Друзі в Facebook  

   

РОЗДІЛ II. РУКОПОЛОЖЕННЯ ПРЕСВІТЕРІВ

Вступ

I. Значення свячень

101. Через священне Рукоположення пре­світерам уді­ляється таїнство, в якому «через помазання Святим Духом вони позначаються особливим знаменням і таким чином уподібнюються до Христа-Священика, щоб були здатними діяти в особі Христа – голови»1.

Пресвітери беруть участь у священстві та місії єпископа. Як випробувані співпрацівники єпископського стану, вони покликані на службу Божому народові і творять у спіль­ності з єпископом єдиний пресвітерат, призначений для виконання різних функцій2.

102. Беручи, мірою свого ступеня служіння, участь у службі єдиного Посередника (1 Тим 2, 5), пресвітери проголошують усім Боже Слово. Своє священне служіння вони виконують у найвищому ступені в євхарис­тійному зібранні. Для вірних, які чинять покуту, виконують вони служіння примирення, а тим, хто нездужає, – служіння укріп­лення, потреби і молитви вірних заносячи до Бога Отця (пор. Євр 5, 1-4). Відповідно до своєї част­ки влади виконуючи службу Христа – Пастиря і Глави, вони збирають воєдино Божу сім’ю як братерську спільноту, оживлену духом єдності, і ведуть її через Христа у Святому Ду­хові до Бога Отця. Посеред стада вони Його почитають у Дусі та істині (пор. Йн 4, 24). Врешті, вони працюють словом і навчанням (пор. 1 Тим 5, 17), віруючи в те, що, роздумуючи, вичитали в Господньому Законі; навчаючи того, в що повірили; наслідуючи те, чого навчають3.

 

II. Обов’язки і служіння

103. Усі вірні повинні молитися за кандидатів у пресвітери, особливо у Вселенській молитві Меси і проханнях Вечірні.

104. Пресвітер встановлюється для усієї помісної Церкви. Тому на пресвітерські свячення мають бути запрошені духовні та ін­ші вірні, щоб якнайбільше їх число брало участь у літургії. Особливо слід запросити всіх пре­світерів дієцезії.

105. Служителем свячень є єпископ4. Годиться, щоб рукоположення диякона у пресвітери звершував дієцезіальний єпископ. Пресвітери, які беруть участь у літургії свячень, разом з єпископом покладають руки на кандидата «з огляду на сопричастя в тому самому дусі»5.

106. Один зі співпрацівників єпископа, відповідальний за виховання кандидатів, під час літургії просить від імені Церкви про уділення таїнства Рукоположення і відповідає на запитання щодо гідності кандидатів. Крім то­го, деякі пресвітери допомагають, одягаючи висвячених у літургійні шати. По змозі, присутні пресвітери вітають поцілунком нововисвячених братів на знак прийняття їх до пресвітерату, а також із єпископом і висвяченими співслужать Євхаристійну Літургію.

 

III. Уділення Рукоположення

107. Слід, щоб помісна Церква, для служін­ня якій установлюються пресвітери, була від­повідним способом підготовлена до літур­гії свячень.

Кандидати повинні приготуватися до свячень молитвою в тиші, відбувши принаймні п’ятиденні реколекції.

108. Свячення мають відбуватися у кафедральному соборі чи у храмах тих спіль­нот, з яких походить один або багато кандидатів, або в якомусь іншому храмі, що має більшу значимість.

Якщо кандидати до пресвітерату належать до якоїсь чернечої спільноти, свячення можуть відбутися в храмі тієї спільноти, в якій вони здійснюватимуть своє служіння.

109. Свячення мають відбуватися за участі якомога більшої кількості вірних, у неділю або свято, хіба що за вибором якось іншого дня промовлятиме пастирська доцільність. Однак здійснення свячень недопустиме у Пас­хальне Тридення, Попільну Середу, протягом усього Великого тижня і у спомин Всіх Померлих Вірних.

110. Рукоположення відбувається під час урочистої Меси, після завершення Літургії Слова, перед Євхаристійною Літургією.

Можна використати формулювання об­рядової Меси з уділенням Рукоположення, за винятком урочистостей, неділь Адвенту, Великого Посту і Великоднього періоду, днів Великодньої октави. У перелічені вище дні береться формуляр Меси з дня разом із власними читаннями.

Проте у інші дні, якщо не використовується обрядова Меса, одне з читань можна взяти з тих, які запропоновані в Лекціонарії для обрядової Меси.

Пропускається Вселенська молитва, оскільки її місце займає благальна літанія.

111. Після читання Євангелія помісна Церква просить єпископа, щоб висвятив кандидатів. На поставлене єпископом запитання вповноважений до цього пресвітер привселюдно декларує відсутність сумнівів щодо кандидатів. Кандидати перед єпископом і всіма вірними виражають готовність виконувати своє священнослужіння згідно з волею Христа і Церкви, під верховенством єпископа. У літанії всі благають Божої благодаті для кандидатів.

112. Через покладення рук єпископа і Молитву Висвячення кандидатам уділяється дар Святого Духа для виконання священнослужіння пресвітерів. Подальші слова належать до сутності свячень і тому вимагаються для правомочності дії: Просимо Тебе, Всемогут­ній Отче: дай цим своїм слугам гідність пресвітерства; віднови в їхньому нутрі Духа святості; нехай вони виконують прийняте від Тебе, Боже, священнослужіння другого ступеня та при­кла­дом свого життя запроваджують моральність пове­дінки.

Разом з єпископом пресвітери покладають руки на кандидатів, щоб виразити прий­няття їх до пресвітерства.

113. Безпосередньо після Молитви Висвячен­ня висвячені зодягають пресвітерські єпітрахилі та орнати, які є зовнішнім знаком служіння, що його вони віднині виконуватимуть у літургії.

Це служіння пояснюють також інші зна­ки: помазання рук означає особливу участь пресвітерів у священстві Христа; вручення їм хліба і вина вказує на їхню функцію головування при звершенні Євхаристії, а також на обов’язок наслідування розп’ятого Христа.

Поцілунок єпископа наче кладе печать, на знак того, що він приймає своїх нових спів­працівників і впроваджує їх у їхнє служіння. Також пресвітери поцілунком вітають висвячених, приймаючи їх до спільного служіння у стані пресвітерату.

114. У Євхаристійній Літургії висвячені впер­ше виконують своє служіння, співслужачи з єпископом та іншими членами пресвітеріату. Нововисвячені пресвітери займають перші місця.

 

IV. Про те, що необхідно приготувати

115. Окрім того, що необхідне для звершення Меси під головуванням єпископа, слід приготувати:

а) книгу Обрядів Рукоположення;

б) орнати для кожного з кандидатів;

в) полотняний греміал;

г) святе миро;

д) все, що необхідне для омовіння рук єпи­скопа і висвячених.

116. Рукоположення зазвичай має звершува­тися від престолу; проте, якщо з ог­ляду на участь вірних це необхідне, для єпи­скопа слід приготувати сидіння перед вівтарем або в іншому більш відповідному місці.

Місця для кандидатів до свячень слід приготувати таким чином, щоб вірні добре бачили літургійну дію.

117. Єпископ і пресвітери-співслужителі одя­гають літургійні шати, відповідні для звершення Меси.

Кандидати до свячень зодягають гуме­рал, альбу, пасок і дияконську єпітрахиль.

Пресвітери, які покладають руки на висвячу­ваних, але не співслужать, одягають альбу та єпітрахиль або комжу та єпітрахиль поверх сутани.

Колір шат має відповідати звершуваній Месі; це може бути також білий колір. Можна використати святкові, тобто більш шляхетні, шати.

 

1 II Ватиканський Собор, Декрет про служіння і життя пресвітерів, Presbyterorum Ordinis, n. 2.

2 Пор. LG, n. 28.

3 Пор. LG, n. 28.

4 Пор. LG, n. 26.

5 Іполит Римський, Апостольська традиція, 8.

 

Обряд Рукоположення пресвітерів

Вступні обряди і Літургія Слова

118. Згідно з визначеним порядком, відбувається процесія, яка звичайним чином прямує через храм до вівтаря. За дияконом, який несе книгу Євангелія, та іншими дияконами (якщо такі присутні), йдуть кандидати до свячень, пресвітери-спів­служителі і, наприкінці, єпископ, якого супроводжують, залишаючись трохи позаду від нього, двоє дияконів, які йому асистують. Підійшовши до вівтаря й належно його вшанувавши, всі йдуть до своїх визначених місць.

У цей час співається Антифон на вхід із власним Псалмом або інший відповідний спів.

119. Вступні обряди та Літургія Слова звершуються звичайним способом, аж до читання Євангелія включно.

 

Рукоположення

120. Потім розпочинається обряд Рукоположення пресвітерів.

Єпископ, якщо це потрібне, підходить до приготовленого для Рукоположення престолу, після чого настає представлення кандидатів.

Обрання кандидатів

121. Диякон кличе кандидатів:

Нехай підійдуть ті, які мають бути висвячені на пресвітерів.

І називає кожного з них на ім’я, на що кожний відповідає:

Ось я.

і підходить до єпископа, віддаючи йому честь.

122. Коли всі кандидати стають перед єпископом, делегований єпи­скопом пресвітер каже:

Преосвященний Владико, Свята Мати Церква просить тебе висвятити цих наших братів для служіння пресвітерського стану.

Єпископ питає його, кажучи:

Чи ти впевнений, що вони цього гідні?

Пресвітер відповідає:

На підставі опитування християнського люду і свідчення компетентних осіб, засвідчую, що вони цього гідні.

Єпископ:

З допомогою Господа Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа обираємо цих наших братів до стану пресвітерату.

Всі відповідають:

Богу подяка.

або в інший спосіб, передбачений у п. 11 Загального вступу, виражають своє під­твердження обрання.

Гомілія

123. Усі сідають, а єпископ проголошує гомілію, яку розпочинає виходячи з текстів, прочитаних під час Літургії Слова, і повчаючи народ та обраних про священне служіння пресвітерів. Про це священнослужіння він може говорити цими або подібними словами:

Улюблені брати і сестри, вже невдовзі ці наші сини, які є вашими близькими або приятелями, приймуть сан пресвітера, тож старанно розважмо, до якого ж великого служіння у Цер­кві вони будуть установлені.

Правдою є, що Христове царське священство здійснюється у всьому святому Божому народі. Однак наш верховний Священик, Ісус Христос, вибрав деяких учнів, щоб у Церкві вони виконували для людей і від їхнього ж імені привселюдне священицьке служіння. Він же, посланий Отцем, у свою чергу ви­слав Апо­столів у світ, щоб через них та їхніх наступників – єпи­скопів, невпинно продовжувалося Його служіння Вчителя, Священика та Пастиря. Встановлені співпрацівниками єпи­скопського стану, пресвітери, з’єднані з єпископами у священицькому служінні, покликані до слугування Божому людові.

Ці наші брати, які вже осягнули зрілість, мають бути висвяченими священиками у стані пресвітерів, щоб служити Хри­сту – Вчителю, Священику та Пастирю, і щоб через це служіння Христове тіло, яким є Церква, будувалося і зростало у святий храм і у Божий народ.

Уподібнюючись до Христа – верховного та вічного Священи­ка, та єднаючись зі священством єпископів, будуть вони присвячені як істинні священики Нового Завіту проповідуванню Євангелія, пасінню Божого народу та звершуванню богопоклоніння, передусім жертви у день Господній.

Ви ж, улюблені сини, які маєте ввійти у пресвітерський стан, від Імені Христа-Вчителя виконуватимете священну місію навчання. Проголошуйте всім Боже Слово, яке ви самі з радістю прийняли. Розмірковуйте над Господнім законом та зважайте, щоб ви самі вірили в те, що читаєте, навчали того, в що самі уві­рували, та наслідували те, чого навчилися.

Нехай же ваше вчення буде поживою для Божого люду, а життя ваше – приємним фіміамом для Христових вірних, щоб словом і прикладом ви зводили будівлю, якою є Божа Церква.

У Христі виконуватимете також місію освячення. Вашим бо служінням складатиметься духовна жертва вірних, з’єднана з жерт­вою Христовою, яка через ваші руки безкровно здійснюватиметься на вівтарі при звершуванні святих тайн. Роздумуйте ж над тим, що чинитимете, і наслідуйте те, що звершуватимете, кожного разу, коли відправлятимете тайну смерті та воскре­сін­ня Христового, щоб ви спромоглися умертвити всі вади, які панують у вашому тілі, та жити новим життям.

Через Хрещення ви долучатимете людей до Божого народу, у таїнстві Покаяння відпускатимете гріхи в Ім’я Христа і Цер­кви, святим єлеєм укріплятимете хворих. Ви звершуватимете святі обряди, у годинах дня возноситимете похвалу з подякою та молитвами не лише за Божий народ, а й за весь світ, пам’ятаючи, що з-поміж людей ви були взяті і для людей настановлені у справах Божих. Місію, довірену вам Христом-Священиком, виконуйте завжди з радістю і щирою любов’ю, шукаючи не своєї користі, але того, що Христове.

І врешті, найулюбленіші сини, виконуючи свою частку служіння Христа – Голови і Пастиря, підпорядковуючись єпископу та перебуваючи з ним у єдності, вчіться єднати вірних в од­ну родину, щоб ви спромоглися привести їх через Христа в Святому Духові до Бога Отця. Нехай перед вашими очима завжди сяє приклад доброго Пастиря, який прийшов, щоб служити, а не щоб Йому служили; прийшов, щоб шукати і рятувати загублених.

Обітниця обраних

124. Після гомілії встають лише обрані та підходять до єпископа, який їх запитує:

Найулюбленіші сини, перш ніж ви вступите у пресвітер­ський стан, вам слід перед усім людом засвідчити свою волю прийняття цього священнослужіння.

Чи хочете ви як сумлінні співпрацівники єпископського стану в пастирській турботі про Господню паству, ведені Святим Духом, невпинно виконувати священицьке служіння у ступені пресвітера?

Обрані всі разом відповідають: Хочу.

Єпископ:

Чи хочете гідно та мудро виконувати служіння Слова, проповідуючи Євангеліє та навчаючи католицької віри?

Обрані: Хочу.

Єпископ:

Чи хочете вірно та побожно, на славу Божу і для освячення християнського люду, згідно із традицією Церкви, звершувати Христові тайни, передусім в Євхаристійній жертві і таїнстві Примирення?

Обрані: Хочу.

Єпископ:

Чи хочете разом із нами благати Боже милосердя для довіреного вам люду, спонукані заповіддю невпинної молитви?

Обрані: Хочу.

Єпископ:

Чи хочете кожного дня дедалі міцніше єднатися з Христом – Верховним Священиком, котрий віддав себе за нас Отцю як не­порочну жертву, та з Ним присвятити самих себе Богу заради спасіння людства?

Обрані: Хочу, з Божою допомогою.

125. Потім кожний з електів по черзі підходить до єпископа і, якщо згідно із п. 11 Загального вступу не передбачено іншої форми, – ставши перед єпископом навколішки, кладе свої складені долоні в його долоні.

Єпископ, якщо він є ординарієм обраного, питає його:

Чи присягаєш мені та моїм наступникам пошану та послух?

Обраний: Присягаю.

Якщо єпископ не є ординарієм обраного, то каже:

Чи присягаєш своєму ординарію пошану та послух?

Обраний: Присягаю.

Якщо обраний є ченцем, тоді єпископ каже:

Чи присягаєш дієцезіальному єпископу та своєму законному настоятелеві пошану та послух?

Обраний: Присягаю.

Єпископ завершує:

Нехай сам Бог довершить це благе діло, яке Він почав у тобі.

Літанія

126. Потім усі підводяться. Єпископ, знявши митру та стоячи зі складеними руками, звернений до люду, закликає:

Молімося, найулюбленіші, до Всемогутнього Бога Отця,

щоб у цих Його слугах,

яких обрав для священицького служіння,

Він примножив свої небесні дари.

127. Обрані лягають долілиць на підлогу, і тоді співається літанія. Всі відповідають. Якщо цей день припадає на неділю або Великодній період, усі стоять; натомість в усі інші дні всі стають навколішки. У такому разі диякон закликає:

До закликів літанії можна додати кілька імен місцевих Святих: покровителів, засновників і покровителів храму, покровителів обраних, а також інші заклики, які більш відповідають конкретним обставинам.

Якщо літанія співається латинською мовою (стор. 237), можна співати лише імена Святих, пропускаючи те, що в дужках.

Кантори розпочинають літанію:

Господи, помилуй. Господи, помилуй.

Христе, помилуй. Христе, помилуй.

Господи, помилуй. Господи, помилуй.

Свята Маріє, Мати Божа, молись за нас.

Святий Михаїле, молись за нас.

Святі Ангели Божі, моліться за нас.

Святий Йоане Хрестителю, молись за нас.

Святий Йосифе, молись за нас.

Святі Петре і Павле, моліться за нас.

Святий Андрію, молись за нас.

Святий Йоане, молись за нас.

Свята Маріє Магдалино, молись за нас.

Святий Стефане, молись за нас.

Святий Ігнатію Антіохійський, молись за нас.

Святий Лаврентію, молись за нас.

Святі Перпетує й Феліцито, моліться за нас.

Свята Агнесо, молись за нас.

Святий Григорію, молись за нас.

Святий Августине, молись за нас.

Святий Атанасію, молись за нас.

Святий Василію, молись за нас.

Святий Мартине, молись за нас.

Святий Бенедикте, молись за нас.

Святі Франциску та Домініку, моліться за нас.

Святий Франциску Ксаверію, молись за нас.

Святий Йоане Маріє Віаннею, молись за нас.

Свята Катерино Сієнська, молись за нас.

Свята Терезо від Ісуса, молись за нас.

Усі Святі Божі, моліться за нас.

Будь нам милостивий, спаси нас, Господи.

Від усякого зла спаси нас, Господи.

Від кожного гріха спаси нас, Господи.

Від вічної смерті спаси нас, Господи.

Твоїм втіленням спаси нас, Господи.

Твоєю смертю та воскресінням спаси нас, Господи.

Зісланням Святого Духа спаси нас, Господи.

Ми, грішні, Тебе просимо, вислухай нас, Господи.

Благоволи Твоєю святою Церквою керувати

та її оберігати, Тебе просимо, вислухай нас, Господи.

Благоволи Святійшого Отця та всі церковні чини у вірі святій зберігати, Тебе просимо, вислухай нас, Господи.

Благоволи цих обраних благословити,

Тебе просимо, вислухай нас, Господи.

Благоволи цих обраних благословити і освятити,

Тебе просимо, вислухай нас, Господи.

Благоволи цих обраних благословити, освятити

й консекрувати, Тебе просимо, вислухай нас, Господи.

Благоволи дати мир та злагоду всім людям,

Тебе просимо, вислухай нас, Господи.

Благоволи всім потерпаючим від переслідувань явити велике Твоє милосердя, Тебе просимо, вислухай нас, Господи.

Благоволи нас у Твоєму святому служінні зберегти і зміцнити,

Тебе просимо, вислухай нас, Господи.

Ісусе, Сину Бога живого,

Тебе просимо, вислухай нас, Господи.

Почуй нас, Христе. Почуй нас, Христе.

Вислухай нас, Христе. Вислухай нас, Христе.

128. Коли спів літанії закінчиться, єпископ, вставши і розпростерши руки, мовить:

Просимо Тебе, Господи, наш Боже:

вислухай нас і пролий на цих своїх слуг

благословення Святого Духа

та силу благодаті священства,

щоб тим, кого ми представляємо Твоїй милості

для освячення,

завжди товаришували незліченні Твої блага.

Через Христа, Господа нашого.

Всі: Амінь.

Диякон, якщо всі стояли навколішки, закликає:

Встаньте.

і всі підводяться.

Рукоположення і Молитва Висвячення

129. Обрані встають, потім кожний з них по черзі підходить до єпископа, який у митрі стоїть перед престолом, і стає перед ним навколішки

130. Єпископ по черзі кладе долоні на голову кожного обраного, нічого не кажучи.

Після єпископа на голову кожного обраного кладуть по черзі руки всі пресвітери, одягнені в єпітрахиль, також нічого не кажучи. Після покладення рук пре­світери залишаються навколо єпископа аж до закінчення Молитви Висвячення, але у такому порядку, щоб вірні могли добре бачити все, що відбувається.

131. Єпископ знімає митру і над обраними, які стоять перед ним навколішки, каже з розпростертими руками Молитву Висвячення:

Будь з нами, Господи, святий Отче,

Всемогутній вічний Боже,

джерело людської гідності і подателю всіх благодатей;

завдяки Тобі все постало і Тобою все підтримується.

Для утворення священицького люду

міццю Святого Духа

Ти встановлюєш у ньому в різних станах

служителів Христа, Твого Сина.

Вже у попередньому Завіті

зароджувалися встановлені служіння містичним таїнствам:

тоді, коли, поставивши на чолі Мойсея і Аарона

для керування і освячення народу,

Ти обрав до їхньої спільноти і спомагання діла

мужів нижчого стану та гідності.

Так у пустині Ти поширив духа Мойсея

на сімдесятьох розсудливих мужів;

завдяки цим помічникам

йому було легше керувати Твоїм народом.

Так на синів Аарона

Ти вилив щедрість батьківської повноти,

щоб для жертвоприношень скинії,

які були тінню майбутніх благ,

не забракло згідно з Законом служіння священиків.

Аж врешті, святий Отче,

Ти послав у світ свого Сина – Ісуса,

Апостола й Первосвященика нашого віросповідання.

Він через Святого Духа

самого себе, непорочного, Тобі приніс у жертву,

і своїх Апостолів, освячених в істині,

зробив учасниками своєї місії.

Ти долучив до них сподвижників

для проголошення та виконання

діла спасіння по всьому світі.

Нині ж просимо, Господи:

дай також нам, свідомим нашої слабкості, цих помічників,

котрих потребуємо для виконання

апостольського священства.

Просимо Тебе, Всемогутній Отче:

дай цим своїм слугам гідність пресвітерства;

віднови в їхньому нутрі Духа святості;

нехай вони виконують прийняте від Тебе, Боже,

священнослужіння другого ступеня

та прикладом свого життя

запроваджують моральність поведінки.

Нехай вони будуть добрими співпрацівниками

нашого Стану,

щоб завдяки їхньому проповідуванню

слова Євангелія благодаттю Святого Духа

плодоносили в серцях людей

та дійшли аж на край світу.

Нехай разом із нами

вони будуть вірними управителями Твоїх тайн,

щоби Твій народ оновлювався через купіль відродження

і ситився з Твого вівтаря,

щоб грішники були примирювані з Тобою

і були підтримувані недужі.

Нехай вони єднаються з нами, Господи,

в благанні Твого милосердя

для довіреного їм народу та для всього світу.

Так повнота народів, зібрана у Христі,

нехай перетвориться на один Твій народ,

який має довершитися у Твоєму Царстві.

Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого,

котрий з Тобою живе і царює

в єдності Святого Духа, Бог,

на віки вічні.

Всі: Амінь.

Помазання долоней та вручення хліба і вина

132. Коли закінчиться Молитва Висвячення, всі сідають. Єпископ одягає митру. Неопресвітери підводяться. Пресвітери, які стояли навколо єпископа, повертаються на свої місця, а деякі з них одягають на неопресвітерів єпітрахилі (так, як одягають їх пресвітери) і орнати.

133. Після цього єпископ кладе на коліна полотняний греміал і, пояснивши вірним (за потреби) значення цього жесту, помазує по черзі святим миром долоні кожного неопресвітера, який стає перед ним навколішки, і каже:

Господь Ісус Христос,

якого Отець помазав Святим Духом і силою,

нехай візьме тебе під свою опіку,

щоб ти освячував християнський люд

та приносив жертву Богові.

Потім єпископ та неопресвітери омивають руки.

134. Під час одягання неопресвітерів в єпітрахиль та орнат, а також під час помазання єпископом їхніх долонь, співається антифон (співаний текст, стор. 242):

Священик повіки, Христос Господь, за чином Мелхіседека, хліб і вино приніс у жертву. (В. П. Алілуя.)

із псалмом 110: Промовив Господь до Господа мого або інший відповідний спів із антифоном, особливо тоді, коли Псалом 110 був використаний як респонсорійний псалом під час Літургії Слова.

Псалом 110, 1-2. 3-4. 5 і 7

Промовив Господь до Господа мого: «Сядь праворуч Мене, 

Доки не покладу ворогів Твоїх для Твоїх ніг підніжком».

Жезл Твоєї сили Господь пошле з Сіону, 

тож пануй між своїми ворогами!

(Повторюється антифон)

В Тебе влада в дні Твоєї могутності, в славі Святих. 

Перед ранньою зорею я Тебе породив із лона.

Поклявся Господь – і не розкається: 

«Ти священик навіки – за чином Мелхіседека!»

(Повторюється антифон)

Господь праворуч від Тебе, 

розгромить царів у день свого гніву.

В дорозі зі струмка нап’ється, 

тому триматиме голову високо.

(Повторюється антифон)

Не мовиться Слава Отцю. Коли завершиться помазання долонь останнього з неопресвітерів, псалом переривається і повторюється антифон.

135. Потім вірні приносять патену з хлібом і чашу з вином та доданою до нього водою для звершення Меси. Диякон приймає дари від вірних і приносить єпископові. Той вручає їх по черзі кожному неопресвітерові, який стає перед ним навколішки, і каже:

Прийми приношення святого люду,

які жертвуватимеш Богові.

Роздумуй над тим, що чинитимеш,

наслідуй те, що звершуватимеш,

і узгоджуй своє життя з тайною Господнього хреста.

136. Потім єпископ передає кожному неопресвітерові поцілунок миру, кажучи:

Мир тобі.

Неопресвітер відповідає:

І з духом твоїм.

Так само чинять усі, або принаймні декотрі, присутні пресвітери.

137. Під час цього можна співати респонсорій (співаний текст, стор. 243):

— Вже не називаю вас слугами, лише друзями Моїми,

бо ви спізнали все, що вчинив Я між вами. (В. П. Алілуя.)

 Прийміть Святого Духа, Утішителя.

† Він є Той, кого Отець вам посилає. (В. П. Алілуя.)

— Ви – друзі Мої, якщо чинитимете все, що Я вам заповідаю.

Прийміть …

— Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

† Він є Той…

Або антифон (співаний текст, стор. 244):

Ви – друзі Мої, якщо чинитимете все,

що Я вам заповідаю, – говорить Господь. (В. П. Алілуя.)

із Псалмом 100: Вигукуй Господу, вся земле! або інший відповідний спів із ре­спон­сорієм або антифоном, особливо тоді, коли Псалом 100 був використаний як респонсорійний псалом під час Літургії Слова.

Псалом 100

Вигукуй Господу, вся земле! 

Служіть Господу з радістю,

веселими перед Ним з’явіться. 

Знайте, що Господь є Богом.

(Повторюється антифон)

Знайте, що Він створив нас, і ми Йому належим; 

ми є Його народом, вівцями Його отари.

Входьте в Його брами з подякою, – 

в Його двори – з хвалою.

(Повторюється антифон)

Його прославте, 

хваліть Його Ім’я,

бо Господь добрий, Його милосердя – навіки, 

і Його вірність – з покоління в покоління.

(Повторюється антифон)

Не мовиться Слава Отцю. Псалом переривається і повторюється антифон, коли єпископ і пресвітери передадуть неопресвітерам поцілунок миру.

138. Меса продовжується у звичайному порядку. Символ віри мовиться згідно з при­писами; Вселенська молитва пропускається.

 

Євхаристійна Літургія

139. Євхаристійна Літургія звершується як завжди, пропускається лише приготування чаші.

140. У Євхаристійній Молитві єпископ або один із пресвітерів-співслужителів особливо згадує неопресвітерів згідно з таким формулюванням:

а) У 1 Євхаристійній Молитві частина Боже, прийми власна.

Боже, прийми милостиво цю жертву служіння нашого

і всієї Твоєї родини.

Складаємо її також за тих Твоїх слуг,

котрих Ти благоволив возвести у пресвітерський стан.

Просимо Тебе, Господи: бережи милостиво в них свої дари,

щоб священнослужіння, якого вони удостоїлися,

зарясніло божественними плодами.

(Через Христа, Господа нашого. Амінь.)

б) У 2 Євхаристійній Молитві після слів Тіла і Крові Христа мовиться:

1С Пам’ятай, Боже, про Твою Церкву,

розпорошену по всій землі.

Вдосконалюй її в любові разом з нашим Папою Н.,

з нашим єпископом Н., а також із Твоїми слугами,

яких Ти схотів сьогодні встановити пресвітерами Церкви,

та з усім духовенством.

2С Пам’ятай також про наших померлих…

в) У 3 Євхаристійній Молитві після слів принесла мир і спасіння усьому світові мовиться:

Зміцни у вірі та любові Твою Церкву,

подорожуючу по землі,

разом з Твоїм слугою, нашим Папою Н.,

з нашим єпископом Н., з єпископським станом

і цими слугами Твоїми,

котрі сьогодні були встановлені пресвітерами Церкви,

з усім духовенством та з усім народом Твого володіння.

Вислухай милостиво молитви…

г) Якщо не було використано власну префацію, можна використати 4 Євхарис­тійну Молитву з власною заступницькою молитвою. Після слів живою жертвою для возвеличення Твоєї слави мовиться:

1С Пам’ятай, Боже, про всіх,

за кого ми приносимо цю жертву:

передусім про Твого слугу, нашого Папу Н.,

про нашого єпископа Н., про весь єпископський стан,

про Твоїх слуг, яких Ти сьогодні благоволив вибрати

для пресвітерського священнослужіння Твоєму народові,

і про все духовенство,

про тих, які складають жертву і які тут присутні,

про весь Твій народ та всіх, хто щирим серцем шукає Тебе.

2С Пам’ятай також про тих…

141. Рідні та близькі неопресвітерів можуть прийняти Причастя у двох видах.

142. Коли закінчиться причащання, можна заспівати пісню подяки. За піснею слідує молитва після Причастя.

 

Обряд закінчення

143. Замість звичайного благословення можна використати нижчеподану форму благословення. Диякон може закликати:

Схиліть голови для благословення.

або виразити це іншими словами.

Потім єпископ, розпростерши руки над неопресвітерами та людом, мовить благословення:

Бог, засновник і управитель Церкви,

нехай постійно дарує вам свою благодать,

щоб ви вірно виконували пресвітерське служіння.

Всі: Амінь.

Єпископ:

Нехай Він вчинить вас своїми слугами

і свідками Божої любові та істини у світі,

а також вірними слугами примирення.

Всі: Амінь.

Єпископ:

Нехай Він вчинить вас справжніми пастирями,

які годують вірних живим хлібом і словом життя,

щоби вони дедалі більше зростали 

в єдності Христового тіла.

Всі: Амінь.

Єпископ:

Вас всіх, тут присутніх,

нехай благословить Бог Всемогутній,

Отець, X і Син, X і Святий X Дух.

Всі: Амінь.

144. Після благословення диякон відсилає люд, і всі служителі у звичайному порядку йдуть процесією в сакристію.

 

Обряд Рукоположення одного пресвітера

145. Все, про що йдеться у Вступі, пп. 107-117, стосується також Обряду Рукоположення одного пресвітера.

 

Вступні обряди і Літургія Слова

146. Згідно з визначеним порядком, відбувається процесія, яка звичайним чином прямує через храм до вівтаря. За дияконом, який несе книгу Євангелія, та іншими дияконами (якщо такі присутні), йдуть кандидат до свячень, пресвітери-спів­служителі і, наприкінці, єпископ, якого супроводжують, залишаючись трохи позаду від нього, двоє дияконів, які йому асистують. Підійшовши до вівтаря й належно його вшанувавши, всі йдуть до своїх визначених місць.

У цей час співається Антифон на вхід із власним Псалмом або інший відповідний спів.

147. Вступні обряди та Літургія Слова звершуються звичайним способом, аж до читання Євангелія включно.

 

Рукоположення

148. Потім розпочинається обряд Рукоположення пресвітера.

Єпископ, якщо це потрібне, підходить до приготовленого для Рукоположення престолу, після чого настає представлення кандидата.

Обрання кандидата

149. Диякон кличе кандидата:

Нехай підійде той, хто має бути висвячений на пресвітера.

І називає кандидата на ім’я, а той відповідає:

Ось я.

і підходить до єпископа, віддаючи йому честь.

150. Коли кандидат стає перед єпископом, делегований єпископом пресвітер каже:

Преосвященний Владико, Свята Мати Церква просить тебе ви­святити цього нашого брата для служіння пресвітерського стану.

Єпископ питає його, кажучи:

Чи ти впевнений, що він цього гідний?

Пресвітер відповідає:

На підставі опитування християнського люду і свідчення компетентних осіб, засвідчую, що він цього гідний.

Єпископ:

З допомогою Господа Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа обираємо цього нашого брата до стану пресвітерату.

Всі відповідають: Богу подяка.

або в інший спосіб, передбачений у п. 11 Загального вступу, виражають своє під­твердження обрання.

Гомілія

151. Усі сідають, а єпископ проголошує гомілію, виходячи з текстів, прочитаних під час Літургії Слова, і повчаючи народ та обраного про священне служіння пресвітерів. Про це священнослужіння він може говорити цими або подібними словами:

Улюблені брати і сестри, вже невдовзі цей наш син, який є вашим близьким або приятелем, прийме сан пресвітера, тож старанно розважмо, до якого ж великого служіння у Церкві він буде установлений.

Правдою є, що Христове царське священство здійснюється у всьому святому Божому народі. Однак наш верховний Священик, Ісус Христос, вибрав деяких учнів, щоб у Церкві вони виконували для людей і від їхнього ж імені привселюдне священицьке служіння. Він же, посланий Отцем, у свою чергу ви­слав Апо­столів у світ, щоб через них та їхніх наступників – єпи­скопів, невпинно продовжувалося Його служіння Вчителя, Священика та Пастиря. Встановлені співпрацівниками єпи­скопського стану, пресвітери, з’єднані з єпископами у священицькому служінні, покликані до слугування Божому людові.

Цей наш брат, який вже осягнув зрілість, має бути висвяче­ним священиком у стані пресвітера, щоб служити Христу – Вчителю, Священику та Пастирю, і щоб через це служіння Христове тіло, яким є Церква, будувалося і зростало у святий храм і у Божий народ.

Уподібнюючись до Христа – верховного та вічного Священи­ка, та єднаючись зі священством єпископів, буде він присвячений як істинний священик Нового Завіту проповідуванню Євангелія, пасінню Божого народу та звершуванню богопоклоніння, передусім жертви у день Господній.

Ти ж, улюблений сину, що маєш увійти у пресвітерський стан, від Імені Христа-Вчителя виконуватимеш священну місію навчання. Проголошуй всім Боже Слово, яке ти сам із радістю прийняв. Розмірковуй над Господнім законом та зважай, щоб ти сам вірив у те, що читаєш, навчав того, в що сам увірував, та наслідував те, чого навчився.

Нехай же вчення твоє буде поживою для Божого люду, а життя твоє – приємним фіміамом для Христових вірних, щоб словом і прикладом ти зводив будівлю, якою є Божа Церква.

У Христі виконуватимеш також місію освячення. Твоїм бо служінням складатиметься духовна жертва вірних, з’єднана з жерт­вою Христовою, яка через твої руки безкровно здійснюватиметься на вівтарі при звершенні святих тайн. Роздумуй же над тим, що чинитимеш, і наслідуй те, що звершуватимеш, кожного разу, коли відправлятимеш тайну смерті та воскресіння Христового, щоб ти спромігся умертвити всі вади, які панують у твоєму тілі, та жити новим життям.

Через Хрещення ти долучатимеш людей до Божого народу, у таїнстві Покаяння відпускатимеш гріхи в Ім’я Христа і Цер­кви, святим єлеєм укріплятимеш хворих. Ти звершуватимеш святі обряди, у годинах дня возноситимеш похвалу з подякою та молитвами не лише за Божий народ, а й за весь світ, пам’ятаючи, що з-поміж людей ти був узятий і для людей настановлений у спра­вах Божих. Місію, довірену тобі Христом-Священиком, виконуй завжди з радістю і щирою любов’ю, шукаючи не своєї користі, але того, що Христове.

І врешті, найулюбленіший сину, виконуючи свою част­ку служіння Христа – Голови і Пастиря, підпорядковуючись єпи­скопу та перебуваючи з ним у єдності, вчись єднати вірних в од­ну родину, щоб ти спромігся привести їх через Христа в Свя­тому Духові до Бога Отця. Нехай перед твоїми очима завжди сяє приклад доброго Пастиря, який прийшов, щоб служити, а не щоб Йому служили; прийшов, щоб шукати і рятувати загублених.

Обітниця обраного

152. Після гомілії встає лише обраний та підходить до єпископа, який його запитує:

Найулюбленіший сину, перш ніж ти вступиш у пресвітерський стан, слід тобі перед усім людом засвідчити свою волю прийняття цього священнослужіння.

Чи хочеш ти як сумлінний співпрацівник єпископського стану в пастирській турботі про Господню паству, ведений Святим Духом, невпинно виконувати священицьке служіння у ступені пресвітера?

Обраний відповідає: Хочу.

Єпископ:

Чи хочеш гідно та мудро виконувати служіння Слова, проповідуючи Євангеліє та навчаючи католицької віри?

Обраний: Хочу.

Єпископ:

Чи хочеш вірно та побожно, на славу Божу і для освячення християнського люду, згідно з традицією Церкви, звершувати Христові тайни, передусім в Євхаристійній жертві і таїнстві Примирення?

Обраний: Хочу.

Єпископ:

Чи хочеш разом із нами благати Боже милосердя для довіреного тобі люду, спонуканий заповіддю невпинної молитви?

Обраний: Хочу.

Єпископ:

Чи хочеш кожного дня дедалі міцніше єднатися з Христом – Вер­ховним Священиком, котрий віддав себе за нас Отцю як непорочну жертву, та з Ним присвятити самого себе Богу заради спасіння людства?

Обраний: Хочу, з Божою допомогою.

153. Потім обраний підходить до єпископа і, якщо згідно із п. 11 Загального вступу не передбачено іншої форми, ставши перед єпископом навколішки, кладе свої складені долоні в його долоні.

Єпископ, якщо він є ординарієм обраного, питає його:

Чи присягаєш мені та моїм наступникам пошану та послух?

Обраний: Присягаю.

Якщо єпископ не є ординарієм обраного, то каже:

Чи присягаєш своєму ординарію пошану та послух?

Обраний: Присягаю.

Якщо обраний є ченцем, тоді єпископ каже:

Чи присягаєш дієцезіальному єпископу та своєму законному настоятелеві пошану та послух?

Обраний: Присягаю.

Єпископ завершує:

Нехай сам Бог довершить це благе діло, яке Він почав у тобі.

Літанія

154. Потім усі підводяться. Єпископ, знявши митру та стоячи зі складеними руками, звернений до люду, закликає:

Молімося, найулюбленіші, до Всемогутнього Бога Отця, щоб у цьому Його слузі,

якого обрав для священицького служіння,

Він примножив свої небесні дари.

155. Обраний лягає долілиць на підлогу, і тоді співається літанія. Всі відповідають. Якщо цей день припадає на неділю або Великодній період, усі стоять; натомість в усі інші дні всі стають навколішки. У такому разі диякон закликає:

До закликів літанії можна додати кілька імен місцевих Святих: покровителів, засновників і покровителів храму, покровителів обраного, а також інші заклики, які більш відповідають конкретним обставинам.

Якщо літанія співається латинською мовою (стор. 237), можна співати лише імена Святих, пропускаючи те, що в дужках.

Кантори розпочинають літанію:

Господи, помилуй. Господи, помилуй.

Христе, помилуй. Христе, помилуй.

Господи, помилуй. Господи, помилуй.

Свята Маріє, Мати Божа, молись за нас.

Святий Михаїле, молись за нас.

Святі Ангели Божі, моліться за нас.

Святий Йоане Хрестителю, молись за нас.

Святий Йосифе, молись за нас.

Святі Петре і Павле, моліться за нас.

Святий Андрію, молись за нас.

Святий Йоане, молись за нас.

Свята Маріє Магдалино, молись за нас.

Святий Стефане, молись за нас.

Святий Ігнатію Антіохійський, молись за нас.

Святий Лаврентію, молись за нас.

Святі Перпетує й Феліцито, моліться за нас.

Свята Агнесо, молись за нас.

Святий Григорію, молись за нас.

Святий Августине, молись за нас.

Святий Атанасію, молись за нас.

Святий Василію, молись за нас.

Святий Мартине, молись за нас.

Святий Бенедикте, молись за нас.

Святі Франциску та Домініку, моліться за нас.

Святий Франциску Ксаверію, молись за нас.

Святий Йоане Маріє Віаннею, молись за нас.

Свята Катерино Сієнська, молись за нас.

Свята Терезо від Ісуса, молись за нас.

Усі Святі Божі, моліться за нас.

Будь нам милостивий, спаси нас, Господи.

Від усякого зла спаси нас, Господи.

Від кожного гріха спаси нас, Господи.

Від вічної смерті спаси нас, Господи.

Твоїм втіленням спаси нас, Господи.

Твоєю смертю та воскресінням спаси нас, Господи.

Зісланням Святого Духа спаси нас, Господи.

Ми, грішні, Тебе просимо, вислухай нас, Господи.

Благоволи Твоєю святою Церквою керувати та її оберігати,

Тебе просимо, вислухай нас, Господи.

Благоволи Святійшого Отця та всі церковні чини у вірі святій зберігати, Тебе просимо, вислухай нас, Господи.

Благоволи цього обраного благословити,

Тебе просимо, вислухай нас, Господи.

Благоволи цього обраного благословити і освятити,

Тебе просимо, вислухай нас, Господи.

Благоволи цього обраного благословити, освятити

й консекрувати, Тебе просимо, вислухай нас, Господи.

Благоволи дати мир та злагоду всім людям,

Тебе просимо, вислухай нас, Господи.

Благоволи всім потерпаючим від переслідувань

явити велике Твоє милосердя,

Тебе просимо, вислухай нас, Господи.

Благоволи нас у Твоєму святому служінні зберегти і зміцнити,

Тебе просимо, вислухай нас, Господи.

Ісусе, Сину Бога живого,

Тебе просимо, вислухай нас, Господи.

Почуй нас, Христе. Почуй нас, Христе.

Вислухай нас, Христе. Вислухай нас, Христе.

156. Коли спів літанії закінчиться, єпископ, вставши і розпростерши руки, мовить:

Просимо Тебе, Господи, наш Боже:

вислухай нас і пролий на цього свого слугу

благословення Святого Духа

та силу благодаті священства,

щоб тому, кого ми представляємо

Твоїй милості для освячення,

завжди товаришували незліченні Твої блага.

Через Христа, Господа нашого.

Всі: Амінь.

Диякон, якщо всі стояли навколішки, закликає:

Встаньте.

і всі підводяться.

Рукоположення і Молитва Висвячення

157. Обраний встає, підходить до єпископа, який у митрі стоїть перед престолом, і стає перед ним навколішки.

158. Єпископ кладе долоні на голову обраного, нічого не кажучи.

Після єпископа на голову обраного кладуть руки всі пресвітери, одягнені в єпітрахилі, також нічого не кажучи. Після покладення рук пресвітери залишаються навколо єпископа, аж до закінчення Молитви Висвячення, але у такому порядку, щоб вірні могли добре бачити все, що відбувається.

159. Єпископ знімає митру і над обраним, який стоїть перед ним навколішки, каже з розпростертими руками Молитву Висвячення:

Будь з нами, Господи, святий Отче,

Всемогутній вічний Боже,

джерело людської гідності

і подателю всіх благодатей;

завдяки Тобі все постало

і Тобою все підтримується.

Для утворення священицького люду

міццю Святого Духа

Ти встановлюєш у ньому в різних станах

служителів Христа, Твого Сина.

Вже у попередньому Завіті

зароджувалися встановлені служіння містичним таїнствам:

тоді, коли, поставивши на чолі Мойсея і Аарона,

для керування і освячення народу,

Ти обрав до їхньої спільноти і спомагання діла

мужів нижчого стану та гідності.

Так у пустині Ти поширив духа Мойсея

на сімдесятьох розсудливих мужів;

завдяки цим помічникам

йому було легше керувати Твоїм народом.

Так на синів Аарона

Ти вилив щедрість батьківської повноти,

щоб для жертвоприношень скинії,

які були тінню майбутніх благ,

не забракло згідно з Законом служіння священиків.

Аж врешті, святий Отче,

Ти послав у світ свого Сина – Ісуса,

Апостола й Первосвященика нашого віросповідання.

Він через Святого Духа

самого себе, непорочного, Тобі приніс у жертву

і своїх Апостолів, освячених в істині,

зробив учасниками своєї місії.

Ти долучив до них сподвижників

для проголошення та виконання

діла спасіння по всьому світі.

Нині ж просимо, Господи:

дай також нам, свідомим нашої слабкості, цього помічника,

котрого потребуємо для виконання

апостольського священства.

Просимо Тебе, Всемогутній Отче:

дай цьому своєму слузі гідність пресвітерства;

віднови в його нутрі Духа святості;

нехай він виконує прийняте від Тебе, Боже,

священнослужіння другого ступеня

та прикладом свого життя

запроваджує моральність поведінки.

Нехай він буде добрим співпрацівником нашого Стану,

щоб завдяки його проповідуванню

слова Євангелія благодаттю Святого Духа

плодоносили в серцях людей

та дійшли аж на край світу.

Нехай разом із нами

він буде вірним управителем Твоїх тайн,

щоби Твій народ оновлювався через купіль відродження

і ситився з Твого вівтаря,

щоб грішники були примирювані з Тобою

і були підтримувані недужі.

Нехай він єднається з нами, Господи,

в благанні Твого милосердя

для довіреного йому народу та для всього світу.

Так повнота народів, зібрана у Христі,

нехай перетвориться на один Твій народ,

який має довершитися у Твоєму Царстві.

Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого,

котрий з Тобою живе і царює

в єдності Святого Духа, Бог,

на віки вічні.

Всі: Амінь.

Помазання долоней та вручення хліба і вина

160. Коли закінчиться Молитва Висвячення, всі сідають. Єпископ одягає митру. Неопресвітер встає. Пресвітери, які стояли навколо єпископа, повертаються на свої місця, а один із них одягає на неопресвітера єпітрахиль (так, як одягають її пресвітери) і орнат.

161. Після цього єпископ кладе на коліна полотняний греміал і, пояснивши вірним (за потреби) значення цього жесту, помазує святим миром долоні неопресвітера, який стоїть перед ним навколішки, і каже:

Господь Ісус Христос,

якого Отець помазав Святим Духом і силою,

нехай візьме тебе під свою опіку,

щоб ти освячував християнський люд

та приносив жертву Богові.

Потім єпископ та неопресвітер омивають руки.

162. Під час одягання неопресвітера в єпітрахиль та орнат, а також під час помазання єпископом його долонь, співається антифон (співаний текст, стор. 242):

Священик повіки, Христос Господь,

за чином Мелхіседека,

хліб і вино приніс у жертву. (В. П. Алілуя.)

із псалмом 110: Промовив Господь до Господа мого, див. п. 134, або інший відповідний спів із антифоном, особливо тоді, коли Псалом 110 був використаний як респонсорійний псалом під час Літургії Слова.

163. Потім вірні приносять патену з хлібом і чашу з вином та доданою до нього водою для звершення Меси. Диякон приймає дари від вірних і приносить єпи­скопові. Той вручає їх неопресвітерові, який стоїть перед ним навколішки, і каже:

Прийми приношення святого люду,

які жертвуватимеш Богові.

Роздумуй над тим, що чинитимеш,

наслідуй те, що звершуватимеш,

і узгоджуй своє життя з тайною Господнього хреста.

164. Потім єпископ передає неопресвітерові поцілунок миру, кажучи:

Мир тобі.

Неопресвітер відповідає:

І з духом твоїм.

Так само чинять усі, або принаймні декотрі, присутні пресвітери.

165. Під час цього можна співати респонсорій (співаний текст, стор. 243):

— Вже не називаю вас слугами, лише друзями Моїми,

бо ви спізнали все, що вчинив Я між вами. (В. П. Алілуя.)

Прийміть Святого Духа, Утішителя.

† Він є Той, кого Отець вам посилає. (В. П. Алілуя.)

— Ви – друзі Мої, якщо чинитимете все, що Я вам заповідаю.

Прийміть …

— Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

† Він є Той…

Або антифон (співаний текст, стор. 244):

Ви – друзі Мої, якщо чинитимете все,

що Я вам заповідаю, – говорить Господь. (В. П. Алілуя.)

із Псалмом 100: Вигукуй Господу, вся земле!, див. вище п. 137, або інший відповідний спів із респонсорієм або антифоном, особливо тоді, коли Псалом 100 був використаний як респонсорійний псалом під час Літургії Слова.

166. Меса продовжується як звичайно. Символ віри мовиться згідно з приписами; Вселенська молитва пропускається.

 

Євхаристійна Літургія

167. Євхаристійна Літургія звершується як завжди, лише пропускається приготування чаші.

168. У Євхаристійній Молитві єпископ або один із пресвітерів-співслужителів особливо згадує неопресвітера згідно з таким формулюванням:

а) У 1 Євхаристійній Молитві частина Боже, прийми власна.

Боже, прийми милостиво цю жертву служіння нашого

і всієї Твоєї родини.

Складаємо її також за Твого слугу Н.,

котрого Ти благоволив возвести у пресвітерський стан.

Просимо Тебе, Господи:

бережи милостиво в ньому свої дари,

щоб священнослужіння, якого він удостоївся,

зарясніло божественними плодами.

(Через Христа, Господа нашого. Амінь.)

б) У 2 Євхаристійній Молитві після слів Тіла і Крові Христа мовиться:

1С Пам’ятай, Боже, про Твою Церкву,

розпорошену по всій землі.

Вдосконалюй її в любові

разом з нашим Папою Н., з нашим єпископом Н.,

а також із Твоїм слугою, якого Ти схотів сьогодні

встановити пресвітером Церкви, та з усім духовенством.

2С Пам’ятай також про наших померлих…

в) У 3 Євхаристійній Молитві після слів принесла мир і спасіння усьому світові мовиться:

Зміцни у вірі та любові Твою Церкву,

подорожуючу по землі,

разом з Твоїм слугою, нашим Папою Н.,

з нашим єпископом Н., з єпископським станом

і цим слугою Твоїм, котрий сьогодні

був установлений пресвітером Церкви,

з усім духовенством та всім народом Твого володіння.

Вислухай милостиво молитви…

г) Якщо не було використано власну префацію, можна використати 4 Євхарис­тійну Молитву з власною заступницькою молитвою. Після слів живою жертвою для возвеличення Твоєї слави мовиться:

1С Пам’ятай, Боже, про всіх,

за кого ми приносимо цю жертву:

передусім про Твого слугу, нашого Папу Н.,

нашого єпископа Н., про весь єпископський стан,

про Твого слугу Н., якого Ти сьогодні благоволив вибрати

для пресвітерського служіння Твоєму народові,

і про все духовенство,

про тих, які складають жертву і які тут присутні,

про весь Твій народ та всіх, хто щирим серцем шукає Тебе.

2С Пам’ятай також про тих…

169. Рідні та близькі неопресвітера можуть прийняти Причастя у двох видах.

170. Коли закінчиться причащання, можна заспівати пісню подяки. Після пісні слідує молитва після Причастя.

 

Обряд закінчення

171. Замість звичайного благословення можна використати нижчеподану форму благословення. Диякон може закликати:

Схиліть голови для благословення.

або виразити це іншими словами.

Потім єпископ, розпростерши руки над неопресвітером та людом, мовить благословення:

Бог, засновник і управитель Церкви,

нехай постійно дарує тобі свою благодать,

щоб ти вірно виконував пресвітерське служіння.

Всі: Амінь.

Єпископ:

Нехай Він вчинить тебе своїм слугою

і свідком Божої любові та істини у світі,

а також вірним слугою примирення.

Всі: Амінь.

Єпископ:

Нехай Він вчинить тебе справжнім пастирем,

який годує вірних живим хлібом і словом життя,

щоб вони дедалі більше зростали в єдності Христового тіла.

Всі: Амінь.

Єпископ:

Вас всіх, тут присутніх,

нехай благословить Бог Всемогутній,

Отець, і Син, і Святий X Дух.

Всі: Амінь.

172. Після благословення і розіслання дияконом люду всі служителі у процесії, як звичайно, йдуть у сакристію.

 

   

Підкомісія у справах літургійної музики            

   
© Комісія у справах Літургії при Конференції римсько-католицьких єпископів України, 2015 р.