Друзі в Facebook  

   

Розділ І. Відвідування і Причащання хворих

I. Відвідування хворих

42. Всі християни повинні розділити турботу і любов Христа та Його Церкви до хворих. Нехай кожний згідно з можливостями свого стану оточить їх турботливою опікою, відвідуючи і зміцнюючи їх у Господі, а також поспішаючи до них з братерською допомогою в потребах.

43. Насамперед настоятелі та всі ті, котрі доглядають хворих, нехай промовляють до них словами віри, що повчають про значення людської хвороби в тайні спасіння. Крім того нехай заохочують їх, щоб вони, осяяні вірою, єдналися зі стражденним Христом, освячували свою хворобу молитвою і вчилися з цієї молитви черпати силу духа, аби переносити страждання.

Вони також повинні турбуватися також про те, щоб поступово приводити хворих до належної і частої участі в таїнствах Покаяння і Євхаристії, в залежності від особистої ситуації кожного, і насамперед до при­йняття у відповідному часі Єлеопомазання і Віатика. 

44. Було би добре залучати хворих до молитви, як особистої, так і спіль­ної разом із рідними або з тими, котрі їх доглядають. Ця молитва має передусім базуватися на Святому Письмі, у ній можна роздумувати над тими текстами, які пояснюють тайну людської хвороби в світлі Христа і Його діла спасіння, а також над молитовними висловами і почуттями, ви­раженими у псалмах та інших текстах. Щоби хворим полегшити таку молитву, можна допомогти їм відповідними текстами. Також священики нехай час від часу охоче моляться такими молитвами з хворими.

45. При відвідуванні хворих священик може в братній розмові з ними приготувати спільну молитву на взірець короткої літургії Божого Слова, використовуючи відповідні для цього елементи. Читання Божого Слова можна поєднати з молитвою, яка черпається з псалмів або інших молитов чи літаній. Наприкінці хворому уділяється благословення, якщо це можливо, з покладанням рук.

 

II. Причащання хворих 

46. Нехай пастирі дбають про те, щоб хворим та вірним у похилому віці – котрі може і не хворіють важко та не знаходяться під загрозою смерті – створити можливість частого, а навіть, якщо це можливо, щоденного при­йняття святого Причастя, передусім у Великодньому періоді. Хворі можуть отри­мати святе Причастя в кожній порі дня.

Хворим, які не можуть приймати святого Причастя під видом хліба, можна подавати його лише під видом вина, дотримуючись того, про що мова нижче (п. 95).

Особи, які доглядають хворих, можуть разом з ними прийняти святе Причастя, дотримуючись приписів.

47. Коли свята Євхаристія уділяється поза храмом, святі види належить помістити в спеціальний циборій або інше начиння, яке замикається. Спосіб транспортування повинен бути відповідним і пристосованим до місцевих звичаїв.

48. Ті, котрі живуть разом із хворим або котрим доручено піклуватися про нього, мають належно приготувати кімнату хворого зі столом, накри­тим обрусом, на якому мають бути покладені святі види. Якщо є такий звичай, на столі можна також помістити начиння зі свяченою водою і кро­пило або маленьку гілку, якою можна кропити, та свічки.

1. Звичайний спосіб причащання хворих

Вступні обряди

49. Священик, одягнений у відповідні літургійні шати, підходить до хворого, тепло вітаючи його і тих, які його оточують. Священик може використати нижченаведені формулювання:

А:

С. Мир цьому дому і всім його мешканцям.

В. І з духом твоїм. 

Або Б:

С. Мир Господній нехай буде з вами (з тобою).

В. І з духом твоїм.

Або В:

С. Благодать Господа нашого Ісуса Христа, любов Бога Отця і сопричастя в Святому Духові нехай будуть з усіма вами.

В. І з духом твоїм.

Або Г:

С. Благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

В. І з духом твоїм.

Потім священик кладе Пресвяті Дари на столі і адорує їх разом з присутні­ми в тиші або промовляючи відповідну молитву, наприклад: 

А 

О свята Учто, на якій споживаємо Христа,

де увічнюється спомин Його страстей, 

де наш дух наповнюється благодаттю

і де ми отримуємо запоруку майбутньої слави.

Або Б:

Ось хліб ангелів,

хліб прочан,

істинний хліб Божих дітей.

Добрий Пастирю, істинний Хлібе,

о Христе, помилуй нас:

годуй нас і захищай,

веди нас до вічних благ

у землі живих.

Ти, який все знаєш і можеш,

що нас годуєш на землі,

приведи Твоїх братів

до небесного столу

у радості Твоїх Святих.

Або В:

Преклоняємось, о Христе, перед Твоїм славним Тілом,

народженим від Діви Марії;

за нас Ти схотів страждати,

за нас Ти приніс себе у жертву на хресті

і з Твого пробитого боку пролив воду

і кров нашого відкуплення.

Будь нашою поміччю в останній мандрівці

і ласкаво прийми у домі Отця,

о Ісусе, Сину Марії.

Можна заспівати куплет євхаристійної пісні.

50. Потім, за обставинами, священик кропить хворого і кімнату свяченою водою, промовляючи:

Нехай ця вода нагадає нам прийняте Хрещення і нашу приналежність до Христа, який відкупив нас своїм стражданням і воскресінням.

 

Акт покаяння

51. Якщо виникає потреба, священик слухає сакраментальну сповідь хворого.

52. Якщо під час обряду немає сповіді недужого або якщо інші присут­ні також мають прийняти Причастя, священик закликає хворого та при­сутніх до акту покаяння:

Брати і сестри, визнаймо наші гріхи, щоб ми стали гідними участі у цій святій відправі.

Після короткої паузи всі промовляють формулювання загальної сповіді:

1 формулювання

Сповідаюся Господу Богу Всемогутньому і вам, брати і сес­три, що без­мірно согрішив я думкою, словом, учинком і не­дбальством:

Б’ючи себе в груди, промовляють:

Моя провина, моя провина, моя дуже велика провина.

І продовжують:

Тому благаю Пресвяту завжди Діву Марію, всіх Ангелів та Свя­тих, і вас, брати і сестри, молитися за мене до Господа, Бога нашого.

2 формулювання

С. Помилуй нас, Господи. 

В. Бо згрішили ми перед Тобою.

С. Яви нам, Господи, своє милосердя.

В. І дай нам своє спасіння.

3 формулювання

Священик або хтось інший з присутніх промовляє нижченаведені або по­дібні заклики до Христа:

С. Ти, котрий пасхальною тайною своєї смерті й воскресіння дав нам спасіння: Господи, помилуй.

В. Господи, помилуй.

С. Ти, котрий у наших стражданнях не перестаєш відновлювати чудесні діла своїх страстей: Христе, помилуй.

В. Христе, помилуй.

С. Ти, котрий через прийняття Твого Тіла чиниш нас учасниками своєї пасхальної жертви: Господи, помилуй.

В. Господи, помилуй.

Потім священик завершує:

Нехай помилує нас Бог Всемогутній і, відпустивши наші гріхи, приведе нас до вічного життя.

Всі відповідають: Амінь. 

 

Читання Божого Слова

53. Потім один з присутніх або сам священик може прочитати текст зі Свя­того Письма, наприклад:

Йн 6, 54-55:

Хто їсть Моє Тіло і п’є Мою Кров, той має вічне життя, і Я його воскрешу останнього дня. Адже Моє Тіло – справжня пожива, а Моя Кров – справжній напій.

Йн 6, 54-58:

Хто їсть Моє Тіло і п’є Мою Кров, той має вічне життя, і Я його воскрешу останнього дня. Адже Моє Тіло – справжня пожива, а Моя Кров – справжній напій. Хто споживає Моє Тіло і п’є Мою Кров, той перебуває в Мені, і Я в ньому. Як послав Мене живий Отець, так і Я живу через Отця, – і той, хто буде споживати Мене, житиме через Мене. Це є хліб, який зійшов із неба. Не так, як батьки ваші манну їли й по­мерли, а хто споживатиме цей хліб, буде жити вічно!

Йн 14, 6:

Я є дорога, і правда, і життя! Ніхто не приходить до Отця, якщо не через Мене.

Йн 14, 23:

Якщо хто любить Мене, той буде виконувати Моє слово; і Мій Отець любитиме його, і Ми прийдемо до нього, і зробимо оселю в ньому.

Йн 15, 4:

Перебувайте в Мені, а Я – у вас. Як галузка не може приносити плоду сама по собі, якщо не буде на виноградній лозі, так і ви, якщо не будете перебувати в Мені.

1 Кор 11, 26:

Щоразу, як тільки будете їсти цей хліб і чашу цю пити, ви звіщаєте смерть Господа, аж поки Він прийде!

Йн 14, 27:

Мир залишаю вам, Мій мир Я даю вам. Не так, як світ дає, Я даю вам. Хай не тривожиться ваше серце і не лякається.

Йн 15, 5:

Я є Виноградна Лоза, ви – галузки. Хто перебуває в Мені, а Я в ньому, той приносить рясний урожай, бо без Мене не можете робити нічого.

1 Йн 4, 16:

І ми пізнали й повірили в любов, яку Бог має в нас. Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, а Бог перебуває в ньому.

Потім, якщо є така потреба, можна зробити коротке пояснення вибраного тексту.

 

Господня Молитва

54. Священик вводить у Господню Молитву цими або подібними словами:

А тепер спільно молімо Бога, як нас навчив молитися наш Господь, Ісус Христос.

Всі разом мовлять:

Отче наш, що єси на небесах, 

нехай святиться ім’я Твоє,

нехай прийде Царство Твоє,

нехай буде воля Твоя

як на небі, так і на землі.

Хліб наш насущний дай нам сьогодні 

і прости нам провини наші,

як і ми прощаємо винуватцям нашим.

І не введи нас у спокусу,

але визволи нас від лукавого.

 

Святе Причастя

55. Священик показує Пресвяті Дари, мовлячи:

Ось Агнець Божий, що бере гріхи світу.

Блаженні ті, що на трапезу Агнця покликані.

Хворий і ті, хто має причащатись, в один голос мовлять:

Господи, я не достойний, щоб Ти прийшов до мене,

але скажи лише слово, і одужає душа моя.

56. Священик підходить до хворого і, показуючи йому гостію, мовить:

Тіло Христа (або: Кров Христа).

Хворий відповідає: Амінь.

І причащається.

Інші присутні, які хочуть прийняти Причастя, приймають його у звичайний спосіб.

57. Після Причастя служитель робить очищення у звичайний спосіб. Можна, відповідно до обставин, встановити хвилину святої тиші.

 

Молитва після Причастя

Далі священик мовить кінцеву молитву:

Молімося.

А:

Після причащання Тілом Христовим:

Господи, святий Отче, Всемогутній вічний Боже, з довірою просимо Тебе, щоб Пресвяте Тіло Твого Сина, Господа нашого Ісуса Христа, яке прийняв наш брат (прийняла наша сестра), спричинилося до вічного спасіння душі і тіла.

Через Христа, Господа нашого.

Всі: Амінь.

Після причащання Кров’ю Христовою: 

Господи, святий Отче, Всемогутній вічний Боже, з довірою просимо Тебе, щоб Пресвята Кров Твого Сина, Господа нашого Ісуса Христа, яку прийняв наш брат (прийняла наша сестра), спричинилася до вічного спасіння душі і тіла.

Через Христа, Господа нашого.

Всі: Амінь.

Або Б:

Боже, Ти пасхальною тайною Твого Єдинородного Сина довершив справу нашого спасіння; вчини милостиво, щоб ми, які вірно проголошуємо в сакраментальних знаках смерть і воскресіння Христа, постійно відчували в собі зростання благодаті Твого спасіння. Через Христа, Господа нашого.

Всі: Амінь.

Або В:

Боже, Ти схотів учинити нас причасниками одного хліба і однієї чаші; просимо Тебе: дай нам так жити, щоб з’єднавшись в одне у Христі, ми в радості принесли щедрі плоди задля спасіння світу. Через Христа, Господа нашого.

Всі: Амінь.

Або Г:

Наситившись святим даром, складаємо Тобі, Господи, подя­ку і благаємо Твою милість, щоб у тих, в котрих через пролиття Твого Духа вступила небесна сила, постійно перебувала благодать щирості. Через Христа, Господа нашого.

Всі: Амінь.

 

Благословення

58. Священик благословить хворого і присутніх чинячи хресне знамення дароносицею, якщо в ній залишилися Пресвяті Дари, використовуючи або нижченаведені формулювання, або ті, які використовуються наприкінці Меси.

А:

С. Нехай Бог Отець благословить тебе.

Хворий: Амінь. 

С. Нехай Син Божий зцілить тебе.

Хворий: Амінь.

С. Нехай Святий Дух освітить тебе.

Хворий: Амінь.

С. Нехай Бог подбає про твоє тіло і спасе твою душу.

Хворий: Амінь.

С. Нехай Він осяє твоє серце і приведе тебе до вишнього життя.

Хворий: Амінь.

(С. І вас всіх тут присутніх нехай благословить Бог Всемогутній, Отець і Син,  і Святий Дух.

Всі: Амінь.)

Або Б:

С. Нехай Господь Ісус Христос перебуває біля тебе, щоб тебе захищати.

Хворий: Амінь. 

С. Нехай Він іде попереду, щоб тебе провадити і стоїть по­заду, щоб тебе укріпляти.

Хворий: Амінь.

С. Нехай Він споглядає на тебе, береже і благословляє тебе.

Хворий: Амінь.

(С. І вас всіх тут присутніх нехай благословить Бог Всемогутній, Отець і Син,  і Святий Дух.

Всі: Амінь.)

Або В:

С. Благословення Всемогутнього Бога, Отця, і Сина,  і Свя­того Духа нехай зійде на вас і залишиться назавжди. 

Всі: Амінь.

 

2. Скорочений обряд Причащання хворих

59. Скорочений обряд застосовується тоді, коли треба уділити святе Причастя багатьом хворим, які знаходяться в різних приміщеннях цього самого будинку, наприклад, лікарні. Можна до нього, якщо це можливе, долучити певні елементи звичайного обряду.

60. Якщо хворі бажатимуть сповідатися, священик вислухає їхню сповідь в довільний час перед початком причащання.

61. Обряд можна розпочати в храмі чи каплиці або в першому відвідуваному приміщенні. Священик мовить нижчеподаний антифон або іншу відповідну молитву.

О свята Учто, на якій споживаємо Христа,

де увічнюється спомин Його страстей, 

де наш дух наповнюється благодаттю

і де ми отримуємо запоруку майбутньої слави.

62. Потім священик йде до хворих, по можливості в супроводі особи, яка несе свічку. Священик мовить або одночасно до всіх хворих, що знаходяться в кімнаті і мають причаститися, або до кожного зокрема:

Ось Агнець Божий, що бере гріхи світу.

Блаженні ті, що на трапезу Агнця покликані.

Ті, хто причащається, одночасно мовлять:

Господи, я не достойний, щоб Ти прийшов до мене,

але скажи лише слово, і одужає душа моя.

Причастя уділяється в звичайний спосіб.

63. Кінцеву молитву можна мовити чи то в храмі чи в каплиці, або в останньому відвідуваному приміщенні, пропускаючи благословення.

 

   

Підкомісія у справах літургійної музики            

   
© Комісія у справах Літургії при Конференції римсько-католицьких єпископів України, 2015 р.