Друзі в Facebook  

   

Розділ IV. Уділення таїнств хворому при безпосередній загрозі його життю

Сполучений обряд Покаяння, Єлеопомазання і Віатика

115. Якщо хворий бажає висповідатися (про це священик повинен дуже обережно запитати), священик слухає його сповідь, якщо ще можливо, ще перед уділенням Єлеопомазання і Віатика. Якщо сакраментальна сповідь відбувається під час відправи, вона має мати місце на початку обряду перед Єлеопомазанням. Якщо ж під час обряду немає сповіді, тоді відбувається відповідний акт покаяння.

116. У разі екстремальної загрози життя хворого слід швидко помазати його лише одним Помазанням, після чого йому подається Віатик. У хвилину наближення смерті, згідно з п. 30, хворому треба одразу подати Віатик, щоб він під час свого переходу з цього життя до вічності, поживлений Тілом Христа, укріпився запорукою воскресіння. Адже вірні у небезпеці життя мають обов’язок прийняти святе Причастя.

117. Якщо це можливо, не слід об’єднувати в обряди Конфірмації при загрозі життю та обряди Єлеопомазання хворих, щоб з огляду на Помазання, яке виконується в них, не призвести до помилкового розуміння двох окре­мих таїнств. Якщо все-таки виникає така потреба, тоді Конфірмацію слід уділити безпосередньо перед благословенням єлею хворих, пропускаючи покладання рук, яке належить до обряду Єлеопомазання.

 

Вступні обряди

118. Священик, одягнений у відповідні літургійні шати, підходить до хворого, тепло вітаючи його і тих, які його оточують. Священик може використати нижченаведені формулювання:

А:

С. Мир цьому дому і всім його мешканцям.

В. І з духом твоїм.

Або Б:

С. Мир Господній нехай буде з вами (з тобою).

В. І з духом твоїм.

Або В:

С. Благодать Господа нашого Ісуса Христа, любов Бога Отця і сопричастя в Святому Духові нехай будуть з усіма вами.

В. І з духом твоїм.

Або Г:

С. Благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

В. І з духом твоїм.

Далі священик кладе Пресвяті Дари на столі і адорує їх разом з присутні­ми в тиші або промовляючи відповідну молитву, наприклад: 

А:

О свята Учто, на якій споживаємо Христа,

де увічнюється спомин Його страстей, 

де наш дух наповнюється благодаттю

і де ми отримуємо запоруку майбутньої слави.

Або Б:

Ось хліб ангелів,

хліб прочан,

істинний хліб Божих дітей.

Добрий Пастирю, істинний Хлібе,

о Христе, помилуй нас:

годуй нас і захищай,

веди нас до вічних благ

у землі живих.

Ти, який все знаєш і можеш,

що нас годуєш на землі,

приведи Твоїх братів

до небесного столу

у радості Твоїх Святих.

Або В:

Поклоняємось, о Христе, перед Твоїм славним Тілом,

народженим від Діви Марії;

за нас Ти схотів страждати,

за нас Ти приніс себе у жертву на хресті

і з Твого пробитого боку пролив воду

і кров нашого відкуплення.

Будь нашою поміччю в останній мандрівці

і ласкаво прийми у домі Отця,

о Ісусе, Сину Марії.

 

Окроплення

Далі, за обставинами, священик кропить хворого і кімнату свяченою водою, промовляючи:

Нехай ця вода нагадає нам прийняте Хрещення і нашу приналежність до Христа, який відкупив нас своїм стражданням і воскресінням.

 

Вступне повчання

119. Якщо це можливе, священик у братній розмові готує хворого до звершення таїнств. Він може виголосити короткий текст Євангелія, яким за­кличе хворого до покаяння і любові Бога. Потім священик звертається до присутніх з наступним або більш пристосованим до ситуації хворого повчанням:

Дорогі брати і сестри, Господь Ісус, котрий завжди є з нами, зміцнюючи нас благодаттю своїх таїнств, за посередниц­твом служіння священиків пробачає розкаяним гріхи, святим Помазанням укріплює хворих і Віатиком свого святого Тіла підтримує в сподіванні вічного життя. Тож під­три­май­мо нашого брата (нашу сестру), на прохання котрого (котрої) ми уділяємо ці три таїнства, нашою любов’ю і щирими молитвами.

 

Акт покаяння

120. Якщо виникає потреба, священик слухає сакраментальну сповідь хворого, яка у випадку необхідності може бути загальною, якщо немає можливості звичайної сповіді.

121. Якщо під час обряду не має сповіді недужого або якщо інші присутні також мають прийняти Причастя, священик закликає хворого та при­сутніх до акту покаяння:

Брати і сестри, визнаймо наші гріхи, щоб ми стали гідними участі у цій святій відправі.

Після короткої паузи всі промовляють формулювання загальної сповіді:

1 формулювання

Сповідаюся Господу Богу Всемогутньому і вам, брати і сес­три, що без­мірно согрішив я думкою, словом, учинком і не­дбальством:

Б’ючи себе в груди, промовляють:

Моя провина, моя провина, моя дуже велика провина.

І продовжують:

Тому благаю Пресвяту завжди Діву Марію, всіх Ангелів та Святих, і вас, брати і сестри, молитися за мене до Господа, Бога нашого.

2 формулювання

С. Помилуй нас, Господи. 

В. Бо згрішили ми перед Тобою.

С. Яви нам, Господи, своє милосердя.

В. І дай нам своє спасіння.

3 формулювання

Священик або хтось інший з присутніх промовляє нижченаведені, або подібні заклики до Христа:

С. Ти, котрий пасхальною тайною своєї смерті й воскресіння дав нам спасіння: Господи, помилуй.

В. Господи, помилуй.

С. Ти, котрий у наших стражданнях не перестаєш відновлювати чудесні діла своїх страстей: Христе, помилуй.

В. Христе, помилуй.

С. Ти, котрий через прийняття Твого Тіла чиниш нас учасниками своєї пасхальної жертви: Господи, помилуй.

В. Господи, помилуй.

Далі священик завершує:

Нехай помилує нас Бог Всемогутній і, відпустивши наші гріхи, приведе нас до вічного життя.

Всі відповідають: Амінь. 

 

Повний відпуст

122. Таїнство Покаяння або акт покаяння може буде завершені повним відпустом при загрозі життю, який уділяється священиком у наступний спосіб:

А:

Владою, отриманою від Апостольської Престолу, я уділяю тобі повний відпуст і відпущення всіх твоїх гріхів в ім’я Отця, і Сина,  і Святого Духа.

Всі: Амінь.

Або Б:

Через священні тайни нашого відкуплення нехай Всемогутній Бог відпустить тобі всі кари нинішнього і прийдешнього життя, нехай відкриє тобі брами раю і приведе тебе до вічних радостей.

Всі: Амінь.

 

Відновлення хрестильного сповідування віри

123. Якщо стан хворого дозволяє, бажано, щоб хворий перед прийняттям Віатика відновив хрестильне сповідування віри. Священик після короткого введення запитує:

Чи віруєш в Бога, Отця Вседержителя, Творця неба і землі?

Хворий: Вірую.

Священик: Чи віруєш в Ісуса Христа, Сина Його Єдиного, Господа нашого, народженого від Діви Марії, розп’ятого й по­хованого, котрий воскрес із мертвих і сидить праворуч Отця?

Хворий: Вірую.

Священик: Чи віруєш в Святого Духа, святу вселенську Церкву, сопричастя святих, прощення гріхів, воскресіння плоті й життя вічне?

Хворий: Вірую.

 

Літанія за хворого

Якщо стан хворого дозволяє, можна помолитися короткою літанією цими або подібними словами. Сам хворий у міру своїх сил та всі присутні відповідають на заклики. 

Молімося, улюблені брати і сестри, за нашого брата (нашу сестру) до Господа, котрий в цю годину зміцнює його своїми таїнствами:

Всі: Вислухай нас, Господи.

Господи, споглядаючи на нашого брата (нашу сестру), розпізнай в ньому обличчя Твого страждаючого Сина. Тебе просимо:

Всі: Вислухай нас, Господи.

Господи, зміцни і збережи нашого брата (нашу сестру) у сво­їй любові. Тебе просимо:

Всі: Вислухай нас, Господи.

Господи, уділи нашому брата (нашій сестрі) своєї сили і ми­ру. Тебе просимо:

Всі: Вислухай нас, Господи.

 

Конфірмація

124. Якщо під час сполучених обрядів слід уділити Конфірмацію, священик чинить це згідно із пп. 136-137. Далі, пропускаючи покладення рук, про яке йде мова в п. 125, приступає у разі потреби до посвячення єлею і уділяє Єлеопомазання, як описано нижче (пп. 126-128).

 

Покладення рук

125. Священик у тиші покладає руки на голову хворого.

 

Благословення єлею

126. Якщо священик, згідно з п. 21, під час обряду має посвятити єлей, тоді він мовить одну з нижчеподаних молитов.

А

Благослови,  Господи, цей створений єлей, а також самого хворого, який помазується цим лікувальним засобом.

Або Б:

Молімося.

Боже, Отче всілякої розради, Ти через свого Сина схотів лікувати недуги хворих, вислухай милостиво молитви пов­ної віри: зішли, просимо, з небес Твого Святого Духа Утішителя на цей єлей, який з волі Твоєї дало живе дерево для зміцнення тіла. Нехай Твоє святе благословення  вчинить, щоб цей єлей став захистом для тіла, душі й духа кожного, хто буде ним помазаний; щоб він звільняв їх від усяких страждань, хвороб і немочей.

Нехай, Господи, Твій святий єлей буде благословенний То­бою для нас в ім’я Господа нашого Ісуса Христа. Котрий з То­бою живе і царює на віки вічні.

Всі: Амінь.

Або В:

- Благословенний Ти, Боже, Отче Всемогутній, котрий зара­ди нас і нашого спасіння послав у світ свого Сина.

Всі: Благословенний Ти, Боже, навіки.

- Благословенний Ти, Боже, Сину Єдинородний, котрий, зійшовши до нашого людського буття, схотів лікувати наші недуги.

Всі: Благословенний Ти, Боже, навіки.

- Благословенний Ти, Боже, Духу Святий Утішителю, котрий постійно укріплюєш своєю міццю слабкість наших тіл.

Всі: Благословенний Ти, Боже, навіки.

- Прибудь, просимо, Господи, і освяти своїм благословенням  цей єлей, призначений для полегшення страждань Твоїх вірних. Вислухай ласкаво молитву, яка плине з віри, і вчини, щоб всі котрі будуть ним помазані, були звільнені від недуги. Через Христа, Господа нашого.

Всі: Амінь.

 

Молитва подяки над єлеєм

127. Якщо єлей вже благословили, священик мовить молитву подяки над цим самим єлеєм:

- Благословенний Ти, Боже, Отче Всемогутній, котрий заради нас і нашого спасіння послав у світ свого Сина.

Всі: Благословенний Ти, Боже, навіки.

- Благословенний Ти, Боже, Сину Єдинородний, котрий, зійшовши до нашого людського буття, схотів лікувати наші недуги.

Всі: Благословенний Ти, Боже, навіки.

- Благословенний Ти, Боже, Духу Святий Утішителю, котрий постійно укріплюєш своєю міццю слабкість наших тіл.

Всі: Благословенний Ти, Боже, навіки.

- Господи, нехай Твій слуга, який (Твоя слугиня, яка) у вірі помазується цим святим єлеєм, отримає полегшення у своїх стражданнях і зміцнення у недугах. Через Христа, Господа нашого.

Всі: Амінь.

 

Святе Помазання

128. Потім священик бере начиння зі святим єлеєм і помазує хворого на чолі і долонях.

Помазуючи чоло мовить:

ЧЕРЕЗ ЦЕ СВЯТЕ ПОМАЗАННЯ

І СВОЄ НАЙЛАСКАВІШЕ МИЛОСЕРДЯ

НЕХАЙ ГОСПОДЬ ПІДТРИМАЄ ТЕБЕ 

БЛАГОДАТТЮ СВЯТОГО ДУХА

Всі: Амінь.

Помазуючи долоні мовить:

І, ВИЗВОЛЕНОГО (ВИЗВОЛЕНУ) ВІД ГРІХІВ,

НЕХАЙ ТЕБЕ СПАСЕ ТА МИЛОСТИВО ПІДІЙМЕ.

Всі: Амінь.

 

Господня Молитва

129. Священик заохочує до Господньої Молитви цими, або подібними словами:

А тепер молімося разом до Небесного Отця так, як навчив нас наш Господь, Ісус Христос.

Всі разом мовлять:

Отче наш, що єси на небесах, 

нехай святиться ім’я Твоє,

нехай прийде Царство Твоє,

нехай буде воля Твоя як на небі,

так і на землі.

Хліб наш насущний дай нам сьогодні 

і прости нам провини наші,

як і ми прощаємо винуватцям нашим.

І не введи нас у спокусу,

але визволи нас від лукавого.

 

Віатик

130. Священик показує Пресвяті Дари, мовлячи:

Ось Агнець Божий, що бере гріхи світу.

Блаженні ті, що на трапезу Агнця покликані.

Хворий, якщо може, і ті, хто має причащатись, в один голос мовлять:

Господи, я не достойний, щоб Ти прийшов до мене,

але скажи лише слово, і одужає душа моя.

131. Священик підходить до хворого, показуючи йому гостію, мовить:

Тіло Христа (або: Кров Христа).

Хворий відповідає: Амінь.

Відразу або після причащання священик додає:

Нехай Тіло Христа (Кров Христа) тебе береже і приведе до віч­ного життя.

Хворий відповідає: Амінь.

Інші присутні, які хочуть прийняти Причастя, приймають його у звичайний спосіб.

132. Після Причастя служитель робить очищення у звичайний спосіб. За обставинами можна встановити хвилину святої тиші.

 

Закінчення обряду

133. Потім священик мовить заключну молитву:

Молімося.

А:

Боже, Твій Син є для нас дорогою, істиною та життям; спо­глянь милостиво на Твого слугу (Твою слугиню) Н. та вчи­ни, щоб довіряючи Твоїм обітницям і зміцнений (зміцнена) Тілом і Кров’ю Твого Сина, він (вона) в мирі пере­йшов (пе­рейшла) до Твого Царства. Через Христа, Господа на­­шого.

Всі: Амінь. 

Або Б:

Боже, Ти – вічне спасіння віруючих в Тебе; вчини, просимо, щоби Твій слуга (Твоя слугиня) Н., насичений (насичена) небесним хлібом і напоєм, безпечно перейшов (пере­йшла) до Царства світла і життя. Через Христа, Господа на­шого.

Всі: Амінь. 

Або В:

Після Причастя Тілом Христовим:

Господи, святий Отче, Всемогутній вічний Боже, з довірою просимо Тебе, щоби Пресвяте Тіло Твого Сина, Господа нашого Ісуса Христа, яке прийняв наш брат (прийняла наша сестра), спричинилося до вічного спасіння душі і тіла.

Через Христа, Господа нашого.

Всі: Амінь.

Після Причастя Кров’ю Христовою: 

Господи, святий Отче, Всемогутній вічний Боже, з довірою просимо Тебе, щоб Пресвята Кров Твого Сина, Господа нашого Ісуса Христа, яку прийняв наш брат (прийняла наша сестра), спричинилася до вічного спасіння душі і тіла.

Через Христа, Господа нашого.

Всі: Амінь.

 

Благословення

Священик благословить хворого і присутніх:

А:

Нехай благословить вас Бог Всемогутній, Отець, і Син і Свя­тий Дух.

Всі: Амінь.

Або Б:

С. Нехай Бог Отець благословить тебе.

Хворий: Амінь. 

С. Нехай Син Божий зцілить тебе.

Хворий: Амінь.

С. Нехай Святий Дух освітить тебе.

Хворий: Амінь.

С. Нехай Бог подбає про твоє тіло і спасе твою душу.

Хворий: Амінь.

С. Нехай Він осяє твоє серце і приведе тебе до вишнього життя.

Хворий: Амінь.

(С. І вас всіх тут присутніх нехай благословить Бог Всемогутній, Отець і Син,  і Святий Дух.

Всі: Амінь.)

Або В:

С. Нехай Господь Ісус Христос перебуває біля тебе, щоб тебе захищати.

Хворий: Амінь. 

С. Нехай Він йде попереду, щоб тебе провадити і стоїть позаду, щоб тебе укріпляти.

Хворий: Амінь.

С. Нехай Він споглядає на тебе, береже і благословляє тебе.

Хворий: Амінь.

(С. І вас всіх тут присутніх нехай благословить Бог Всемогутній, Отець і Син,  і Святий Дух.

Всі: Амінь.)

Або Г:

С. Благословення Всемогутнього Бога, Отця, і Сина,  і Свя­того Духа нехай зійде на вас і залишиться назавжди. 

Всі: Амінь.

Якщо залишаються Пресвяті Дари, священик може ними поблагословити хворого, чинячи над ним знак хреста.

Наприкінці священик та присутні можуть передати хворому знак миру.


 

Уділення Єлеопомазання без Віатика

134. Якщо з огляду на обставини хворий, який перебуває у загрозі життю, має отримати лише Єлеопомазання без уділення йому Віатика, використовується вищеописаний обряд (пп. 119-129), за винятком наступного:

а) Вступне повчання (п. 119) змінюється наступним чином:

Дорогі брати і сестри, Господь Ісус Христос словами апосто­ла Якова наказав: “Як хтось між вами хворіє, нехай покличе пресвітерів Церкви, і хай помоляться над ним, намастив­ши його олією в ім’я Господнє. І молитва віри спасе хворого, і Господь підійме його, а коли він учинив гріхи, вони йому будуть прощені”.

Отож доручімо благодаті і силі Христа нашого хворого брата (нашу хвору сестру), щоб він отримав полегшення і спасіння.

б) По закінченні Єлеопомазання священик мовить молитву, пристосовану до ситуації хворого:

А. Про людину похилого віку:

Господи, споглянь милостиво на Твого слугу, який (Твою слугиню, яку) переносить слабкість віку і просить у Помазанні Твоєї благодаті для зцілення душі і тіла. Нехай повно­та Твого Духа укріпить його (її), щоб триваючи міцно у вірі і тримаючись кріпко своєї надії, давав (давала) всім свідчення терпеливості і являв (являла) почуття радості Твоєї лю­бові. Через Христа, Господа нашого.

Всі: Амінь.

Б. Про того, хто знаходиться у великій небезпеці:

Боже, Відкупителю всіх людей, під час своїх страстей Ти прийняв на себе наші болі і поніс наші недуги; смиренно благаємо тебе за нашого хворого брата (нашу хвору сестру) Н., щоб Ти розбудив надію на зцілення того, якого (яку) Ти відкупив, і уділив йому допомоги для душі і тіла. Котрий живеш і царюєш на віки вічні.

Всі: Амінь.

В. Про вірного в агонії:

Найласкавіший Отче, знавче всякої доброї волі, Ти завжди відпускаєш гріхи і ніколи не відмовляєш пробачення тим, хто Тебе про це благає. Змилуйся ласкаво на Твоїм слугою (Твоєю слугинею) Н., що знаходиться в останній агонії: нехай він (вона), намащений (намащена) святим Помазанням і підтриманий (підтримана) молитвами нашої віри, зміц­ниться тілом і душею та, отримавши прощення гріхів, укрі­питься даром Твоєї любові. Через Христа, Твого Сина, котрий подолавши смерть відкрив нам браму вічності, і з То­бою живе і царює на віки вічні.

Всі: Амінь.


 

Умовне Єлеопомазання

135. Якщо священик має сумнів, чи хворий ще живий, він може уділити Єлеопомазання наступним чином:

Священик підходить до хворого і, якщо час дозволяє, мовить:

Вознесімо молитву віри за нашого брата (нашу сестру) Н., щоб наш Господь у своєму милосерді зволив його (її) наві­дати і зміцнив святим Помазанням. Благаймо Господа: Тебе просимо:

Всі: Вислухай нас, Господи.

І відразу приступає до уділення йому Єлеопомазання, пристосовуючи наступним чином формулювання таїнства:

Помазуючи чоло мовить:

ЯКЩО ТИ ЖИВИЙ (ЖИВА),

ЧЕРЕЗ ЦЕ СВЯТЕ ПОМАЗАННЯ

І СВОЄ НАЙЛАСКАВІШЕ МИЛОСЕРДЯ

НЕХАЙ ГОСПОДЬ ПІДТРИМАЄ ТЕБЕ 

БЛАГОДАТТЮ СВЯТОГО ДУХА

Всі: Амінь.

Помазуючи долоні мовить:

І, ВИЗВОЛЕНОГО (ВИЗВОЛЕНУ) ВІД ГРІХІВ,

НЕХАЙ ТЕБЕ СПАСЕ ТА МИЛОСТИВО ПІДІЙМЕ.

Всі: Амінь. 

Згідно з обставинами священик може додати молитву відповідну до стану хворого:

А. Про людину похилого віку:

Господи, споглянь милостиво на Твого слугу, який (Твою слугиню, яку) переносить слабкість віку і просить у Помазанні Твоєї благодаті для зцілення душі і тіла. Нехай повно­та Твого Духа укріпить його (її), щоб триваючи міцно у вірі і тримаючись кріпко своєї надії, давав (давала) всім свідчення терпеливості і являв (являла) почуття радості Твоєї лю­бові. Через Христа, Господа нашого.

Всі: Амінь.

Б. Про того, хто знаходиться у великій небезпеці:

Боже, Відкупителю всіх людей, під час своїх страстей Ти прийняв на себе наші болі і поніс наші недуги; смиренно благаємо тебе за нашого хворого брата (нашу хвору сестру) Н., щоб Ти розбудив надію на зцілення того, якого (яку) Ти відкупив, і уділив йому допомоги для душі і тіла. Котрий живеш і царюєш на віки вічні.

Всі: Амінь.

В. Про вірного в агонії:

Найласкавіший Отче, знавче всякої доброї волі, Ти завжди відпускаєш гріхи і ніколи не відмовляєш пробачення тим, хто Тебе про це благає. Змилуйся ласкаво на Твоїм слугою (Твоєю слугинею) Н., що знаходиться в останній агонії: нехай він (вона), намащений (намащена) святим Помазанням і підтриманий (підтримана) молитвами нашої віри, зміц­ниться тілом і душею та, отримавши прощення гріхів, укрі­питься даром Твоєї любові. Через Христа, Твого Сина, котрий подолавши смерть відкрив нам браму вічності, і з Тобою живе і царює на віки вічні.

Всі: Амінь.

 

Social button for Joomla
   

Підкомісія у справах літургійної музики            

   
© Комісія у справах Літургії при Конференції римсько-католицьких єпископів України, 2015 р.