Друзі в Facebook  

   

Додаток ІІ. Обряд благословення наречених (заручини)

Вступ

253. До обов’язків та форм апостольської місії християнських подружжів належить передусім виховання дітей, проте досить помічною є практика заручин, завдяки яким вони самі себе краще підготують до Подружжя.

Достойні заручини християн повинні стати особливою подією для двох родин, під час яких варто якимось обрядом і спільною молитвою просити Божого благословення, щоб те, що було вже започатковане, щасливо було довершене у своєму часі.

Ці обряди потрібно пристосувати до обставин.

254. Якщо заручини відбуваються у тісному колі двох родин, один з бать­ків може головувати в обряді благословення. Якщо ж присутній священик або диякон, тоді слід, щоби він головував, але ясно зазначивши всім присутнім, що це не звершення обряду Подружжя.

255. Обряд же, який тут наводиться, може бути використаний як батьками, так і священиком чи дияконом, або іншим мирянином, котрі, зі збереженням структури обряду та найважливіших його елементів, пристосовуватимуть окремі частини до обставин.

256. Цей обряд можна використати також після заручин, коли наречені приступають до катехетичної підготовки перед укладенням Подружжя. Ніколи ж заручини або благословення наречених не слід сполучати з Ме­сою.

 

Вступні обряди

257. Коли збереться родина, головуючий, якщо це священик чи диякон, чинить хресне знамення і вітає присутніх, кажучи:

Благодать вам і мир від Господа нашого Ісуса Христа, ко­трий возлюбив нас і самого себе віддав за нас.

Або іншими відповідними словами, взятими зі Святого Письма.

Всі відповідають: І з духом твоїм.

Або в інший відповідний спосіб.

258. Якщо головує мирянин, він, вчинивши хресне знамення, вітає присутніх, кажучи:

Брати і сестри, хвалімо Господа нашого Ісуса Христа, ко­трий возлюбив нас і самого себе віддав за нас.

Всі відповідають: Амінь.

259.   Тоді головуючий підготовлює присутніх до прийняття благословення цими або подібними словами:

Знаємо, що всім і повсякчас Божа благодать є завжди необхідною; всім також відомо, що та ж благодать є для вірних Христові найбільшим благом, коли вони готуються до за­снування нової сім’ї.

Благаймо ж божественного благословення для Н. і Н., щоб вони зростали у взаємній пошані, щиро кохали одне одного та в тісних дружніх відносинах і спільній молитві дозрі­вали у чистоті до укладення святого Подружжя.

 

Читання Божого Слова

260. Потім один із присутніх або сам головуючий читає текст Святого Письма.

Йн 15, 9-12: Це моя заповідь, щоб ви любили один одного, як я вас полюбив.

Послухайте, брати і сестри, 

слова святого Євангелія від Йо­ана.

Сказав Ісус своїм учням: “Як полюбив Мене Отець, так і Я полюбив вас; тож перебувайте в Моїй любові. Якщо будете зберігати Мої заповіді, то перебуватимете в любові Моїй, так само, як Я, зберігши заповіді Мого Отця, перебуваю в Йо­го любові. Це Я сказав вам, щоб Моя радість перебувала у вас і щоб ваша радість була повною. Ось Моя заповідь: щоб ви любили один одного так, як Я вас полюбив.

Слово Боже.

261. Або:

1 Кор 13, 4-13: Любов в усе вірить, на все надіється, все перетерпить.

Послухайте, брати і сестри, 

слова апостола Павла до Корінтян.

Любов довго терпить, любов милосердна, не заздрить, любов не величається, не гордиться, не поводиться не­при­стойно, не шукає свого, не спалахує гнівом, не задумує лихого; не радіє з несправедливості, а радіє з істини; все переносить, усьому довіряє, на все надіється, все перетерпить. Любов ніколи не минає. Хоч існують пророцтва, та припиняться; хоч є мови, та замовкнуть; хоч є знання, та зникне. Адже ми знаємо частково й пророкуємо частково. Коли ж настане досконале, припиниться часткове. Коли я був дитиною, то й говорив, як дитина, думав, як дитина, розумів, як дитина. Коли став дорослим чоловіком, то відкинув ди­тяче. Тепер бачимо, як у дзеркалі, неясно; тоді ж – обличчям до обличчя. Тепер знаю частково, а тоді пізнаю так, як і сам був пізнаний. Тепер залишаються віра, надія, любов – ці три; та найбільша з них – любов.

Слово Боже.

262. Або:

Ос 2, 21-26: Заручу тебе собі у вірі.

Послухайте, брати і сестри, слова пророка Осії.

Так каже Господь Сіонові: “Я заручу тебе собі навіки, Я заручу тебе собі в справедливості й у праві, в ласкавості й у лю­бові. Я заручу тебе собі в вірності, й ти Господа спізнаєш. Того часу я відповім, – слово Господнє, – небу, а воно відповість землі. Земля відповість збіжжю, мустові й олії; вони ж відкажуть Єзреелові. Я його засію для мене у краю, помилую Я Непомилувану і скажу Не-Моєму-Народові: «Ти – Мій народ», а він скаже: «Ти – мій Бог»”.

Слово Боже.

Або:

Фил 2, 1-5: Мали ту саму любов.

Послухайте, брати і сестри, 

слова апостола Павла до Филип’ян.

Брати, коли є якась втіха в Христі, коли є якась відрада в лю­бові, коли є якась спільність духа, коли є якесь милосердя і щедрість, до­повніть мою радість, щоб ви думали те саме, мали ту саму любов, були однодушні й однієї думки. Нічого не робіть наперекір чи з марнославства, але в покорі вважайте одне одного більшим за себе. Нехай кожний дбає не про себе, а про інших. Плекайте в собі ті самі думки, що й у Христі Ісусі.

Слово Боже.

263. Якщо це можливо, можна заспівати або мовити респонсорійний псалом чи іншу відповідну пісню.

Пс 145 (144), 8-9. 10 і 15. 17-18.

Рефрен (9а): Бог милосердний, довготерпеливий.

Щедрий і милосердний Господь,

довготерпеливий і дуже милостивий.

Господь добрий до всіх;

Його щедроти – на всіх Його ділах. (Рефрен)

Тебе, Господи, прославлятимуть усі Твої діла,

Тебе благословлятимуть усі Твої праведники.

Очі всіх спрямовані до Тебе,

Ти своєчасно даєш їм поживу. (Рефрен)

Праведний Господь на всіх своїх шляхах

і милосердний у всіх своїх ділах.

Господь близький до всіх, що кличуть Його,

до всіх, що кличуть Його у правді. (Рефрен)

264. Головуючий виголошує коротку промову до присутніх, роз’яснюючи їм біблійне читання, щоб вони вірно зрозуміли значення обряду і змогли його ясно відрізнити від обряду Подружжя.

 

Молитви

265. Наступає спільна молитва. Із запропонованих нижче закликів головуючий може вибрати ті, які вважатиме за відповідні, або додати інші, пристосовані до обставин:

З вірою закликаймо Бога Отця, котрий так возлюбив людей, що учинив їх у Христі своїми дітьми і явив їх світові свід­ками своєї любові:

Всі: Господи, дай нам завжди перебувати у Твоїй любові.

Або інший властивий варіант відповіді.

1. Ти схотів, щоб у взаємній любові виявились Твої істинні діти, Христові брати й сестри.

2. Ти поклав на людей солодке ярмо Твоєї любові, щоб, ідучи за нею, вони осягнули щастя.

3. Ти єднаєш чоловіка і жінку взаємною любов’ю, щоб за­снована ними сім’я раділа, увінчана потомством.

4. Ти в таїнстві Подружжя через пасхальну жертву Твого Сина відобразив повноту подружньої любові, якою Хри­стос возлюбив Церкву і Кров’ю своєю вчинив її непорочною для Тебе.

5. Ти кличеш Н. і Н. до повної спільноти любові, завдяки якій члени християнської родини стають єдині серцем і душею.

266. Перед молитвою благословення, згідно з місцевими звичаями, заручені можуть вчинити знак обітниці, наприклад, через підписання певного документу або вручення обручок чи іншого дару.

267. Обручки чи інші дари заручених можна поблагословити, використовуючи наступне формулювання:

Так зберігайте ці обручки (дари), якими ви обмінялися, щоб, коли прийде час, ви виконали те, що урочисто нині один одному пообіцяли.

Всі: Амінь.

 

Молитва благословення

268. Тоді головуючий зі складеними руками мовить молитву; священик або диякон чинить це з розпростертими руками:

Славимо Тебе, Господи, котрий цих Твоїх слуг Н. і Н. до взаємної любові спонукаєш і заохочуєш; благоволи, просимо, зміцнити їхні серця, щоб, зберігаючи віру та будучи в усьому Тобі угодними, вони благополучно приступили до таїнства Подружжя.

Всі: Амінь.

269. Або, якщо головуючим є священик чи диякон:

Господи Боже, джерело всієї любові, згідно з задумом Твого Провидіння ці молоді люди йдуть назустріч одне одному; вчини милостиво, щоб вони, котрі, готуючись до таїнства, очікують Твоєї благодаті, отримали благословення   з висоти; нехай вони зростають у взаємній пошані і щиро кохають одне одного. Через Христа, Господа нашого.

Всі: Амінь.

 

Завершення обряду

270. Тоді головуючий завершує обряд, кажучи:

Нехай замешкає в вас Бог любові та миру, нехай керує вашими кроками і зміцнює ваші серця у своїй любові.

Всі: Амінь.

271. Обряд бажано завершити відповідним співом.

 

   

Підкомісія у справах літургійної музики            

   
© Комісія у справах Літургії при Конференції римсько-католицьких єпископів України, 2015 р.