РОЗДІЛ III. РУКОПОЛОЖЕННЯ ДИЯКОНІВ
Вступ
I. Значення свячень
173. Диякони встановлюються через Рукоположення, передане колись Апостолами, щоби завдяки сакраментальній благодаті якомога краще виконувати своє служіння. А тому святий стан дияконату Католицька Церква, починаючи вже від світанку Апостольського періоду, оточує великою пошаною1.
174. «Дияконові, якщо це буде йому доручене компетентною владою, належить урочисте звершення Хрещення, збереження і розподіл Євхаристії, від імені Церкви асистування під час укладення таїнства Подружжя і його благословення, уділення Віатика вмираючим, читання вірним Писання, навчання та напоумлюваня люду, головування в молебнях і молитвах вірних, уділяння сакраменталій, головування в обрядах прощання з померлим і похоронах. Присвячуючись обов’язкам любові й управління, диякони повинні пам’ятати вчення святого Полікарпа: „Милосердні, ревні, поступають по правді Господній, котрий став слугою всіх”»2.
175. Ті, які мають прийняти свячення дияконату, за винятком тих, хто через обіти був включений до священицького інституту богопосвяченого життя, мають насамперед бути прийняті єпископом у кандидати3.
176. Через свячення дияконату відбувається введення в духовний стан та інкардинація до конкретної дієцезії чи персональної прелатури.
177. Через добровільне прийняття целібату, виражене перед лицем Церкви, кандидати до дияконату у новий спосіб посвячуються Христові. До привселюдного висловлення цього зобов’язані також ті, хто склав обіти довічної чистоти в інституті богопосвяченого життя.
178. У літургії свячень дияконам доручається служіння Церкви, яка прославляє Бога, а також благає Христа, а через Нього – Отця, про спасіння всього світу. Тож диякони мають звершувати Літургію Годин за весь Божий народ, а навіть більше, за все людство.
II. Обов’язки і служіння
179. Усі вірні дієцезії повинні молитися за кандидатів до дияконату, особливо у Вселенській молитві Меси і просьбах Вечірні.
Оскільки диякони «висвячуються для слугування єпископу»4, на їхнє свячення мають бути запрошені духовні та інші вірні, щоб якнайбільше їх число брало участь у літургії. Особливо належить запросити всіх дияконів.
180. Служителем свячень є єпископ. Один із співпрацівників єпископа, відповідальний за виховання кандидатів, під час літургії просить від імені Церкви про уділення таїнства Рукоположення і відповідає на запитання щодо гідності кандидатів.
Диякони співпрацюють при уділенні свячень, одягаючи висвячених у дияконські шати. Якщо немає дияконів, цю послугу здійснюють інші служителі. Диякони або принаймні деякі з них вітають поцілунком нововисвячених братів на знак прийняття їх до дияконату.
III. Уділення Рукоположення
181. Слід, щоб помісна Церква, для служіння якої поставляються диякони, була відповідним способом підготовлена до літургії свячень.
Кандидати повинні приготуватися до свячень молитвою в тиші, відбувши принаймні п’ятиденні реколекції.
182. Свячення мають відбудуватися у кафедральному соборі чи у храмах тих спільнот, із яких походить один або більшість кандидатів, або в якомусь іншому храмі, що має більшу значимість. Якщо кандидати до дияконату належать до якоїсь чернечої спільноти, свячення можуть відбутися в храмі тієї спільноти, в якій вони будуть виконувати своє служіння.
183. Оскільки дияконат є єдиний, годиться, щоб при уділенні свячень не було жодної різниці з огляду на стан кандидатів. Однак залежно від обставин можна допустити окремий обряд для одружених та неодружених кандидатів.
184. Свячення мають відбуватися за участі якомога більшої кількості вірних у неділю або свято, хіба що за вибором якось іншого дня промовлятимуть пастирські міркування. Однак здійснення свячень недопустиме у Пасхальне Тридення, Попільну Середу, протягом усього Великого тижня і у спомин Всіх Померлих Вірних.
185. Рукоположення відбувається під час урочистої Меси після Літургії Слова, перед Євхаристійною Літургією. Можна використати формулювання обрядової Меси «З уділенням Рукоположення», за винятком урочистостей, неділь Адвенту, Великого Посту і Великоднього періоду, днів Великодньої октави. У вищеперелічені дні береться Меса дня разом із власними читаннями.
Проте в інші дні, якщо не використовується обрядова Меса, одне з читань можна взяти з тих, які запропоновані в Лекціонарії для обрядової Меси.
Пропускається Вселенська молитва, оскільки її місце займає благальна літанія.
186. Після читання Євангелія помісна Церква просить єпископа, щоби висвятив кандидатів. На поставлене єпископом запитання вповноважений до цього пресвітер привселюдно декларує відсутність сумнівів щодо кандидатів. Кандидати перед єпископом і всіма вірними виражають готовність виконувати своє священнослужіння згідно з волею Христа і Церкви, під верховенством єпископа. У літанії всі моляться про Божу благодать для кандидатів.
187. Через покладення рук єпископа і Молитву Висвячення кандидатам уділяється дар Святого Духа для виконання священнослужіння дияконів. Подальші слова належать до сутності свячень і тому вимагаються для правомочності дії: Просимо, Господи: зішли на них Святого Духа, в котрому нехай будуть укріплені семиликим даром Твоєї благодаті для вірного виконання діла служіння.
188. Безпосередньо після Молитви Висвячення висвячені зодягають дияконську єпітрахиль і далматику, котрі є зовнішніми знаками служіння, що його вони віднині будуть виконувати в літургії.
Вручення книги Євангелія означає священне служіння дияконів – проголошення Євангелія у літургійних відправах, а також проповідування словом і вчинком віри Церкви.
Поцілунок єпископа наче кладе печать, на знак підтвердження їх прийняття до його служіння. Також диякони поцілунком вітають висвячених, приймаючи їх до спільного служіння у стані дияконату.
189. У Євхаристійній Літургії висвячені вперше виконують своє служіння, асистуючи єпископу, підготовлюючи вівтар, причащаючи вірних, а особливо услуговуючи при чаші, виголошуючи заклики.
IV. Про те, що необхідно приготувати
190. Окрім того, що необхідне для звершення Меси під головуванням єпископа, слід приготувати:
а) книгу Обрядів Рукоположення;
б) єпітрахилі і далматики для кожного з кандидатів.
191. Рукоположення зазвичай має звершуватися при престолі; проте, якщо з огляду на участь вірних це необхідне, для єпископа слід приготувати місце для сидіння перед вівтарем або в іншому більш відповідному місці.
Місця для кандидатів до свячень слід приготувати таким чином, щоб вірні добре бачили літургійну дію.
192. Єпископ і пресвітери-співслужителі вдягають літургійні шати, відповідні для звершення Меси.
Кандидати до свячень зодягають гумерал, альбу і пасок.
Колір шат має відповідати звершуваній Месі; це може бути також білий колір. Можна використати святкові, тобто більш шляхетні, шати.
1 Пор. Павло VI, Апостольське Послання Sacrum diaconatus Ordinem, 18 червня 1967: A.A.S. 59 (1967) 697-704.
2 LG, n. 29.
3 Пор. Павло VI, Апостольське Послання Ad pascendum, n. I: A.A.S. 64 (1972) 538; CIC, can. 1034.
4 Іполит Римський, Апостольська традиція, 8.
Обряд Рукоположення дияконів
Вступні обряди і Літургія Слова
193. Згідно з визначеним порядком відбувається процесія, яка звичайним чином прямує через храм до вівтаря. Кандидати у диякони йдуть попереду диякона, який несе книгу Євангелія, що використовується в Месі та обряді свячення дияконів. Потім ідуть інші диякони (якщо такі присутні), пресвітери-співслужителі і, наприкінці, єпископ, якого супроводжують, залишаючись трохи позаду нього, двоє дияконів, які йому асистують. Підійшовши до вівтаря й належно його вшанувавши, всі йдуть до своїх визначених місць.
У цей час співається Антифон на вхід із власним Псалмом або інший відповідний спів.
194. Вступні обряди та Літургія Слова звершуються звичайним способом, аж по читання Євангелія включно.
195. Після читання Євангелія диякон з пошаною відносить і кладе на вівтар книгу Євангелія, де вона залишається аж до вручення її висвяченим.
Рукоположення
196. Потім розпочинається Рукоположення дияконів.
Єпископ, якщо це потрібне, підходить до приготовленого для Рукоположення престолу, після чого настає представлення кандидатів.
Обрання кандидатів
197. Диякон викликає кандидатів таким чином:
Нехай підійдуть ті, які мають бути висвячені на дияконів.
І називає їх кожного по імені, на що кожний відповідає:
Ось я.
і підходить до єпископа, віддаючи йому честь.
198. Коли всі кандидати стають перед єпископом, пресвітер, делегований єпископом, каже:
Преосвященний Владико, Свята Мати Церква просить тебе висвятити цих наших братів для служіння дияконського стану.
Єпископ питає його, кажучи:
Чи ти впевнений, що вони цього гідні?
Пресвітер відповідає:
На підставі опитування християнського люду і свідчення компетентних осіб, засвідчую, що вони цього гідні.
Єпископ:
З допомогою Господа Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа обираємо цих наших братів до стану дияконату.
Всі відповідають:
Богу подяка.
або в інший спосіб, передбачений у п. 11 Загального вступу, виражають своє підтвердження обрання.
Гомілія
199. Всі сідають, а єпископ проголошує гомілію, яку розпочинає виходячи з текстів, прочитаних під час Літургії Слова, і повчаючи людей та обраного про священне служіння дияконів, беручи до уваги стан кандидатів, тобто чи кандидати одружені, чи неодружені. Про це священнослужіння він може говорити цими або подібними словами:
Улюблені брати і сестри, вже невдовзі ці наші сини, які є вашими близькими та приятелями, будуть висвячені на дияконів, тож старанно розважмо, до якого ж великого рангу служіння вони приступлять.
Підтримувані даром Святого Духа, вони стануть допомогою єпископу і його пресвітерату в служінні слова, вівтаря і любові, будучи слугами всіх. Коли вони стануть слугами вівтаря – проголошуватимуть Євангеліє, приготовлятимуть жертву і роздаватимуть вірним Господні Тіло і Кров.
Крім того, згідно з дорученням єпископа, їхнім обов’язком буде напоумлювати як вірних, так і невіруючих, викладати віровчення, головувати в молитвах, уділяти Хрещення, асистувати при укладанні Подружжя і його благословляти, заносити помираючим Віатик і головувати в погребальних обрядах.
Через рукоположення, передане від самих Апостолів, вони будуть посвячені Богові і ще міцніше з’єднаються з вівтарем, і від імені єпископа чи настоятеля виконуватимуть служіння любові. У всьому цьому вони з Божою допомогою так будуть чинити, щоб ви розпізнали в них істинних учнів Того, хто прийшов служити, а не щоб Йому служили.
Вам же, найулюбленіші сини, котрі маєте ввійти в дияконський стан, Господь дав приклад, щоби ви діяли так, як діяв Він.
Диякон – це слуга Ісуса Христа, котрий явився серед учнів як той, хто служить; це слуга, який, виконуючи з усього серця волю Божу, служить в любові та з радістю як Господу, так і людям. А оскільки ніхто справді не може двом панам служити, вважайте усю нечистоту та захланність ідолопоклонством.
Якщо висвячуються одночасно одружені і неодружені кандидати.
Якщо ж ви добровільно приступаєте до стану дияконату, ви маєте бути як ті, кого колись Апостоли вибрали до служіння любові, – мужами доброї слави і сповненими Святого Духа та мудрості.
Ті з-поміж вас, хто виконуватиме ваше служіння, зберігаючи безженний стан, нехай знають, що це є знаком і водночас спонукою до пастирської любові, а також особливим джерелом плідності у світі. Отже, спонукані щирою любов’ю до Христа Господа, з досконалою відданістю живучи у цьому стані, ви охочіше припадете до Христа нерозділеним серцем, ще палкіше присвятитеся служінню Богу та людям і краще служитимете духовному відродженню.
Живучи в священному целібаті або в подружжі, будьте міцними та рішучими у вірі та виявіть себе незаплямованими й бездоганними перед Богом і людьми, як личить Христовим слугам і розпорядникам Божих тайн. І не дозвольте, аби будь-що відвернуло вас від надії Євангелія, якого не тільки слухачами, але й слугами ви маєте бути. Зберігаючи в серці тайну віри, підтверджуйте своїми вчинками Боже слово, яке проголошуватимете вустами, щоби християнський люд, оживлений Духом, став богоугодною чистою жертвою, і щоб ви, прийшовши до Господа у день ваш останній, змогли почути від Нього ці слова: «Добре, слуго добрий і вірний, увійди до слави Господа твого».
Якщо висвячуються виключно неодружені кандидати.
Якщо ж ви добровільно вступаєте до стану дияконату, ви маєте бути як ті, кого колись Апостоли вибрали до служіння любові, – мужами доброї слави і сповненими Святого Духа та мудрості.
Ви виконуватимете ваше служіння, зберігаючи безженний стан: це є знаком і водночас спонукою до пастирської любові, а також особливим джерелом плідності у світі. Отже, спонукані щирою любов’ю до Христа Господа, з досконалою відданістю живучи у цьому стані, ви охочіше припадете до Христа нерозділеним серцем, ще палкіше присвятитеся служінню Богу та людям і краще служитимете духовному відродженню. Будучи міцними та рішучими у вірі, проявіть себе незаплямованими й бездоганними перед Богом і людьми, як личить Христовим слугам і розпорядникам Божих тайн. І не дозвольте, аби будь-що відвернуло вас від надії Євангелія, якого не тільки слухачами, але й слугами ви маєте бути. Зберігаючи в серці тайну віри, підтверджуйте своїми вчинками Боже слово, яке проголошуватимете вустами, щоби християнський люд, оживлений Духом, став богоугодною чистою жертвою, і щоб ви, прийшовши до Господа у день ваш останній, змогли почути від Нього ці слова: «Добре, слуго добрий і вірний, увійди до слави Господа твого».
Якщо висвячуються виключно одружені кандидати.
Ви маєте бути як ті, кого колись Апостоли вибрали до служіння любові, – мужами доброї слави і сповненими Святого Духа та мудрості. Будучи міцними та рішучими у вірі, проявіть себе незаплямованими та бездоганними перед Богом і людьми, як личить Христовим слугам і розпорядникам Божих тайн. І не дозвольте, аби будь-що відвернуло вас від надії Євангелія, якого не тільки слухачами, але й слугами ви маєте бути. Зберігаючи в серці тайну віри, підтверджуйте своїми вчинками Боже слово, яке проголошуватимете вустами, щоби християнський люд, оживлений Духом, став богоугодною чистою жертвою, і щоб ви, прийшовши до Господа у день ваш останній, змогли почути від Нього ці слова: «Добре, слуго добрий і вірний, увійди до слави Господа твого».
Обітниця обраних
200. Після гомілії встають лише обрані та підходять до єпископа, який їх запитує:
Найулюбленіші сини, перш ніж ви вступите у дияконський стан, вам слід перед усім людом засвідчити свою волю прийняття цього священнослужіння.
Чи хочете ви бути присвяченими служінню Церкві через покладання моїх рук і дар Святого Духа?
Обрані всі разом відповідають: Хочу.
Єпископ:
Чи хочете зі смиренною любов’ю виконувати священнослужіння диякона як поміч священицькому станові та задля зростання християнського люду?
Обрані: Хочу.
Єпископ:
Чи хочете, за словами Апостола, зберігати тайну віри в чистому сумлінні, і цю віру проголошувати словом і вчинками згідно з Євангелієм та традицією Церкви?
Обрані: Хочу.
Наступне запитання ставиться навіть тоді, коли обрані вже склали чернечі обіти, пропускається ж у тому разі, коли обрані – одружені.
Єпископ:
Чи хочете на знак вашого посвячення Христу Господу, задля Небесного Царства у служінні Богові та людям, повсякчас дотримуватись целібату?
Неодружені обрані: Хочу.
Єпископ:
Чи всі ви хочете зберігати та розвивати духа молитви, властивого вашому способові життя, і в цьому духові, згідно з вашим станом, вірно звершувати Літургію Годин разом із Божим народом, а також за нього та за весь світ?
Обрані: Хочу.
Єпископ:
Чи хочете постійно уподібнювати своє життя до взірця Христа, Тіла і Крові котрого ви причащатиметеся і їм слугуватимете при вівтарі?
Обрані: Хочу, з Божою допомогою.
201. Потім кожний з обраних по черзі підходить до єпископа і, якщо згідно із п. 11 Загального вступу не передбачено іншої форми, ставши перед єпископом навколішки, кладе свої складені долоні в його долоні.
Єпископ, якщо він є ординарієм обраного, питає його:
Чи присягаєш мені та моїм наступникам пошану та послух?
Обраний: Присягаю.
Якщо єпископ не є ординарієм обраного, то каже:
Чи присягаєш своєму ординарію пошану та послух?
Обраний: Присягаю.
Якщо обраний є ченцем, тоді єпископ каже:
Чи присягаєш дієцезіальному єпископу та своєму законному настоятелеві пошану та послух?
Обраний: Присягаю.
Єпископ завершує:
Нехай сам Бог довершить це благе діло, яке Він почав у тобі.
Літанія
202. Потім усі підводяться. Єпископ, знявши митру та стоячи зі складеними руками, звернений до люду, закликає:
Молімося, найулюбленіші, до Всемогутнього Бога Отця,
щоби на цих своїх слуг, яких Він благоволить прийняти
до священного стану дияконату,
Він ласкаво вилив благодать свого благословення.
203. Обрані лягають долілиць на підлогу, і тоді співається літанія. Всі відповідають. Якщо цей день припадає на неділю або Великодній період, усі стоять; натомість в усі інші дні всі стають навколішки. У такому разі диякон закликає:
У літанії можна додати кілька імен місцевих Святих: покровителів, засновників і покровителів храму, покровителів обраних, а також інші заклики, які більш відповідають конкретним обставинам.
Якщо літанія співається латинською мовою (стор. 237), можна співати лише імена Святих, пропускаючи те, що в дужках.
Кантори розпочинають літанію:
Господи, помилуй. Господи, помилуй.
Христе, помилуй. Христе, помилуй.
Господи, помилуй. Господи, помилуй.
Свята Маріє, Мати Божа, молись за нас.
Святий Михаїле, молись за нас.
Святі Ангели Божі, моліться за нас.
Святий Йоане Хрестителю, молись за нас.
Святий Йосифе, молись за нас.
Святі Петре і Павле, моліться за нас.
Святий Андрію, молись за нас.
Святий Йоане, молись за нас.
Свята Маріє Магдалино, молись за нас.
Святий Стефане, молись за нас.
Святий Ігнатію Антіохійський, молись за нас.
Святий Лаврентію, молись за нас.
Святий Вікентію, молись за нас.
Святі Перпетує й Феліцито, моліться за нас.
Свята Агнесо, молись за нас.
Святий Григорію, молись за нас.
Святий Августине, молись за нас.
Святий Атанасію, молись за нас.
Святий Василію, молись за нас.
Святий Мартине, молись за нас.
Святий Бенедикте, молись за нас.
Святий Франциску та Домініку, моліться за нас.
Святий Франциску Ксаверію, молись за нас.
Святий Йоане Маріє Віаннею, молись за нас.
Свята Катерино Сієнська, молись за нас.
Свята Терезо від Ісуса, молись за нас.
Усі Святі Божі, моліться за нас.
Будь нам милостивий, спаси нас, Господи.
Від усякого зла спаси нас, Господи.
Від кожного гріха спаси нас, Господи.
Від вічної смерті спаси нас, Господи.
Твоїм втіленням спаси нас, Господи.
Твоєю смертю та воскресінням спаси нас, Господи.
Зісланням Святого Духа спаси нас, Господи.
Ми, грішні, Тебе просимо, вислухай нас, Господи.
Благоволи Твоєю святою Церквою керувати та її оберігати,
Тебе просимо, вислухай нас, Господи.
Благоволи Святійшого Отця та всі церковні чини
у вірі святій зберігати,
Тебе просимо, вислухай нас, Господи.
Благоволи цих обраних благословити,
Тебе просимо, вислухай нас, Господи.
Благоволи цих обраних благословити і освятити,
Тебе просимо, вислухай нас, Господи.
Благоволи цих обраних благословити, освятити
й консекрувати, Тебе просимо, вислухай нас, Господи.
Благоволи дати мир та злагоду всім людям,
Тебе просимо, вислухай нас, Господи.
Благоволи всім потерпаючим від переслідувань
явити велике Твоє милосердя,
Тебе просимо, вислухай нас, Господи.
Благоволи нас у Твоєму святому служінні зберегти і зміцнити,
Тебе просимо, вислухай нас, Господи.
Ісусе, Сину Бога живого,
Тебе просимо, вислухай нас, Господи.
Почуй нас, Христе. Почуй нас, Христе.
Вислухай нас, Христе. Вислухай нас, Христе.
204. Коли спів літанії закінчиться, єпископ, вставши і розпростерши руки, мовить:
Господи, Боже, вислухай ласкаво наші молитви
і милостиво допоможи нам звершувати наше служіння,
і тих, кому ми за нашим розпізнанням маємо намір
довірити виконування священного служіння,
освяти своїм благословенням.
Через Христа, Господа нашого.
Всі: Амінь.
Диякон, якщо всі стояли навколішки, закликає:
і всі підводяться.
Рукоположення і Молитва Висвячення
205. Обрані встають, потім кожен з них по черзі підходить до єпископа, який у митрі стоїть перед престолом, і стає перед єпископом навколішки.
206. Єпископ кладе долоні по черзі на голову кожного обраного, нічого не кажучи.
207. Єпископ знімає митру і над обраними, котрі стоять перед ним навколішки, каже з розпростертими руками Молитву Висвячення:
Будь з нами, просимо, Всемогутній Боже,
подателю благодатей,
що визначаєш стани і розподіляєш обов’язки.
Ти, залишаючись у собі, все відновлюєш
і, управляючи всім віковічним провидінням,
через слово, силу та мудрість Твою – Ісуса Христа,
Твого Сина, Господа нашого,
в кожному часі уділяєш все необхідне.
Його тілу, Твоїй Церкві,
багатій розмаїттям небесних благодатей
і єдиній у різноманітності її членів,
з’єднаній Святим Духом дивовижними узами,
Ти даєш зростати і розповсюджуватися
для зростання нового храму,
визначаючи слугувати Твоєму Імені
священнослужінням в трьох ступенях служителів,
так як вже від початку Ти обрав синів Леві
для виконання служіння первісної скинії.
Так у початках Твоєї Церкви
почином Святого Духа Апостоли Твого Сина
визначили сімох мужів доброї слави,
які мали допомагати їм у щоденному служінні,
а вони самі щоб могли ревніше присвятитися
молитві та проповідуванню слова;
і цим вибраним мужам
через молитву і рукоположення
служіння при столах доручили.
Просимо, Господи: споглянь милостиво
також і на цих Твоїх слуг,
які мають слугувати Твоїм священним вівтарям,
яких ми смиренно призначаємо для служіння дияконату.
Просимо, Господи: зішли на них Святого Духа,
в котрому нехай будуть укріплені
семиликим даром Твоєї благодаті
для вірного виконання діла служіння.
Нехай у них щедро перебуває
взірець євангельських чеснот,
любов без лицемірства, турбота про хворих і убогих,
покірне судження, чистота невинності
та дотримання духовної дисципліни.
Нехай в їхній поведінці ясніють Твої заповіді,
щоби прикладом свого життя
вони святий люд спонукали до наслідування;
і, даючи добре свідчення сумління,
нехай вони тривають міцними і непохитними у Христі,
щоб, наслідуючи на землі Твого Сина,
котрий прийшов служити, а не щоб Йому служили,
вони удостоїлися з Ним у небесах царювати.
Котрий з Тобою живе і царює
в єдності Святого Духа, Бог,
на всі віки вічні.
Всі: Амінь.
Вручення книги Євангелія
208. Коли закінчиться Молитва Висвячення, всі сідають. Єпископ одягає митру. Висвячені підводяться, а інші диякони або інші прислуговуючі вдягають на них єпітрахилі (так, як їх одягають диякони) і далматики.
209. У цей час можна співати антифон (співаний текст, стор. 245):
Блаженні ті, які живуть у Твоєму домі, Господи.
(В. П. Алілуя.)
із Псалмом 84: Які любі Твої оселі, Господи сил, або інший відповідний спів із антифоном, особливо тоді, коли Псалом 84 був використаний як респонсорійний псалом під час Літургії Слова.
Псалом 84
Які любі Твої оселі, Господи сил!
Моя душа знемагає і лине до дворів Господніх,
моє серце і моє тіло
радіють живим Богом.
(Повторюється антифон)
Адже й пташка знайшла собі хатку, †
і ластівка – собі гніздо, де виведе своїх пташенят, –
Твої жертовники, Господи воїнств, мій Царю і мій Боже!
Блаженні ті, які живуть у Твоєму домі:
вони славитимуть Тебе повіки.
(Повторюється антифон)
Блаженна людина, сила якої в Тобі, Боже,
а в неї у серці – дороги до Тебе.
Вони проходять долиною Плачу, †
перетворюючи її в джерело,
а ранній дощ покриває її благословенням.
(Повторюється антифон)
Вони все більше й більше набиратимуться сили,
з’являться перед Богом у Сіоні.
Господи, Боже сил, почуй мою молитву.
Прислухайся, Боже Якова, прихили вухо!
(Повторюється антифон)
О Боже, Ти щит наш, †
поглянь і подивися на обличчя помазаника свого.
Адже один день у Твоїх дворах, Боже, кращий за тисячі.
Я волію бути сторожем на порозі Божого дому,
ніж в поселеннях грішників жити.
(Повторюється антифон)
Адже Господь Бог – сонце і щит.
Господь посилає милість і славу,
не позбавить благополуччя тих, які ходять бездоганно.
Господи сил, блаженна людина, яка покладає надію на Тебе!
(Повторюється антифон)
Не мовиться Слава Отцю. Псалом переривається і повторюється антифон, коли всі нововисвячені диякони будуть зодягнені у далматики.
210. Висвячені, одягнені у дияконські шати, підходять до єпископа. По черзі кожний з них стає навколішки перед єпископом, який вручає кожному книгу Євангелія, кажучи:
Прийми Христове Євангеліє,
проповідником якого ти став;
і пильнуй, щоб ти вірив у те, що читатимеш,
щоб навчав того, в що увірував,
і щоб наслідував те, чого навчатимеш.
211. Потім єпископ передає кожному висвяченому поцілунок миру, кажучи:
Мир тобі.
Висвячений відповідає:
І з духом твоїм.
Подібно чинять усі, або принаймні декотрі, присутні диякони.
212. Під час цього можна співати антифон (співаний текст, стор. 246):
Якщо хтось Мені служитиме, вшанує його Отець мій,
що на небесах, – говорить Господь. (В. П. Алілуя.)
із Псалмом 146, Хвали, душе моя, Господа, або інший відповідний спів із антифоном.
Псалом 146
Хвали, душе моя, Господа.
Хвалитиму Господа у житті своєму,
співатиму Богові моєму,
поки існую.
(Повторюється антифон)
Надію на вельмож не покладайте,
на людського сина, в якого нема спасіння.
Виходить його дух, †
і він повертається у свою землю.
Того ж дня його задуми гинуть.
(Повторюється антифон)
Блаженний той, кому помічник Бог Якова,
хто надію покладає на свого Господа Бога,
який створив небо й землю, море і все, що їх населяє,
який навіки зберігає вірність,
(Повторюється антифон)
Господь чинить суд скривдженим,
дає поживу голодним.
Господь звільняє в’язнів,
Господь відкриває сліпим очі,
(Повторюється антифон)
Господь повалених підносить,
Господь праведних любить.
Господь чужинців оберігає,
сироті та вдові Він полегшення приносить.
(Повторюється антифон)
А дорогу грішних Він нищить.
Господь буде царювати навіки, –
твій Бог, Сіоне,
із покоління в покоління.
(Повторюється антифон)
Не мовиться Слава Отцю. Псалом переривається і повторюється антифон, коли єпископ і диякони передадуть нововисвяченим поцілунок миру.
213. Меса продовжується у звичайному порядку. Символ віри мовиться згідно з приписами; Вселенська молитва пропускається.
Євхаристійна Літургія
214. У Євхаристійних Молитвах щойно рукоположені диякони згадуються таким чином:
а) У 1 Євхаристійній Молитві частина Боже, прийми власна:
Боже, прийми милостиво цю жертву служіння нашого
і всієї Твоєї родини.
Складаємо її також за Твоїх слуг,
котрих Ти благоволив возвести у дияконський стан.
Просимо Тебе, Господи:
бережи милостиво в них свої дари,
щоб священнослужіння, якого вони удостоїлися,
зарясніло божественними плодами.
(Через Христа, Господа нашого. Амінь.)
б) У 2 Євхаристійній Молитві після слів Тіла і Крові Христа мовиться:
1С Пам’ятай, Боже, про Твою Церкву,
розпорошену по всій землі.
Вдосконалюй її в любові
разом з нашим Папою Н., з нашим єпископом Н.
Пам’ятай також про цих Твоїх слуг,
котрих Ти схотів сьогодні встановити слугами Церкви,
та про все духовенство.
2С Пам’ятай також про наших померлих…
в) У 3 Євхаристійній Молитві після слів принесла мир і спасіння усьому світові мовиться:
Зміцни у вірі та любові Твою Церкву,
подорожуючу по землі,
разом з Твоїм слугою, нашим Папою Н.,
з нашим єпископом Н., з єпископським станом
і цими слугами Твоїми,
котрі сьогодні були встановлені слугами Церкви,
з усім духовенством та з усім народом Твого володіння.
Вислухай милостиво молитви…
г) Якщо не було використано власну префацію, можна використати 4 Євхаристійну Молитву з власною заступницькою молитвою. Після слів живою жертвою для возвеличення Твоєї слави мовиться:
1С Пам’ятай, Боже, про всіх,
за кого ми приносимо цю жертву:
передусім про Твого слугу, нашого Папу Н.,
про нашого єпископа Н., про весь єпископський стан,
про цих слуг Твоїх, котрих Ти сьогодні благоволив вибрати
для дияконського служіння Твоєму народові,
і про все духовенство,
про тих, які складають жертву і які тут присутні,
про весь Твій народ та всіх, хто щирим серцем шукає Тебе.
2С Пам’ятай також про тих…
215. Рідні та близькі нововисвячених можуть прийняти Причастя у двох видах.
216. Нововисвячені диякони допомагають єпископу причащати вірних, особливо як служителі чаші.
217. Коли закінчиться причащання, можна заспівати пісню подяки. Після пісні слідує молитва після Причастя.
Обряд закінчення
218. Замість звичайного благословення можна вжити нижчеподане формулювання благословення. Диякон може закликати:
Схиліть голови для благословення.
або виразити це іншими словами.
Потім єпископ, розпростерши руки над нововисвяченими дияконами та людом, мовить благословення:
Бог, який покликав вас до служіння людям у своїй Церкві,
нехай дасть вам велику ревність до всіх,
а особливо до бідних та знедолених.
Всі: Амінь.
Єпископ:
Бог, який дав вам завдання
проголошувати Христове Євангеліє,
нехай укріпить вас, щоб, живучи згідно із Його словом,
ви стали щирими і палкими Його свідками.
Всі: Амінь.
Єпископ:
Бог, який вчинив вас розпорядниками своїх тайн,
нехай допоможе вам
вірно наслідувати свого Сина, Ісуса Христа,
і бути в світі слугами єдності та миру.
Всі: Амінь.
Єпископ:
Вас всіх, тут присутніх,
нехай благословить Бог Всемогутній,
Отець, і Син, і Святий Дух.
Всі: Амінь.
219. Після благословення диякон відсилає люд, і всі в звичайному порядку йдуть процесією в сакристію.
Обряд Рукоположення одного диякона
220. Все, про що йдеться у Вступі, пп. 181-192, стосується також Обряду Рукоположення одного диякона.
Вступні обряди і Літургія Слова
221. Згідно з визначеним порядком відбувається процесія, яка звичайним чином прямує через храм до вівтаря. Кандидат у диякони йде попереду диякона, який несе книгу Євангелія, що використовується у Месі та обряді свячення дияконів. Потім ідуть інші диякони (якщо такі присутні), пресвітери-співслужителі і, наприкінці, єпископ, якого супроводжують, залишаючись трохи позаду нього, двоє дияконів, які йому асистують. Підійшовши до вівтаря й належно його вшанувавши, всі йдуть до своїх визначених місць.
У цей час співається Антифон на вхід із власним Псалмом або інший відповідний спів.
222. Вступні обряди та Літургія Слова звершуються звичайним способом, аж по читання Євангелія включно.
223. Після читання Євангелія диякон з пошаною відносить і кладе на вівтар книгу Євангелія, де вона залишається аж до вручення її висвяченому.
Рукоположення
224. Далі розпочинається Рукоположення диякона.
Єпископ, якщо це потрібне, підходить до приготовленого для Рукоположення престолу, після чого настає представлення кандидата.
Обрання кандидата
225. Диякон викликає кандидата таким чином:
Нехай підійде той, хто має бути висвячений на диякона.
І називає його на ім’я, а той відповідає:
Ось я.
і підходить до єпископа, віддаючи йому честь.
226. Коли кандидат стає перед єпископом і пресвітер, делегований єпископом, каже:
Преосвященний Владико, Свята Мати Церква просить тебе висвятити цього нашого брата для служіння дияконського стану.
Єпископ питає його, кажучи:
Чи ти впевнений, що він цього гідний?
Пресвітер відповідає:
На підставі опитування християнського люду і свідчення компетентних осіб, засвідчую, що він цього гідний.
Єпископ:
З допомогою Господа Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа обираємо цього нашого брата до стану дияконату.
Всі відповідають: Богу подяка.
або в інший спосіб, передбачений у п. 11 Загального вступу, виражають своє підтвердження обрання.
Гомілія
227. Всі сідають, а єпископ проголошує гомілію, яку розпочинає виходячи з текстів, прочитаних під час Літургії Слова, і повчаючи людей та обраного про священне служіння дияконів, беручи до уваги стан кандидата, тобто чи кандидат одружений, чи неодружений. Про це священнослужіння єпископ може говорити цими або подібними словами:
Улюблені брати і сестри, вже невдовзі цей наш син, який є вашим близьким та приятелем, буде висвячений на диякона, тож старанно розважмо, до якого ж великого рангу служіння він приступить.
Підтримуваний даром Святого Духа, він стане допомогою єпископу і його пресвітерату в служінні слова, вівтаря і любові, будучи слугою всіх. Коли він стане слугою вівтаря – проголошуватиме Євангеліє, приготовлятиме жертву і роздаватиме вірним Господні Тіло і Кров.
Крім того, згідно з дорученням єпископа, його обов’язком буде напоумлювати як вірних, так і невіруючих, викладати віровчення, головувати в молитвах, уділяти Хрещення, асистувати при укладанні Подружжя і його благословляти, заносити помираючим Віатик і головувати в погребальних обрядах.
Через рукоположення, передане від самих Апостолів, він буде посвячений Богові і ще міцніше з’єднається з вівтарем, і від імені єпископа чи настоятеля виконуватиме служіння любові. В усьому цьому він з Божою допомогою так буде чинити, щоб ви розпізнали в ньому істинного учня Того, хто прийшов служити, а не щоб Йому служили.
Тобі ж, найулюбленіший сину, що маєш увійти в дияконський стан, Господь дав приклад, щоби ти діяв так, як діяв Він.
Диякон – це слуга Ісуса Христа, котрий явився серед учнів як той, хто служить; це слуга, який, виконуючи з усього серця волю Божу, служить в любові та з радістю як Господу, так і людям. А оскільки ніхто справді не може двом панам служити, вважай усю нечистоту та захланність ідолопоклонством.
Якщо обраний є неодруженим.
Якщо ж ти добровільно вступаєш до стану дияконату, ти маєш бути як ті, кого колись Апостоли вибрали до служіння любові, – мужем доброї слави і сповненим Святого Духа та мудрості.
Ти виконуватимеш твоє служіння, зберігаючи безженний стан: це є знаком і водночас спонукою до пастирської любові, а також особливим джерелом плідності у світі. Отже, спонуканий щирою любов’ю до Христа Господа, з досконалою відданістю живучи у цьому стані, ти охочіше припадеш до Христа нерозділеним серцем, ще палкіше присвятишся служінню Богу та людям і краще служитимеш духовному відродженню. Будучи міцним та рішучим у вірі, прояви себе незаплямованим та бездоганним перед Богом і людьми, як личить Христовому слузі й розпорядникові Божих тайн. І не дозволь, аби будь-що відвернуло тебе від надії Євангелія, якого не тільки слухачем, а й слугою ти маєш бути. Зберігаючи в серці тайну віри, підтверджуй своїми вчинками Боже слово, яке проголошуватимеш устами, щоби християнський люд, оживлений Духом, став богоугодною чистою жертвою, і щоб ти, прийшовши до Господа у день твій останній, міг почути від Нього ці слова: «Добре, слуго добрий і вірний, увійди до слави Господа твого».
Якщо обраний є одруженим.
Ти маєш бути як ті, кого колись Апостоли вибрали до служіння любові, – мужем доброї слави і сповненим Святого Духа та мудрості. Будучи міцним та рішучим у вірі, прояви себе незаплямованим та бездоганним перед Богом і людьми, як личить Христовому слузі й розпорядникові Божих тайн. І не дозволь, аби будь-що відвернуло тебе від надії Євангелія, якого не тільки слухачем, а й слугою ти маєш бути. Зберігаючи у серці тайну віри, підтверджуй своїми вчинками Боже слово, яке проголошуватимеш устами, щоби християнський люд, оживлений Духом, став богоугодною чистою жертвою, і щоб ти, прийшовши до Господа у день твій останній, міг почути від Нього ці слова: «Добре, слуго добрий і вірний, увійди до слави Господа твого».
Обітниця обраного
228. Після гомілії встає лише обраний та підходить до єпископа, який його запитує:
Найулюбленіший сину, перш ніж ти вступиш у дияконський стан, тобі слід перед усім людом засвідчити свою волю прийняття цього священнослужіння.
Чи хочеш ти бути присвяченим служінню Церкві через покладання моїх рук і дар Святого Духа?
Обраний відповідає: Хочу.
Єпископ:
Чи хочеш зі смиренною любов’ю виконувати священнослужіння диякона як поміч священицькому станові та задля зростання християнського люду?
Обраний: Хочу.
Єпископ:
Чи хочеш, за словами Апостола, зберігати тайну віри в чистому сумлінні і цю віру проголошувати словом і вчинками згідно з Євангелієм та традицією Церкви?
Обраний: Хочу.
Наступне запитання ставиться навіть тоді, коли обраний уже склав чернечі обіти, пропускається же у тому разі, коли обраний – одружений.
Єпископ:
Чи хочеш на знак твого посвячення Христу Господу, задля Небесного Царства у служінні Богові та людям, повсякчас дотримуватись целібату?
Обраний: Хочу.
Єпископ:
Чи хочеш зберігати та розвивати духа молитви, властивого твоєму способові життя, і в цьому духові, згідно з твоїм станом, вірно звершувати Літургію Годин разом із Божим народом, а також за нього та за весь світ?
Обраний: Хочу.
Єпископ:
Чи хочеш постійно уподібнювати своє життя до взірця Христа, Тіла і Крові котрого ти причащатимешся і їм слугуватимеш при вівтарі?
Обраний: Хочу, з Божою допомогою.
229. Потім обраний підходить до єпископа і, якщо згідно з п. 11 Загального вступу не передбачено іншої форми, ставши перед єпископом навколішки, кладе свої складені долоні в його долоні.
Єпископ, якщо він є ординарієм обраного, питає його:
Чи присягаєш мені та моїм наступникам пошану та послух?
Обраний: Присягаю.
Якщо єпископ не є ординарієм обраного, то каже:
Чи присягаєш своєму ординарію пошану та послух?
Обраний: Присягаю.
Якщо обраний є ченцем, тоді єпископ каже:
Чи присягаєш дієцезіальному єпископу та своєму законному настоятелеві пошану та послух?
Обраний: Присягаю.
Єпископ завершує:
Нехай сам Бог довершить це благе діло, яке Він почав у тобі.
Літанія
230. Потім усі підводяться. Єпископ, знявши митру та стоячи зі складеними руками, звернений до люду, закликає:
Молімося, найулюбленіші, до Всемогутнього Бога Отця, щоби на цього свого слугу,
якого Він благоволить прийняти
до священного стану дияконату,
Він ласкаво вилив благодать свого благословення.
231. Обраний лягає долілиць на підлогу, і тоді співається літанія. Всі відповідають. Якщо цей день припадає на неділю або Великодній період, усі стоять; натомість в усі інші дні всі стають навколішки. У такому разі диякон закликає:
У літанії можуть бути додані кілька імен місцевих Святих: покровителів, засновників і покровителів храму, покровителів обраного, а також інші заклики, які більш відповідають конкретним обставинам.
Якщо літанія співається латинською мовою (стор. 237), можна співати лише імена Святих, пропускаючи те, що в дужках.
Кантори розпочинають літанію:
Господи, помилуй. Господи, помилуй.
Христе, помилуй. Христе, помилуй.
Господи, помилуй. Господи, помилуй.
Свята Маріє, Мати Божа, молись за нас.
Святий Михаїле, молись за нас.
Святі Ангели Божі, моліться за нас.
Святий Йоане Хрестителю, молись за нас.
Святий Йосифе, молись за нас.
Святі Петре і Павле, моліться за нас.
Святий Андрію, молись за нас.
Святий Йоане, молись за нас.
Свята Маріє Магдалино, молись за нас.
Святий Стефане, молись за нас.
Святий Ігнатію Антіохійський, молись за нас.
Святий Лаврентію, молись за нас.
Святий Вікентію, молись за нас.
Святі Перпетує й Феліцито, моліться за нас.
Свята Агнесо, молись за нас.
Святий Григорію, молись за нас.
Святий Августине, молись за нас.
Святий Атанасію, молись за нас.
Святий Василію, молись за нас.
Святий Мартине, молись за нас.
Святий Бенедикте, молись за нас.
Святий Франциску та Домініку, моліться за нас.
Святий Франциску Ксаверію, молись за нас.
Святий Йоане Маріє Віаннею, молись за нас.
Свята Катерино Сієнська, молись за нас.
Свята Терезо від Ісуса, молись за нас.
Усі Святі Божі, моліться за нас.
Будь нам милостивий, спаси нас, Господи.
Від усякого зла спаси нас, Господи.
Від кожного гріха спаси нас, Господи.
Від вічної смерті спаси нас, Господи.
Твоїм втіленням спаси нас, Господи.
Твоєю смертю та воскресінням спаси нас, Господи.
Зісланням Святого Духа спаси нас, Господи.
Ми, грішні, Тебе просимо, вислухай нас, Господи.
Благоволи Твоєю святою Церквою керувати та її оберігати,
Тебе просимо, вислухай нас, Господи.
Благоволи Святійшого Отця та всі церковні чини
у вірі святій зберігати,
Тебе просимо, вислухай нас, Господи.
Благоволи цього обраного благословити,
Тебе просимо, вислухай нас, Господи.
Благоволи цього обраного благословити і освятити,
Тебе просимо, вислухай нас, Господи.
Благоволи цього обраного благословити, освятити
й консекрувати, Тебе просимо, вислухай нас, Господи.
Благоволи дати мир та злагоду всім людям,
Тебе просимо, вислухай нас, Господи.
Благоволи всім потерпаючим від переслідувань
явити велике Твоє милосердя,
Тебе просимо, вислухай нас, Господи.
Благоволи нас у Твоєму святому служінні зберегти
і зміцнити, Тебе просимо, вислухай нас, Господи.
Ісусе, Сину Бога живого,
Тебе просимо, вислухай нас, Господи.
Почуй нас, Христе. Почуй нас, Христе.
Вислухай нас, Христе. Вислухай нас, Христе.
232. Коли спів літанії закінчиться, єпископ, вставши і розпростерши руки, мовить:
Господи Боже, вислухай ласкаво наші молитви
і милостиво допоможи нам звершувати наше служіння,
і того, кому ми за нашим розпізнанням
маємо намір довірити виконування священного служіння,
освяти своїм благословенням.
Через Христа, Господа нашого.
Всі: Амінь.
Диякон, якщо всі стояли навколішки, закликає:
Встаньте.
і всі підводяться.
Рукоположення і Молитва Висвячення
233. Обраний встає, підходить до єпископа, який у митрі стоїть перед престолом, і стає перед єпископом навколішки.
234. Єпископ кладе долоні на голову обраного, нічого не кажучи.
235. Єпископ знімає митру і над обраним, який стоїть перед ним навколішки, каже з розпростертими руками Молитву Висвячення:
Будь з нами, просимо, Всемогутній Боже,
подателю благодатей,
що визначаєш стани і розподіляєш обов’язки.
Ти, залишаючись у собі, все відновлюєш
і, управляючи всім віковічним провидінням,
через слово, силу та мудрість Твою – Ісуса Христа,
Твого Сина, Господа нашого,
в кожному часі уділяєш все необхідне.
Його тілу, Твоїй Церкві,
багатій розмаїттям небесних благодатей
і єдиній у різноманітності її членів,
з’єднаній Святим Духом дивовижними узами,
Ти даєш зростати і розповсюджуватися
для зростання нового храму,
визначаючи слугувати Твоєму Імені
священнослужінням в трьох ступенях служителів,
так як вже від початку Ти обрав синів Леві
для виконання служіння первісної скинії.
Так у початках Твоєї Церкви
почином Святого Духа Апостоли Твого Сина
визначили сімох мужів доброї слави,
які мали допомагати їм у щоденному служінні,
а вони самі щоб могли ревніше присвятитися
молитві та проповідуванню слова;
і цим вибраним мужам
через молитву і рукоположення
служіння при столах доручили.
Просимо, Господи: споглянь милостиво
також і на цього Твого слугу,
який має слугувати Твоїм священним вівтарям,
якого ми смиренно призначаємо для служіння дияконату.
Просимо, Господи: зішли на нього Святого Духа,
в котрому нехай буде укріплений
семиликим даром Твоєї благодаті
для вірного виконання діла служіння.
Нехай у ньому щедро перебуває
взірець євангельських чеснот,
любов без лицемірства, турбота про хворих і убогих,
покірне судження, чистота невинності
та дотримання духовної дисципліни.
Нехай в його поведінці ясніють Твої заповіді,
щоби прикладом свого життя
він спонукав святий люд до наслідування;
і, даючи добре свідчення сумління,
нехай він триває міцним і непохитним у Христі,
щоб, наслідуючи на землі Твого Сина,
котрий прийшов служити, а не щоб йому служили,
він удостоївся з Ним у небесах царювати.
Котрий з Тобою живе і царює
в єдності Святого Духа, Бог,
на всі віки вічні.
Всі: Амінь.
Вручення книги Євангелія
236. Коли закінчиться Молитва Висвячення, всі сідають. Єпископ одягає митру. Висвячений встає, а інший диякон або інший прислуговуючий одягає на нього єпітрахиль (так, як її одягають диякони) і далматику.
237. У цей час можна співати антифон (співаний текст, стор. 245):
Блаженні ті, які живуть у Твоєму домі, Господи.
(В. П. Алілуя.)
із Псалмом 84: Які любі Твої оселі, Господи сил, див. вище п. 209, або інший відповідний спів із антифоном, особливо тоді, коли Псалом 84 був використаний як респонсорійний псалом під час Літургії Слова.
238. Висвячений, одягнений у дияконські шати, підходить до єпископа і стає навколішки. Єпископ вручає йому книгу Євангелія, кажучи:
Прийми Христове Євангеліє,
проповідником якого ти став;
і пильнуй, щоб ти вірив у те, що читатимеш,
щоб навчав того, в що увірував,
і щоб наслідував те, чого навчатимеш.
239. Потім єпископ передає висвяченому поцілунок миру, кажучи:
Мир тобі.
Висвячений відповідає:
І з духом твоїм.
Подібно чинять усі, або принаймні декотрі, присутні диякони.
240. Під час цього можна співати антифон (співаний текст, стор. 246):
Якщо хтось Мені служитиме, вшанує його Отець мій,
що на небесах, – говорить Господь. (В. П. Алілуя.)
із Псалмом 146, Хвали, душе моя, Господа, див. вище п. 212, або інший відповідний спів із антифоном.
241. Меса продовжується як звичайно. Символ віри мовиться згідно з приписами; Вселенська молитва пропускається.
Євхаристійна Літургія
242. У Євхаристійних Молитвах щойно рукоположений диякон згадується таким чином:
а) У 1 Євхаристійній Молитві частина Боже, прийми власна:
Боже, прийми милостиво цю жертву служіння нашого
і всієї Твоєї родини.
Складаємо її також за Твого слугу,
котрого Ти благоволив возвести у дияконський стан.
Просимо Тебе, Господи:
бережи милостиво в ньому свої дари,
щоб священнослужіння, якого він удостоївся,
зарясніло божественними плодами.
(Через Христа, Господа нашого. Амінь.)
б) У 2 Євхаристійній Молитві після слів Тіла і Крові Христа мовиться:
1С Пам’ятай, Боже, про Твою Церкву,
розпорошену по всій землі.
Вдосконалюй її в любові разом з нашим Папою Н.,
з нашим єпископом Н.
Пам’ятай також про цього Твого слугу,
котрого Ти схотів сьогодні встановити слугою Церкви,
та про все духовенство.
2С Пам’ятай також про наших померлих…
в) У 3 Євхаристійній Молитві після слів принесла мир і спасіння усьому світові мовиться:
Зміцни у вірі та любові Твою Церкву,
подорожуючу по землі,
разом з твоїм слугою, нашим Папою Н.,
з нашим єпископом Н., з єпископським станом
і цим слугою Твоїм,
котрий сьогодні був установлений слугою Церкви,
з усім духовенством
та з усім народом Твого володіння.
Вислухай милостиво молитви…
г) Якщо не було використано власну префацію, можна використати 4 Євхаристійну Молитву з власною заступницькою молитвою. Після слів живою жертвою для возвеличення Твоєї слави мовиться:
1С Пам’ятай, Боже, про всіх,
за кого ми приносимо цю жертву:
передусім про Твого слугу, нашого Папу Н.,
про нашого єпископа Н., про весь єпископський стан
і про цього слугу Твого, котрого Ти сьогодні благоволив
вибрати для дияконського служіння Твоєму народові,
і про все духовенство,
про тих, які складають жертву і які тут присутні,
про весь Твій народ
та всіх, хто щирим серцем шукає Тебе.
2С Пам’ятай також про тих…
243. Рідні та близькі нововисвяченого можуть прийняти Причастя у двох видах.
244. Нововисвячений диякон допомагає єпископу причащати вірних, особливо як служитель чаші.
245. Коли закінчиться причащання, можна заспівати пісню подяки. Після пісні настає молитва після Причастя.
Обряд закінчення
246. Замість звичайного благословення можна вжити нижчеподане формулювання благословення. Диякон може закликати:
Схиліть голови для благословення.
або виразити це іншими словами.
Потім єпископ, розпростерши руки над щойно рукоположеним дияконом та людом, мовить благословення:
Бог, який покликав тебе до служіння людям у своїй Церкві,
нехай дасть тобі велику ревність до всіх,
а особливо до бідних і знедолених.
Всі: Амінь.
Єпископ:
Бог, який дав тобі завдання
проголошувати Христове Євангеліє,
нехай укріпить тебе, щоб, живучи згідно із Його словом,
ти став щирим і палким Його свідком.
Всі: Амінь.
Єпископ:
Бог, який вчинив тебе розпорядником своїх тайн,
нехай допоможе тобі
вірно наслідувати свого Сина, Ісуса Христа,
і бути в світі слугою єдності та миру.
Всі: Амінь.
Єпископ:
Вас всіх, тут присутніх,
нехай благословить Бог Всемогутній,
Отець, і Син, і Святий Дух.
Всі: Амінь.
247. Після благословення диякон відсилає люд і всі в звичайному порядку йдуть процесією в сакристію.
