Друзі в Facebook  

   

Розділ III. Віатик

93. Настоятель та інші священики, яким було доручено духовну опіку над хворими, повинні подбати про те, щоби хворі, котрим безпосередньо загрожує небезпека смерті, були підкріплені святим Віатиком Тіла і Крові Христа. Тому, беручи до уваги обставини кожного конкретного випадку, слід провести відповідне пастирське приготування як хворого, так і його родини та осіб, що його доглядають.

94. Віатик можна уділяти хворим або під час Меси, якщо за розсудом ординарія євхаристійна відправа звершується при хворому (п. 26), або поза Месою згідно з нижченаведеними обрядами та нормами.

95. Якщо хворий не може прийняти Євхаристії під видом хліба, можна йому уділити Причастя лише у одному виді вина.

Якщо Меса не правиться при хворому, Господня Кров зберігається у чаші, відповідно накритій і вміщеній у кивот; до хворого її треба заносити у щільно закритій посудині так, щоб запобігти небезпеці її розлиття. Щодо уділення Причастя в кожному конкретному випадку треба ви­брати один із способів, що пропонується при причащанні у двох  видах. Якщо після причащання залишається якась частина найдорожчої Крові, служитель повинен спожити її, а потім зробити очищення літургійного начиння.

96. Всі, що беруть участь в обряді, можуть прийняти Причастя у двох  видах.

 

Уділення Віатика під час Меси

97. Якщо Віатик уділяється під час Меси, священик в ризах білого кольо­ру звершує або “Месу з уділенням Віатика” (Обрядові Меси, III), або “Месу про Пресвяту Євхаристію” (Вотивні Меси, 5). Проте в неділі Адвенту, Великого Посту і Великоднього періоду, а також в урочистості, в Попільну Середу та у дні Великого Тижня звершується Меса з дня, використовуючи або власне формулювання кінцевого благословення (п. 79), або формулювання, що звичайно використовується наприкінці Меси.

Читання вибираються або з лекціонарія Меси (відповідні тексти, що відповідають латинському оригіналу, том III, cтор. 740-748), або з Обряду Єлеопомазання (як нижче, пп. 230-240 або 153-229). З огляду на духовне благо хворого і присутніх можна вибрати інші читання.

У ті дні, коли не можна використати формуляр вотивної Меси, можна вибрати одне читання з вищезгаданих текстів; це не стосується Пасхального Тридення, урочистостей Різдва Христового, Богоявлення, Вознесіння Господнього, Зіслання Святого Духа, Пресвятого Тіла і Крові Христа та інших обов’язкових урочистостей.

98. Якщо виникає така потреба, священик повинен вислухати сповіді хворого перед звершенням Меси.

99. Меса правиться у звичайному порядку; проте священик повинен взяти до уваги наступне:

а) Після проголошення Євангелія священик може виголосити гомілію, в якій повинен, виходячи зі святого тексту і беручи до уваги беручи до уваги стан хворого і ситуацію присутніх осіб, показати важливість і значення Віатика (пор. пп. 26-28). 

б) Наприкінці гомілії священик робить вступ до відновлення хворим сповідування віри, якщо це для нього є можливим (п. 108). Це сповідування віри заміщає недужим символ віри, що мовиться під час Меси.

в) Вселенську молитву слід пристосувати до обряду Віатика, можна також використати текст, поданий нижче (п. 109). Молитву вірних можна також пропустити, якщо хворий перед цим відновив сповідування віри і передбачається, що вона спричинить перевтому хворого.

г) У встановленому місці в Месі священик і присутні можуть передати хворому знак миру.

д) Як хворі, так і присутні можуть причаститись під двома видами. При причащанні недужого священик використовує формулювання, призначене для уділення Віатика (п. 112).

є) Наприкінці Меси священик може використати спеціальне формулювання уділення благословення (п. 79) та додати до нього формулювання повного відпусту при загрозі життя, що починається від слів: Через священні тайни (п. 106).

 

Уділення Віатика поза Месою

100. Якщо хворий бажає висповідатися (про це священик повинен дуже обережно запитати), священик слухає його сповідь, якщо ще можливо, ще перед уділенням Віатика. Якщо сакраментальна сповідь відбувається під час відправи, вона має мати місце на початку обряду. Якщо ж під час обряду немає сповіді або якщо є присутні інші учасники, які мають причаститися, тоді відбувається відповідний акт покаяння.

 

Вступні обряди

101. Священик, одягнений у відповідні літургійні шати, підходить до хворого, тепло вітаючи його і тих, які його оточують. Священик може використати нижченаведені формулювання:

А:

С. Мир цьому дому і всім його мешканцям.

В. І з духом твоїм. 

Або Б:

С. Мир Господній нехай буде з вами (з тобою).

В. І з духом твоїм.

Або В:

С. Благодать Господа нашого Ісуса Христа, любов Бога Отця і сопричастя в Святому Духові нехай будуть з усіма вами.

В. І з духом твоїм.

Або Г:

С. Благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

В. І з духом твоїм.

Далі священик кладе Пресвяті Дари на столі і адорує їх разом з присут­німи в тиші або промовляючи відповідну молитву, наприклад: 

А:

О свята Учто, на якій споживаємо Христа,

де увічнюється спомин Його страстей, 

де наш дух наповнюється благодаттю

і де ми отримуємо запоруку майбутньої слави.

Або Б:

Ось хліб ангелів,

хліб прочан,

істинний хліб Божих дітей.

Добрий Пастирю, істинний Хлібе,

о Христе, помилуй нас:

годуй нас і захищай,

веди нас до вічних благ

у землі живих.

Ти, який все знаєш і можеш,

що нас годуєш на землі,

приведи Твоїх братів

до небесного столу

у радості Твоїх Святих.

Або В:

Поклоняємось, о Христе, перед Твоїм славним Тілом,

народженим від Діви Марії;

за нас Ти схотів страждати,

за нас Ти приніс себе у жертву на хресті

і з Твого пробитого боку пролив воду

і кров нашого відкуплення.

Будь нашою поміччю в останній мандрівці

і ласкаво прийми у домі Отця,

о Ісусе, Сину Марії.

Можна заспівати куплет євхаристійної пісні.

102. Далі, за обставинами, священик кропить хворого і кімнату свяченою водою, промовляючи:

Нехай ця вода нагадає нам прийняте Хрещення і нашу приналежність до Христа, який відкупив нас своїм стражданням і воскресінням.

103. Священик звертається до присутніх з нижченаведеним або іншим повчанням, краще пристосованим до ситуації хворого:

Дорогі брати та сестри, наш Господь Ісус Христос, перед тим як відійти з цього світу до Отця, залишив нам таїнство свого Тіла і Крові, щоб ми в годину переходу від цього життя до Бога, зміцнені Його Тілом та Кров’ю як поживою останньої путі, отримали завдаток воскресіння. З’єднані в любо­ві з нашим братом (нашою сестрою), молімося за нього (неї).

 

Акт покаяння

104. Якщо виникає потреба, священик слухає сакраментальну сповідь хворого, яка у випадку необхідності може бути загальною, якщо немає можливості звичайної сповіді.

105. Якщо під час обряду немає сповіді недужого або якщо інші присут­ні також мають прийняти Причастя, священик закликає хворого та при­сутніх до акту покаяння:

Брати і сестри, визнаймо наші гріхи, щоб ми стали гідними участі у цій святій відправі.

Після короткої паузи всі промовляють формулювання загальної сповіді:

1 формулювання

Сповідаюся Господу Богу Всемогутньому і вам, брати і сестри, що без­мірно согрішив я думкою, словом, учинком і не­дбальством:

Б’ючи себе в груди, промовляють:

Моя провина, моя провина, моя дуже велика провина.

І продовжують:

Тому благаю Пресвяту завжди Діву Марію, всіх Ангелів та Святих, і вас, брати і сестри, молитися за мене до Господа, Бога нашого.

2 формулювання

С. Помилуй нас, Господи. 

В. Бо згрішили ми перед Тобою.

С. Яви нам, Господи, своє милосердя.

В. І дай нам своє спасіння.

3 формулювання

Священик або хтось інший з присутніх промовляє нижченаведені або подібні заклики до Христа:

С.  Ти, котрий пасхальною тайною своєї смерті й воскресіння дав нам спасіння: Господи, помилуй.

В. Господи, помилуй.

С. Ти, котрий у наших стражданнях не перестаєш відновлювати чудесні діла своїх страстей: Христе, помилуй.

В. Христе, помилуй.

С. Ти, котрий через прийняття Твого Тіла чиниш нас учасниками своєї пасхальної жертви: Господи, помилуй.

В. Господи, помилуй.

Далі священик завершує:

Нехай помилує нас Бог Всемогутній і, відпустивши наші гріхи, приведе нас до вічного життя.

Всі відповідають: Амінь. 

 

Повний відпуст

106. Таїнство Покаяння або акт покаяння може буде завершені повним відпустом при загрозі життю, який уділяється священиком у наступний спосіб:

А:

Владою, отриманою від Апостольської Престолу, я уділяю тобі повний відпуст і відпущення всіх твоїх гріхів в ім’я Отця, і Сина,  і Святого Духа.

Всі: Амінь.

Або Б:

Через священні тайни нашого відкуплення нехай Всемогутній Бог відпустить тобі всі кари нинішнього і прийдешнього життя, нехай відкриє тобі брами раю і приведе тебе до вічних радостей.

Всі: Амінь.

 

Читання Божого Слова

107. Далі один з присутніх або сам священик може прочитати текст зі Святого Письма, наприклад:

Йн 6, 54-55:

Хто їсть Моє Тіло і п’є Мою Кров, той має вічне життя, і Я його воскрешу останнього дня. Адже Моє Тіло – справжня пожива, а Моя Кров – справжній напій.

Йн 6, 54-58:

Хто їсть Моє Тіло і п’є Мою Кров, той має вічне життя, і Я його воскрешу останнього дня. Адже Моє Тіло – справжня пожива, а Моя Кров – справжній напій. Хто споживає Моє Тіло і п’є Мою Кров, той перебуває в Мені, і Я в ньому. Як послав Мене живий Отець, так і Я живу через Отця, – і той, хто буде споживати Мене, житиме через Мене. Це є хліб, який зійшов із неба. Не так, як батьки ваші манну їли й по­мерли, а хто споживатиме цей хліб, буде жити вічно!

Йн 14, 6:

Я є дорога, і правда, і життя! Ніхто не приходить до Отця, якщо не через Мене.

Йн 14, 23:

Якщо хто любить Мене, той буде виконувати Моє слово; і Мій Отець любитиме його, і Ми прийдемо до нього, і зробимо оселю в ньому.

Йн 15, 4:

Перебувайте в Мені, а Я – у вас. Як галузка не може приносити плоду сама по собі, якщо не буде на виноградній лозі, так і ви, якщо не будете перебувати в Мені.

1 Кор 11, 26:

Щоразу, як тільки будете їсти цей хліб і чашу цю пити, ви звіщаєте смерть Господа, аж поки Він прийде!

Можна вибрати також інше відповідне читання з запропонованих нижче текстів (пп. 153 і наст., 203 і наст.). Якщо виникає потреба, можна зробити коротке пояснення вибраного тексту.

 

Відновлення хрестильного сповідування віри

108. Бажано, щоб хворий перед прийняттям Віатика відновив хрестильне сповідування віри. Священик після короткого введення запитує:

Чи віруєш в Бога, Отця Вседержителя, Творця неба і землі?

Хворий: Вірую.

Священик: Чи віруєш в Ісуса Христа, Сина Його Єдиного, Господа нашого, народженого від Діви Марії, розп’ятого й похо­ваного, котрий воскрес із мертвих і сидить праворуч Отця?

Хворий: Вірую.

Священик: Чи віруєш в Святого Духа, святу вселенську Церкву, сопричастя святих, прощення гріхів, воскресіння плоті й життя вічне?

Хворий: Вірую.

Літанія за хворого

109. Якщо стан хворого дозволяє, можна помолитися короткою літанією цими або подібними словами. Сам хворий, у міру своїх сил, та всі присутні відповідають на заклики. 

Закликаймо, дорогі брати і сестри, Господа Ісуса Христа і бла­гаймо:

Всі: Вислухай нас, Господи.

Господи, Ти полюбив нас до кінця і віддав себе на смерть, щоби дати нам життя, благаємо тебе за нашого брата (нашу сестру).

Всі: Вислухай нас, Господи.

Господи, Ти сказав: “Хто їсть Моє Тіло та п’є Мою Кров, той має вічне життя”, благаємо Тебе за нашого брата (нашу сес­тру).

Всі: Вислухай нас, Господи.

Господи, Ти запрошуєш нас на небесну трапезу, де не буде вже ані болю, ані плачу, ані скорботи, ані розлуки, просимо Тебе за нашого брата (нашу сестру).

Всі: Вислухай нас, Господи.

 

Господня Молитва

110. Священик заохочує до Господньої Молитви цими, або подібними словами:

А тепер молімося разом до Небесного Отця так, як навчив нас наш Господь, Ісус Христос.

Всі разом мовлять:

Отче наш, що єси на небесах, 

нехай святиться ім’я Твоє,

нехай прийде Царство Твоє,

нехай буде воля Твоя як на небі,

так і на землі.

Хліб наш насущний дай нам сьогодні 

і прости нам провини наші,

як і ми прощаємо винуватцям нашим.

І не введи нас у спокусу,

але визволи нас від лукавого.

 

Віатик

111. Священик показує Пресвяті Дари, мовлячи:

Ось Агнець Божий, що бере гріхи світу.

Блаженні ті, що на трапезу Агнця покликані.

Хворий і ті, хто має причащатись, в один голос мовлять:

Господи, я не достойний, щоб Ти прийшов до мене,

але скажи лише слово, і одужає душа моя.

112. Священик підходить до хворого, показуючи йому гостію, мовить:

Тіло Христа (або: Кров Христа).

Хворий відповідає: Амінь.

Відразу або після причащання священик додає:

Нехай Тіло Христа (Кров Христа) тебе береже і приведе до віч­­ного життя.

Хворий відповідає: Амінь.

Інші присутні, які хочуть прийняти Причастя, приймають його у звичайний спосіб.

113. Після Причастя служитель робить очищення у звичайний спосіб. За обставинами можна встановити хвилину святої тиші.

 

Закінчення обряду

114. Потім священик мовить заключну молитву:

Молімося.

А:

Боже, Твій Син є для нас дорогою, істиною та життям; спо­глянь милостиво на Твого слугу (Твою слугиню) Н. та вчи­ни, щоб довіряючи Твоїм обітницям і зміцнений (зміцнена) Тілом і Кров’ю Твого Сина, він (вона) в мирі пере­йшов (пе­рейшла) до Твого Царства. Через Христа, Господа на­­шого.

Всі: Амінь. 

Або Б:

Боже, Ти – вічне спасіння віруючих в Тебе; вчини, просимо, щоби Твій слуга (Твоя слугиня) Н., насичений (насичена) небесним хлібом і напоєм, безпечно перейшов (пере­йшла) до Царства світла і життя. Через Христа, Господа на­шого.

Всі: Амінь. 

Або В:

Після Причастя Тілом Христовим:

Господи, святий Отче, Всемогутній вічний Боже, з довірою просимо Тебе, щоби Пресвяте Тіло Твого Сина, Господа нашого Ісуса Христа, яке прийняв наш брат (прийняла наша сестра), спричинилося до вічного спасіння душі і тіла.

Через Христа, Господа нашого.

Всі: Амінь.

Після Причастя Кров’ю Христовою: 

Господи, святий Отче, Всемогутній вічний Боже, з довірою просимо Тебе, щоб Пресвята Кров Твого Сина, Господа нашого Ісуса Христа, яку прийняв наш брат (прийняла наша сестра), спричинилася до вічного спасіння душі і тіла.

Через Христа, Господа нашого.

Всі: Амінь.

 

Благословення

Священик благословить хворого і присутніх:

А:

Нехай благословить вас Бог Всемогутній, Отець, і Син, і Свя­тий Дух.

Всі: Амінь.

Або Б:

С. Нехай Бог Отець благословить тебе.

Хворий: Амінь. 

С. Нехай Син Божий зцілить тебе.

Хворий: Амінь.

С. Нехай Святий Дух освітить тебе.

Хворий: Амінь.

С. Нехай Бог подбає про твоє тіло і спасе твою душу.

Хворий: Амінь.

С. Нехай Він осяє твоє серце і приведе тебе до вишнього життя.

Хворий: Амінь.

(С. І вас всіх тут присутніх нехай благословить Бог Всемогутній, Отець і Син,  і Святий Дух.

Всі: Амінь.)

Або В:

С. Нехай Господь Ісус Христос перебуває біля тебе, щоб тебе захищати.

Хворий: Амінь. 

С. Нехай Він йде попереду, щоб тебе провадити і стоїть позаду, щоб тебе укріпляти.

Хворий: Амінь.

С. Нехай Він споглядає на тебе, береже і благословляє тебе.

Хворий: Амінь.

(С. І вас всіх тут присутніх нехай благословить Бог Всемогутній, Отець і Син,  і Святий Дух.

Всі: Амінь.)

Або Г:

С. Благословення Всемогутнього Бога, Отця, і Сина,  і Святого Духа нехай зійде на вас і залишиться назавжди. 

Всі: Амінь.

Якщо залишаються Пресвяті Дари, священик може ними поблагословити хворого, чинячи над ним знак хреста.

Наприкінці священик та присутні можуть передати хворому знак миру.

   

Підкомісія у справах літургійної музики            

   
© Комісія у справах Літургії при Конференції римсько-католицьких єпископів України, 2015 р.