Друзі в Facebook  

   

I розділ. Обряд примирення одного пенітента

Прийняття пенітента

41. Коли пенітент прийде до сповіді своїх гріхів, нехай священик його приязно прийме і привітає теплими словами.

42. Потім пенітент чинить хресне знамення, можливо разом зі священиком, кажучи:

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.

Священик закликає пенітента до довіри Богові цими або подібними словами:

Бог, що засяяв в наших серцях, нехай дасть тобі, щоб ти в істи­­ні пізнав свої гріхи і Його милосердя.

Або:

Наблизься з упованням до Господа, бо Він не бажає смерті гріш­ника, але щоб той навернувся і жив. (Єз 33, 11)

Або:

Нехай прийме тебе Господь Ісус, котрий не прийшов кликати праведних, але грішних. Уповай на Нього. (Лк 5, 32)

Або:

Нехай Святий Дух осяє благодаттю твоє серце, щоб ти з довірою визнав свої гріхи і пізнав Боже милосердя. 

Або:

Господь нехай буде у твоєму серці, щоб ти з розкаяним серцем визнав (-ла) свої гріхи. 

Або:

Якщо ти згрішив, не втрачай надії: ми маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведного. Він є ублаганням за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу.

Пенітент відповідає: Амінь.

 

Читання Божого Слова (довільне)

43. Потім священик може прочитати або промовити по пам’яті якийсь текст зі Святого Письма, в якому звіщається Боже милосердя і закликається людину до навернення, наприклад:

Іс 53, 4-6

Споглядаймо на Ісуса, що страждав заради нашого спасіння і воскрес заради нашого оправдання:

“Він наші недуги взяв на себе, Він ніс на собі наші болі. Ми ж, ми ж гадали, що Його покарано, що Бог Його побив, принизив. Він же був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші. Кара, що нас спасає, була на Ньому, і Йо­го ранами ми вилікувані. Усі, як вівці, ми блукали; кожен ходив своєю дорогою; провини нас усіх Господь поклав на Нього”.

Або: Єз 11, 19-20

Послухаймо Господа, який до нас промовляє:

“Я дам їм одне серце й вкладу в них новий дух, Я вийму з їхнього тіла камінне серце й дам їм серце тілесне, щоб вони за Моїми заповідями ходили та Моїх законів пильнували і їх виконували. Тоді вони будуть Моїм народом, а Я буду їхнім Богом”.

Або: Мт 6, 14-15

Послухаймо Господа, який до нас промовляє:

“Коли ви прощаєте людям їхні переступи, простить і вам ваш Небесний Отець; якщо ж не прощаєте людям, то й ваш Отець не простить вам ваших переступів.”

Або: Мк 1, 14-15

А після того, як був виданий Йоан, Ісус прийшов до Галилеї, проповідуючи Радісну Звістку Бога. Він казав: “Сповнився час, і наблизилося Царство Боже. Покайтеся і віруйте в Єван­геліє!”

Або: Лк 6, 31-38

Послухаймо Господа, який до нас промовляє:

“Як хочете, щоб чинили вам люди, – чиніть їм так само. А коли любите тих, хто любить вас, то яка вам благодать? Адже й грішники люблять тих, які їх люблять. І коли добро чините тим, хто вам робить добро, яка вам благодать? Адже й грішники те саме чинять. Коли позичаєте тим, від яких сподіваєтесь одержати, яка вам благодать? Грішники також позичають грішникам, щоб одержати стільки ж.

Тож любіть ворогів своїх, робіть добро, позичайте, нічого не очікуючи, – і буде вам велика нагорода: ви будете синами Всевишнього, тому що Він є добрий і до невдячних, і до злих.

Будьте милосердними, як і ваш Отець милосердний. Також не судіть – і не будете суджені; не осуджуйте, щоб не бути осудженими. Прощайте – і проститься вам; давайте – і дасться вам; міру добру, натоптану, струснуту й переповнену дадуть вам у поділ. Бо якою мірою ви міряєте, такою ж відміряється вам”.

Або: Лк 15, 1-7

Підходили до Ісуса всі митарі та грішники, щоби послухати Його. І нарікали фарисеї та книжники, говорячи, що Він грішників приймає і з ними їсть. А Він розповів їм ось таку притчу, кажучи: “Який чоловік із вас, маючи сто овець і за­губивши одну з них, не лишає дев’яносто дев’ять у пустелі та не йде за тією, що загубилася, доки не знайде її? І, знайшовши, бере на свої плечі, радіючи, і, прийшовши до хати, він скликає друзів і сусідів, кажучи їм: «Радійте зі мною, бо я знайшов мою вівцю, яка загубилася!»

Кажу вам, що за одного грішника, який кається, радість на небі буде більша, ніж за дев’яноста дев’ятьма праведниками, які не потребують покаяння.”

Або: Йн 20, 19-23

Того ж першого дня тижня, пізньої пори, коли двері, де зі­бралися учні, були замкнені зі страху перед юдеями, при­йшов Ісус, став посередині й каже їм: “Мир вам!” Промовивши це, показав їм руки та бік. Побачивши Господа, учні зраділи. Тоді Ісус знову сказав їм: “Мир вам! Як послав Мене Отець, – і Я посилаю вас!” Промовивши це, Він дихнув і каже їм: “Прийміть Святого Духа! Кому простите гріхи, – будуть прощені їм; кому затримаєте, – будуть затри­мані”.

Або: Рим 5, 8-9

Бог виявляє свою любов до нас тим, що Христос за нас помер, коли ми були ще грішниками. Тим більше тепер, оправ­дані Його кров’ю, ми завдяки Йому спасемося від гніву.

Або: Еф 5, 1-2

Отже, наслідуйте Бога, як улюблені діти, та живіть в любо­ві, як і Христос полюбив нас і видав себе за нас як дар і жер­тву Богові, як приємні пахощі.

Або: Кол 1, 12-14

Дякуймо Отцеві, який знайшов нас гідними частки у спадщині святих у світлі. Він визволив нас від влади темряви та переніс до Царства свого улюбленого Сина, в якому маємо викуплення, прощення гріхів.

Або: Кол 3, 8-10. 12-17

Нині ж і ви відкиньте оте все: гнів, лють, злобу, богозневагу, безсоромні слова з ваших уст. Не кажіть неправди одне одному, скиньте із себе стару людину з її вчинками й зодяг­ніться в нову, яка оновлюється для пізнання образу Того, хто її створив.

Отже, зодягніться, як обрані Богом, святі й улюблені, у щи­ре милосердя, доброту, покірність, лагідність, довготерпін­ня, вибачаючи і прощаючи одне одному, коли хто проти кого має якусь скаргу. Як Христос простив вам, так само й ви робіть.

А понад усе – любов; вона – зв’язок досконалості. Нехай перебуває у ваших серцях мир Христа, до якого ви були покликані в одному тілі, й будьте вдячні. Слово Христове нехай перебуває у вас щедро, в усякій мудрості. Навчайте і застерігайте самі себе, з вдячністю співаючи Богові у своїх серцях псалми, прославлення, духовні пісні. І все, що тільки робите, – словом або ділом, – усе робіть в ім’я Господа Ісуса, дякуючи через Нього Богові Отцеві.

Або: 1 Йн 1, 6-7. 9

Коли скажемо, що маємо спільність з Ним, а ходимо в темряві, то говоримо неправду і правди не робимо. Коли ж хо­димо у світлі, як сам Він є у світлі, то маємо спільність одне з одним, і кров Ісуса, Його Сина, очищає нас від усякого гріха.

Якщо ж визнаємо своє гріхи, то Він – вірний і праведний, щоби простити нам гріхи й очистити нас від усякої неправедності.

Священик і пенітент можуть також вибрати інші читання зі Святого Письма.

 

Визнання гріхів і прийняття покути

44. Потім насамперед, якщо є такий звичай, промовляється формулювання загальної сповіді (наприклад: Сповідаюся) і пенітент визнає свої гріхи.

Якщо необхідно, священик допомагає пенітенту в цілковитому ви­знанні гріхів, уділяє йому відповідних порад і закликає його до щирого розкаяння у своїх гріхах, нагадуючи йому, що християнин через таїнство Покаяння, помираючи і воскресаючи з Христом, відновлюється у пасхальній тайні. Потім йому пропонує покуту, яку пенітент приймає для спокутування і виправлення життя.

Священик нехай дбає про те, щоб пристосуватися в усьому до ситуації пенітента, як у способі мовлення, так і в наданні порад.

 

Молитва пенітента і розрішення

45. Потім священик заохочує пенітента, щоб той висловив своє розкаяння, яке можна виразити цими або схожими словами:

Мій Боже, усім серцем каюсь і жалкую за все скоєне зло та за все занедбане добро. Ти – найвище благо і достойний, щоб любити Тебе понад усе, а я замість цього своїми гріхами Тебе образив (-ла).

Покладаючись на допомогу Твоєї благодаті, рішуче вирішую чинити покуту і не грішити більше, а також уникати нагод до гріха.

Через заслуги спасенних страждань нашого Господа Ісуса Христа, помилуй мене, грішного.

Або: (Пс 25 (24), 6-7)

Господи, згадай своє милосердя і свою милість,

бо вони одвічні.

Не згадуй гріхів моїх і моїх провин,

а за своїм милосердям і через свою доброту 

згадай мене, о Господи. 

Або: (Пс 51 (50), 4-5)

Омий мене від мого беззаконня 

і очисти мене від мого гріха.

Бо я знаю своє беззаконня, 

і мій гріх постійно переді мною. 

Або: (Лк 15, 18; 18, 13)

Отче, я прогрішився проти Тебе, 

я недостойний більше зватися Твоїм сином.

Помилуй мене, грішного. 

Або:

Боже, милостивий Отче,

як розкаяний син, що до Тебе повернувся, звертаюся:

“Я согрішив проти Тебе 

і вже недостойний зватися Твоїм сином”.

Ісусе Христе, Спасителю світу,

як розбійник, якому Ти відчинив двері Раю, 

до Тебе взиваю:

“Згадай, Господи, про мене у Твоєму Царстві”.

Святий Духу, джерело любові,

Тебе з довірою закликаю:

“Очисти мене, дозволь мені ходити, як дитина світла”.

Або:

Господи Ісусе Христе, що давав прозріння сліпим,

зцілював недужих, простив перелюбниці,

що Петра після зради зміцнив у своїй любові,

прийми моє благання:

пробач всі мої гріхи,

віднови в мені свою любов,

дай мені досконало жити у братерській єдності

і дозволь мені звіщати людям Твоє спасіння.

Або:

Господи Ісусе,

Ти схотів називатись приятелем грішників,

через тайну Твоєї смерті і воскресіння

визволи мене від моїх гріхів.

Нехай наповнить мене Твій мир,

щоб я приносив плоди любові, праведності та істини.

Або:

Господи Ісусе Христе,

Агнче Божий, що береш гріхи світу,

через благодать Святого Духа

зволь мене примирити з Твоїм Отцем;

у своїй Крові обмий мене від усіх моїх гріхів,

і вчини мене новою людиною на Твою славу.

Або:

Помилуй мене, Боже, по милості Твоїй;

відверни своє обличчя від моїх гріхів

і зітри всі мої беззаконня.

Створи в мені, Боже, чисте серце

і віднови праведного духа всередині мене. 

Або:

Господи, Ісусе Христе, Сину Божий,

помилуй мене, грішного.

46. Тоді священик, простягаючи руки (або принаймні праву руку) над головою пенітента, мовить:

Бог, Отець милостей,

котрий смертю та воскресінням свого Сина

примирив світ із собою

і пролив Святого Духа для відпущення гріхів,

нехай служінням Церкви

дарує тобі прощення та мир.

І Я РОЗРІШАЮ ТЕБЕ ВІД ГРІХІВ ТВОЇХ

В ІМ’Я ОТЦЯ, І СИНА, І СВЯТОГО ДУХА.

Пенітент відповідає: Амінь.

 

Прославлення Бога і відіслання пенітента

47. Після розрішення священик продовжує:

Дякуймо Господу, бо Він добрий.

Пенітент завершує: Бо навіки Його милосердя!

Потім священик відсилає примиреного пенітента, кажучи:

Господь пробачив твої гріхи. Іди у мирі.

Замість попереднього формулювання прославлення Бога і відіслання пенітента можна використати наступні:

Через страждання нашого Господа Ісуса Христа і заступництво Пресвятої Діви Марії та всіх Святих, нехай кожне добро, яке зробиш, і зло, яке витерпиш, спричиняться до твого зцілення від гріха, допоможуть тобі зростати у благодаті і осягнути нагороду вічного життя. Йди у мирі.

Або:

Господь, що визволив тебе від гріха,

нехай спасе тебе і приведе до свого Небесного Царства.

Йому слава навіки!

Або:

Блаженний, кому прощено беззаконня,

і кому покрито гріх.

Радій, брате (сестро), і веселися у Господі.

Йди у мирі.

Або:

Йди у мирі і звіщай у світі великі діла Бога,

що дав тобі спасіння.

Пенітент: Амінь.

 

   

            

   
© Комісія у справах Літургії при Конференції римсько-католицьких єпископів України, 2015 р.