господню паству, ведений Святим Духом, невпинно виконувати священицьке служіння у ступені пресвітера?
Обраний відповідає: Хочу.
Єпископ:
Чи хочеш гідно та мудро виконувати служіння Слова, проповідуючи Євангеліє та навчаючи католицької віри?
Обраний: Хочу.
Єпископ:
Чи хочеш вірно та побожно, на славу Божу і для освячення християнського люду, згідно з традицією Церкви, звершувати Христові тайни, передусім в Євхаристійній жертві і таїнстві Примирення?
Обраний: Хочу.
Єпископ:
Чи хочеш разом із нами благати Боже милосердя для довіреного тобі люду, спонуканий заповіддю невпинної молитви?
Обраний: Хочу.
Єпископ:
Чи хочеш кожного дня дедалі міцніше єднатися з Христом – Верховним Священиком, котрий віддав себе за нас Отцю як непорочну жертву, та з Ним присвятити самого себе Богу заради спасіння людства?
Обраний: Хочу, з Божою допомогою.
312. Потім обраний підходить до єпископа і, якщо згідно з п. 11 Загального вступу не передбачено іншої форми, ставши перед єпископом навколішки, кладе свої складені долоні в його долоні.
Єпископ, якщо він є ординарієм обраного, питає його:
Чи присягаєш мені та моїм наступникам пошану та послух?
Обраний: Присягаю.
Якщо єпископ не є ординарієм обраного, то каже:
Чи присягаєш своєму ординарію пошану та послух?
Обраний: Присягаю.
Якщо обраний є ченцем, тоді єпископ каже:
Чи присягаєш дієцезіальному єпископу та своєму законному настоятелеві пошану та послух?
Обраний: Присягаю.
Єпископ завершує:
Нехай сам Бог довершить це благе діло, яке Він почав у тобі.
Літанія
313. Потім усі підводяться. Єпископ, знявши митру та стоячи зі складеними руками, звернений до люду, закликає:
Молімося, найулюбленіші, до Всемогутнього Бога Отця, щоби на цих своїх слуг, яких Він благоволить прийняти
до священного стану дияконату і пресвітерату,
Він ласкаво вилив благодать свого благословення.
314. Обрані лягають долілиць на підлогу, і тоді співається літанія. Всі відповідають. Якщо цей день припадає на неділю або Великодній період, усі стоять; натомість в усі інші дні всі стають навколішки. У такому разі диякон закликає:
У літанії можуть бути додані кілька імен місцевих Святих: покровителів, засновників і покровителів храму, покровителів обраних, а також інші заклики, які більш відповідають конкретним обставинам.
Якщо літанія співається латинською мовою (стор. 237), можна співати лише імена Святих, пропускаючи те, що в дужках.
Кантори розпочинають літанію:
Господи, помилуй. Господи, помилуй.
Христе, помилуй. Христе, помилуй.
Господи, помилуй. Господи, помилуй.
Свята Маріє, Мати Божа, молись за нас.
Святий Михаїле, молись за нас.
Святі Ангели Божі, моліться за нас.
Святий Йоане Хрестителю, молись за нас.
Святий Йосифе, молись за нас.
Святі Петре і Павле, моліться за нас.
Святий Андрію, молись за нас.
Святий Йоане, молись за нас.
Свята Маріє Магдалино, молись за нас.
Святий Стефане, молись за нас.
Святий Ігнатію Антіохійський, молись за нас.
Святий Лаврентію, молись за нас.
Святий Вікентію, молись за нас.
Святі Перпетує й Феліцито, моліться за нас.
Свята Агнесо, молись за нас.
Святий Григорію, молись за нас.
Святий Августине, молись за нас.
Святий Атанасію, молись за нас.
Святий Василію, молись за нас.
Святий Мартине, молись за нас.
Святий Бенедикте, молись за нас.
Святий Франциску та Домініку, моліться за нас.
Святий Франциску Ксаверію, молись за нас.
Святий Йоане Маріє Віаннею, молись за нас.
Свята Катерино Сієнська, молись за нас.
Свята Терезо від Ісуса, молись за нас.
Усі Святі Божі, моліться за нас.
Будь нам милостивий, спаси нас, Господи.
Від усякого зла спаси нас, Господи.
Від кожного гріха спаси нас, Господи.
Від вічної смерті спаси нас, Господи.
Твоїм втіленням спаси нас, Господи.
Твоєю смертю та воскресінням спаси нас, Господи.
Зісланням Святого Духа спаси нас, Господи.
Ми, грішні, Тебе просимо, вислухай нас, Господи.
Благоволи Твоєю святою Церквою керувати та її оберігати,
Тебе просимо, вислухай нас, Господи.
Благоволи Святійшого Отця та всі церковні чини у вірі святій зберігати, Тебе просимо, вислухай нас, Господи.
Благоволи цих обраних благословити,
Тебе просимо, вислухай нас, Господи.
Благоволи цих обраних благословити і освятити,
Тебе просимо, вислухай нас, Господи.
Благоволи цих обраних благословити, освятити
й консекрувати, Тебе просимо, вислухай нас, Господи.
Благоволи дати мир та злагоду всім людям,
Тебе просимо, вислухай нас, Господи.
Благоволи всім потерпаючим від переслідувань
явити велике Твоє милосердя,
Тебе просимо, вислухай нас, Господи.
Благоволи нас у Твоєму святому служінні зберегти і зміцнити,
Тебе просимо, вислухай нас, Господи.
Ісусе, Сину Бога живого,
Тебе просимо, вислухай нас, Господи.
Почуй нас, Христе. Почуй нас, Христе.
Вислухай нас, Христе. Вислухай нас, Христе.
315. Коли спів літанії закінчиться, єпископ, вставши і розпростерши руки, мовить:
Просимо Тебе, Господи, наш Боже:
вислухай нас і пролий на цих своїх слуг
благословення Святого Духа та силу благодаті священства,
щоб тим, кого ми представляємо
Твоїй милості для освячення,
завжди товаришували незліченні Твої блага.
Через Христа, Господа нашого.
Всі: Амінь.
Диякон, якщо всі стояли навколішки, закликає:
Встаньте.
і всі підводяться. Обраний до Рукоположення пресвітерату відходять, починається Рукоположення диякона.
Рукоположення диякона
Рукоположення і Молитва Висвячення диякона
316. Обраний до Рукоположення у диякони підходить до єпископа, який у митрі стоїть перед престолом, і стає перед ним навколішки.
317. Єпископ кладе долоні на голову обраного, нічого не кажучи.
318. Єпископ знімає митру і над обраним, який стоїть перед ним навколішки, каже з розпростертими руками Молитву Висвячення (співаний текст, п. 207):
Будь з нами, просимо, Всемогутній Боже,
подателю благодатей,
що визначаєш стани і розподіляєш обов’язки.
Ти, залишаючись у собі, все відновлюєш
і, управляючи всім віковічним провидінням,
через слово, силу та мудрість Твою –
Ісуса Христа, Твого Сина, Господа нашого,
в кожному часі уділяєш все необхідне.
Його тілу, Твоїй Церкві,
багатій розмаїттям небесних благодатей
і єдиній у різноманітності її членів,
з’єднаній Святим Духом дивовижними узами,
Ти даєш зростати і розповсюджуватися
для зростання нового храму,
визначаючи слугувати Твоєму Імені
священнослужінням в трьох ступенях служителів,
так як вже від початку Ти обрав синів Леві
для виконання служіння первісної скинії.
Так у початках Твоєї Церкви
почином Святого Духа Апостоли Твого Сина
визначили сімох мужів доброї слави,
які мали допомагати їм у щоденному служінні,
а вони самі щоб могли ревніше присвятитися
молитві та проповідуванню слова;
і цим вибраним мужам
через молитву і рукоположення
служіння при столах доручили.
Просимо, Господи: споглянь милостиво
також і на цього Твого слугу,
що має слугувати Твоїм священним вівтарям,
якого ми смиренно призначаємо для служіння дияконату.
Просимо, Господи: зішли на нього Святого Духа,
в котрому нехай буде укріплений
семиликим даром Твоєї благодаті
для вірного виконання діла служіння.
Нехай у ньому щедро перебуває
взірець євангельських чеснот,
любов без лицемірства,
турбота про хворих і убогих,
покірне судження, чистота невинності
та дотримання духовної дисципліни.
Нехай в його поведінці ясніють Твої заповіді,
щоби прикладом свого життя
він спонукав святий люд до наслідування;
і, даючи добре свідчення сумління,
нехай він триває міцним і непохитним у Христі,
щоб, наслідуючи на землі Твого Сина,
котрий прийшов служити, а не щоб Йому служили,
він удостоївся з Ним у небесах царювати.
Котрий з Тобою живе і царює
в єдності Святого Духа, Бог,
на всі віки вічні.
Всі: Амінь.
Вручення книги Євангелія
319. Коли закінчиться Молитва Висвячення, всі сідають. Єпископ одягає митру. Висвячений встає, а інший диякон або асистент із прислуговуючим вдягає на нього єпітрахиль (так, як її одягають диякони) і далматику.
320. У цей час можна співати антифон (співаний текст, стор. 245):
Блаженні ті, які живуть у Твоєму домі, Господи.
(В. П. Алілуя.)
із Псалмом 84: Які любі Твої оселі, Господи сил, див. вище п. 209, або інший відповідний спів із антифоном, особливо тоді, коли Псалом 84 був використаний як респонсорійний псалом під час Літургії Слова.
321. Висвячений, одягнений у дияконські шати, підходить до єпископа і стає навколішки. Єпископ вручає йому книгу Євангелія, кажучи:
Прийми Христове Євангеліє,
проповідником якого ти став;
і пильнуй, щоб ти вірив у те, що читатимеш,
щоб навчав того, в що увірував,
і щоб наслідував те, чого навчатимеш.
322. Під час цього можна співати антифон (співаний текст, стор. 248):
Проголошуйте Євангеліє всякому сотворінню.
(В. П. Алілуя.)
із Псалмом 117, Хваліть Господа, всі народи, див. як вище п. 281, або інший відповідний спів із антифоном.
Потім висвячений диякон повертається на своє місце.
Рукоположення пресвітера
Благальна молитва
323. Потім підходить обраний до Рукоположення у пресвітери. Єпископ, знявши митру та стоячи зі складеними руками, звернений до люду, закликає їх до молитви (співаний текст, п. 126):
Молімося, найулюбленіші, до Всемогутнього Бога Отця, щоб у цьому Його слузі,
якого обрав для священицького служіння,
Він примножив свої небесні дари.
Рукоположення і Молитва Висвячення пресвітера
324. Обраний підходить до єпископа, який у митрі стоїть перед престолом, і стає перед ним навколішки.
325. Єпископ кладе долоні на голову обраного, нічого не кажучи.
Після єпископа на голову обраного кладуть руки всі пресвітери, одягнені в єпітрахилі, також нічого не кажучи. Після покладення рук пресвітери залишаються навколо єпископа, аж до закінчення Молитви Висвячення, але у такому порядку, щоб вірні могли добре бачити все, що відбувається.
326. Єпископ знімає митру і над обраним, який стоїть перед ним навколішки, каже із розпростертими руками Молитву Висвячення (співаний текст, п. 131):
Будь з нами, Господи, святий Отче,
Всемогутній вічний Боже,
джерело людської гідності
і подателю всіх благодатей;
завдяки Тобі все постало
і Тобою все підтримується.
Для утворення священицького люду
міццю Святого Духа
Ти встановлюєш у ньому в різних станах
служителів Христа, Твого Сина.
Вже у попередньому Завіті
зароджувалися встановлені служіння містичним таїнствам:
тоді, коли, поставивши на чолі Мойсея і Аарона,
для керування і освячення народу,
Ти обрав до їхньої спільноти і спомагання діла
мужів нижчого стану та гідності.
Так у пустині Ти поширив духа Мойсея
на сімдесятьох розсудливих мужів;
завдяки цим помічникам
йому було легше керувати Твоїм народом.
Так на синів Аарона
Ти вилив щедрість батьківської повноти,
щоб для жертвоприношень скинії,
які були тінню майбутніх благ,
не забракло згідно з Законом служіння священиків.
Аж врешті, святий Отче,
Ти послав у світ свого Сина – Ісуса,
Апостола й Первосвященика нашого віросповідання.
Він через Святого Духа
самого себе, непорочного, Тобі приніс у жертву
і своїх Апостолів, освячених в істині,
зробив учасниками своєї місії.
Ти долучив до них сподвижників
для проголошення та виконання
діла спасіння по всьому світі.
Нині ж просимо, Господи:
дай також нам, свідомим нашої слабкості, цього помічника,
котрого потребуємо для виконання
апостольського священства.
Просимо Тебе, Всемогутній Отче:
дай цьому своєму слузі гідність пресвітерства;
віднови в його нутрі Духа святості;
нехай він виконує прийняте від Тебе, Боже,
священнослужіння другого ступеня
та прикладом свого життя
запроваджує моральність поведінки.
Нехай він буде добрим співпрацівником нашого Стану,
щоб завдяки його проповідуванню
слова Євангелія благодаттю Святого Духа
плодоносили в серцях людей
та дійшли аж на край світу.
Нехай разом з нами
він буде вірним управителем Твоїх тайн,
щоби Твій народ оновлювався через купіль відродження
і ситився з Твого вівтаря,
щоб грішники були примирювані з Тобою
і були підтримувані недужі.
Нехай він єднається з нами, Господи,
в благанні Твого милосердя
для довіреного йому народу та для всього світу.
Так повнота народів, зібрана у Христі,
нехай перетвориться на один Твій народ,
який має довершитися у Твоєму Царстві.
Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого,
котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, Бог,
на віки вічні.
Всі: Амінь.
Помазання долоней та вручення хліба і вина
327. Коли закінчиться Молитва Висвячення, всі сідають. Єпископ одягає митру. Неопресвітер встає. Пресвітери, які стояли навколо єпископа, повертаються на свої місця, а один із них одягає на неопресвітера єпітрахиль (так, як одягають її пресвітери) і орнат.
328. Після цього єпископ кладе на коліна полотняний греміал і, пояснивши вірним (за потреби) значення цього жесту, помазує святим миром долоні неопресвітера, який стоїть перед ним навколішки, і каже:
Господь Ісус Христос,
якого Отець помазав Святим Духом і силою,
нехай візьме тебе під свою опіку,
щоб ти освячував християнський люд
та приносив жертву Богові.
Потім єпископ та неопресвітер омивають руки.
329. Під час одягання неопресвітера в єпітрахиль та орнат, а також під час помазання єпископом його долонь, співається антифон (співаний текст, стор. 242):
Священик повіки, Христос Господь,
за чином Мелхіседека,
хліб і вино приніс у жертву. (В. П. Алілуя.)
із псалмом 110: Промовив Господь до Господа мого, див. вище п. 134, або інший відповідний спів із антифоном, особливо тоді, коли Псалом 110 був використаний як респонсорійний псалом під час Літургії Слова.
330. Потім вірні приносять патену з хлібом і чашу з вином та доданою до нього водою для звершення Меси. Диякон приймає дари від вірних і приносить єпископу, який вручає їх неопресвітерові, що стоїть перед ним навколішки, і каже:
Прийми приношення святого люду,
які жертвуватимеш Богу.
Роздумуй над тим, що чинитимеш,
наслідуй те, що звершуватимеш,
і узгоджуй своє життя з тайною Господнього хреста.
331. Потім єпископ передає всім нововисвяченим, найперше неопресвітеру, потім диякону поцілунок миру, кажучи:
Мир тобі.
Висвячений відповідає:
І з духом твоїм.
Так само всі, або принаймні декотрі, присутні пресвітери передають поцілунок миру неопресвітеру на знак прийняття їх до свого стану, так само чинять усі, або принаймні декотрі, присутні диякони нововисвяченому диякону.
332. Під час цього можна співати респонсорій (співаний текст, стор. 243):
— Вже не називаю вас слугами, лише друзями Моїми,
бо ви спізнали все, що вчинив Я між вами. (В. П. Алілуя.)
Прийміть Святого Духа, Утішителя.
† Він є Той, кого Отець вам посилає. (В. П. Алілуя.)
— Ви – друзі Мої, якщо чинитимете все, що Я вам заповідаю.
Прийміть …
— Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
† Він є Той…
Або антифон (співаний текст, стор. 244):
Ви – друзі Мої, якщо чинитимете все,
що Я вам заповідаю, – говорить Господь. (В. П. Алілуя.)
із Псалмом 100: Вигукуй Господу, вся земле!, як вище, див. п. 137, або інший відповідний спів із респонсорієм або антифоном, особливо тоді, коли Псалом 100 був використаний як респонсорійний псалом під час Літургії Слова.
333. Меса продовжується як звичайно. Символ віри мовиться згідно з приписами; Вселенська молитва пропускається.
Євхаристійна Літургія
334. Євхаристійна Літургія звершується як завжди, лише пропускається приготування чаші. Один із нововисвячених дияконів услуговує єпископу при вівтарі.
335. В Євхаристійній Молитві єпископ, або один із пресвітерів-співслужителів, особливо згадує неопресвітера і диякона згідно з таким формулюванням:
а) У 1 Євхаристійній Молитві частина Боже, прийми власна.
Боже, прийми милостиво цю жертву служіння нашого
і всієї Твоєї родини.
Складаємо її також за цих Твоїх слуг,
котрих Ти благоволив возвести
у дияконський і пресвітерський стан.
Просимо Тебе, Господи:
бережи милостиво в них свої дари,
щоб священнослужіння, якого вони удостоїлися,
зарясніло божественними плодами.
(Через Христа, Господа нашого. Амінь.)
б) У 2 Євхаристійній Молитві після слів Тіла і Крові Христа мовиться:
1С Пам’ятай, Боже, про Твою Церкву,
розпорошену по всій землі.
Вдосконалюй її в любові разом з нашим Папою Н.,
з нашим єпископом Н., а також із Твоїми слугами,
яких Ти схотів сьогодні встановити
дияконом і пресвітером Церкви,
та з усім духовенством.
2С Пам’ятай також про наших померлих…
в) У 3 Євхаристійній Молитві після слів принесла мир і спасіння усьому світові мовиться:
Зміцни у вірі та любові Твою Церкву,
подорожуючу по землі,
разом з Твоїм слугою, нашим Папою Н.,
з нашим єпископом Н., з єпископським станом
і цими слугами Твоїми, котрі сьогодні були установлені
дияконом і пресвітером Церкви,
з усім духовенством та з усім народом Твого володіння.
Вислухай милостиво молитви…
г) Якщо не було використано власну префацію, можна використати 4 Євхаристійну Молитву з власною заступницькою молитвою. Після слів живою жертвою для возвеличення Твоєї слави мовиться:
1С Пам’ятай, Боже, про всіх,
за кого ми приносимо цю жертву:
передусім про Твого слугу, нашого Папу Н.,
нашого єпископа Н., про весь єпископський стан
і про цих слуг Твоїх, яких Ти сьогодні
благоволив вибрати для дияконського
і пресвітерського служіння Твоєму народові,
і про все духовенство,
про тих, які складають жертву і які тут присутні,
про весь Твій народ та всіх, хто щирим серцем шукає Тебе.
2С Пам’ятай також про тих…
336. Нововисвячений диякон причащається у двох видах і услуговує єпископу, виконуючи служіння при чаші.
337. Потім, в міру потреби, допомагає єпископу причащати вірних.
338. Батьки та близькі нововисвячених можуть прийняти Причастя у двох видах.
339. Коли закінчиться причащання, можна заспівати пісню подяки. Після пісні слідує молитва після Причастя.
Обряд закінчення
340. Замість звичайного благословення можна використати нижчеподану форму благословення. Диякон може закликати:
Схиліть голови для благословення.
або виразити це іншими словами.
Потім єпископ, розпростерши руки над нововисвяченими та людом, мовить благословення:
Бог, засновник і покровитель Церкви,
нехай постійно дарує вам свою благодать,
щоб ви вірно виконували ваше служіння.
Всі: Амінь.
Єпископ:
Бог, який дав тобі, дияконе,
завдання проголошувати Христове Євангеліє,
нехай укріпить тебе,
щоб, живучи згідно з Його словом,
ти став щирим і палким Його свідком.
Всі: Амінь.
Єпископ:
Нехай Він тебе, пресвітере, зробить справжнім пастирем,
який годує вірних живим хлібом і словом життя,
щоби вони дедалі більше зростали
в єдності Христового тіла.
Всі: Амінь.
Єпископ:
Вас всіх, тут присутніх,
нехай благословить Бог Всемогутній,
Отець, і Син, і Святий X Дух.
Всі: Амінь.
341. Після благословення диякон відсилає люд, і всі в звичайному порядку йдуть процесією в сакристію.
