Додаток III. Схема іспиту совісті

1. Нижче пропонується схема іспиту совісті. Проте його треба доповнити і пристосувати до місцевих звичаїв і до можливості сприйняття різними особами.

2. Коли іспит совісті проводиться перед таїнством Покаяння, було б доб­ре, щоб кожний поставив собі запитання щодо наступного:

Як я підходжу до таїнства Покаяння – чи із щирим прагненням очищення, навернення, відновлення життя та ін­тимної дружби з Богом? Чи відчуваю його як тягар, який готовий взяти на себе лише зрідка?

Чи я не забув або затаїв важкі гріхи у попередніх сповідях?

Чи я виконав покуту, яка була мені визначена? Чи я випра­вив заподіяні мною шкоди? Чи я втілив в життя рішення, щоб узгодити моє життя відповідно Євангелія?

3. У світлі Божого Слова нехай кожний досліджує своє життя.

I. Господь говорить: “Любитимеш Господа Бога твого усім твоїм серцем” (Мт 22, 37)

Чи моє серце насправді звернене до Бога? Чи я можу сказати, що щирою синівською любов’ю люблю Бога понад усе, вірно дотримуючись Його заповідей? Чи я дозволяю, щоб мене занадто поглинули земні речі? Чи я завжди маю праведні наміри у своїй поведінці?

Чи є міцною моя віра в Бога, що через свого Сина звертає­ться до нас зі своїм словом? Чи я повністю приймаю навчання Христа? Чи я піклуюся про моє християнське зростання, слухаючи Боже Слово, беручи участь в катехезах, уни­каючи всього того, що противиться вірі? Чи я завжди відважно і без страху визнавав свою віру в Бога і Церкву? Чи я намагався виявитися християнином в моєму особи­стому і суспільному житті?

Чи я молився зранку і ввечері? Чи моя молитва є справжнім сердечним діалогом з Богом, а не лише пустою зовнішньою практикою? Чи я віддаю Богові всі мої турботи, радості та пе­чалі? Чи прибігаю до Нього з довірою в спокусах?

Чи я маю пошану до святого імені Бога, чи я не образив Його прокльонами, фальшивим свідченням або призиваючи Його намарно? Чи я з пошаною ставився до Богородиці і Святих?

Чи я святкую день Господній і свята Церкви, беручи уважну і побожну участь у літургійних відправах, особливо у Месах? Чи я дотримувався церковної заповіді щорічної сповіді і причастя у Великодньому періоді?

Яким “іншим богам” я поклоняюся, тобто на які речі я по­кла­даю більшу надію, аніж на Бога, (наприклад: багатство, забобони, спіритизм, інші форми магії)?

II. Господь говорить: “Це моя заповідь, щоб ви любили один одного, як Я полюбив вас” (Йн 15, 12).

Чи я насправді люблю мого ближнього, чи я не зловживаю прихильністю своїх братів і сестер, шукаючи, щоб вони служили моїм інтересам і ставлячись до них так, як я не хотів би, щоб ставилися до мене? Чи я для них не є причиною спокуси через мої слова або вчинки?

Чи я своєю терпеливістю і справжньою любов’ю спричинився до добра і радості ближніх в моїй родині?

Запитання до окремих членів родини:

Для дитини: Чи я був слухняним батькам, чи я виявляв до них пошану? Чи я надавав їм допомогу у духовних і мате­рі­альних потребах?

Для батьків: Чи я піклувався про християнське виховання своїх дітей? Чи я давав їм добрий приклад? Чи своєю владою я їх підтримував, чи використовував її як диктатор?

Для подружжя: Чи я був вірним своїй дружині (своєму чолові­кові) у почуттях і вчинках? Чи я мав співчуття до мого партнера у важких для нього хвилинах?

Чи я спромігся без егоїстичної скупості дати зі свого майна біднішим за мене? Чи я захищаю пригнобленого і допомагаю потребуючим, наскільки це можливо для мене? Чи я не ставлюся зарозуміло і жорстоко до мого ближнього, особливо до бідних, слабких, старих, покинутих суспільством, емігрантів?

Чи я усвідомлюю свою місію, яка доручена мені? Чи я беру участь в апостольстві та вчинках любові Церкви, в заходах і житті парафії? Чи я молився і чи давав пожертвування на потреби Церкви і світу, наприклад, заради єдності Церкви, євангелізації народів, встановлення справедливості та миру?

Чи я дбаю про благо і поступ людської спільноти, в якій я жи­ву, чи дбаю лише про свої власні інтереси? Чи по можливості беру участь в заходах, які пропагують справедливість, суспільну моральність, згоду, благодійництво? Чи я виконував свої громадські обов’язки? Чи я сплачував податки?

Чи я був справедливим, чесним на роботі, охочим служити суспільному благу? Чи я давав справедливу винагороду моїм працівникам і підлеглим? Чи не затримував їхню заробітну плату? Чи я дотримувався угод і був вірним обіт­ницям?

Чи я виявляв легітимній владі належний послух і пошану?

Якщо я займаю якусь посаду чи є керівником, то чи я шукаю лише своєї користі, чи шукаю добра інших у духові служіння?

Чи я дотримуюся правди і вірності, чи, навпаки, шкодив своєму ближньому брехнею, наклепом, обмовою, засудженням, розголошенням чужих таємниць?

Чи я поважав життя і здоров’я ближнього, чи я не порушив їхню честь, чи не завдав їм шкоди? Чи я не зробила аборт? Чи я не змушував або дозволив, або дораджував аборт? Чи я не плекав у своєму серці ненависть? Чи я не був агресивним? Чи я говорив образливі слова, спричиняючись до злості та скорботи ближнього? Чи я злочинно і его­їстично не мовчав, коли треба було боронити невин­ність ближнього?

Чи я не крав? Чи я беззаконно не пожадав речей іншого? Чи я не завдавав шкоди майну ближнього? Чи я повернув крадене власникам і чи виправив шкоду у тій мірі, в якій її завдав?

Якщо я зазнав несправедливості, то чи я висловив готов­ність примирення і прощення заради Христа, чи я ношу в серці ненависть і прагнення помсти?

III. Господь, Ісус Христос, говорить: „Той любить Мене, хто заповідей Моїх дотримується” (Йн 15, 12).

Який головний напрямок мого життя? Чи я йду по житті з надією вічного життя? Чи прагнув оживляти своє духовне життя молитвою, читанням, розважанням над Божим Словом, участю у таїнствах? Чи я практикував умертвіння плоті? Чи я готовий рішуче боротися з вадами, приборкувати пристрасті і злі нахили? Чи я опановував заздрість і обжерливість? Чи не був претензійним і гордовитим? Чи я бажав виставляти себе, принижуючи інших і вивищуючи себе самого? Чи я не нав’язував іншим свою волю, відбираючи в них свободу і порушуючи їхні права?

Чи я використовував час, сили, отримані від Бога дари як “єван­гельські таланти”? Чи я використовую всі ці засоби для щоденного зростання у досконалості духовного життя? Чи був інертним і лінивим?

Чи я терпеливо зносив страждання і випробовування життя? Чи я шукав добровільних обмежень самого себе, щоб доповнювати те, що недостає стражданням Христа? Чи я до­тримувався посту і утримання від м’ясної їжі у покутні дні?

Чи я зберігав своє тіло у чистоті, ставлячись до нього як до храму Святого Духа, призначеного для воскресіння і слави? Чи я чував над своїми почуттями і чи уникав забруднення душі та тіла злими думками і прагненнями, неправедними словами і вчинками? Чи я дозволяв собі читати літературу, брати у участь у бесідах, видовищах, забавах, які противляться людській і християнській скромності? Чи я через свою непристойну поведінку не став спокусою для інших? Чи я у подружньому житті поважав моральні зако­ни і дотримувався їх?

Чи я не діяв супроти свого сумління через страх чи лице­мірство?

Чи я намагався поводитися в усьому і завжди у справжній свободі Божих дітей згідно з законом Духа, чи радше я до­зволяв опанувати собою пристрастям?