Розділ IV. Обряд укладення Подружжя між католицькою стороною та катехуменом чи нехристиянською стороною

152. Якщо Подружжя укладають католицька сторона і катехумен або нехристиянська сторона, обряд відбувається або в храмі або в іншому узгод­женому місці, згідно з нижченаведеним обрядом.

Обряд, який тут наводиться, має бути звершений священиком або дияконом, який отримав делегацію місцевого ординарія або настоятеля на асистування та благословення Подружжя від імені Церкви.

Коли, згідно з нормою, наведеною в п. 25, Подружжя укладається у присутності асистуючого мирянина, вповноваженого до цього дієцезіальним єпископом, тоді використовується цей же нижченаведений обряд, при цьому вибираючи відповідну форму благословення новоодружених. Асистуючий одягає одяг, який не суперечив би гідності служіння, або одяг, затверджений єпископом.

 

Обряд прийняття

153. У визначений час головуючий, чи то священик, чи диякон, одягнувши альбу та єпітрахиль, або й навіть плювіал (у випадку диякона – далма­тику) білого чи святкового кольору, в супроводі міністрантів іде до дверей храму або до обраного місця, приймає там наречених і звичайно їх вітає.

154. Потім головуючий звертається до всіх присутніх, щоб підготувати їхні серця до обрядів укладення Подружжя, цими або подібними словами:

Н. і Н., Церква розділяє вашу радість і разом з вашими батьками та друзями великодушно приймає вас у день, коли перед Богом, нашим Отцем, ви укладете між собою спільноту всього життя. Нехай Господь вислухає вас у день вашої радості. Нехай пошле вам з небес свою поміч та опікується вами. Нехай обдарує вас благодатями на міру ваших сердець і здійснить всі ваші прохання.

155. Укладення Подружжя, якщо цього вимагають обставини, можна розпочати літургією Слова, пропустивши обряд прийняття.

 

Літургія Слова

156. Літургія Слова відбувається, як завжди, з використанням поданих у п. 56 текстів, або інших читань, поданих нижче (пп. 179-222). Завжди слід вибрати принаймні одне читання, в якому би виразно говорилося про Подружжя.

За відсутності священика або диякона, читання Євангелія слід розпочинати так:

Послухайте, брати і сестри, слова святого Євангелія від Н.

157. Після цього на підставі священного тексту мовиться гомілія, в якій приймаються до уваги ситуація наречених та інші обставини. Слід, щоб асистуючий мирянин виголошував промову або гомілію, затверджену єпископом чи настоятелем.

 

Укладення Подружжя

158. Потім всі встають, у тому числі наречені та спеціально для цього обрані свідки, і головуючий звертається до наречених цими або подібними словами:

Найдорожчі, ви прийшли сюди, щоб перед служителем Церкви (переді мною, визначеним єпископом Церкви для асистування при вашому шлюбі) та спільнотою затвердити священною печаттю від Господа свою волю укладення Подружжя, і збагатити вашу любов Його благословенням, щоб зміцнитись у взаємній і вічній вірності та у виконанні всіх інших обов’язків Подружжя. Тому перед лицем Цер­кви я запитую вас про ваш намір.

 

Запитання перед укладенням Подружжя

159. Тоді головуючий ставить нареченим запитання про свободу вибору, вір­ність і готовність прийняття та виховання потомства, а вони по черзі від­повідають.

Н. і Н., чи ви прийшли сюди без примусу, і чи вільно та всім серцем бажаєте укласти Подружжя?

Наречені відповідають: Так, бажаємо.

Чи ви готові йти дорогою Подружжя у взаємній любові та пошані впродовж усього життя?

Наречені відповідають: Так, готові.

Наступне питання можна пропустити, якщо промовляють за цим обставини, наприклад, якщо наречені похилого віку.

Чи ви готові з любов’ю прийняти від Бога потомство та ви­ховувати його згідно з законом Христа і Його Церкви?

Наречені відповідають: Так, готові.

Брати і сестри, взиваймо Святого Духа, щоб Він зміцнив і освятив рішення цих своїх дітей, котрі сьогодні розпочинають свій спільний життєвий шлях.

Співається гімн до Святого Духа (стор. 125).

 

Подружня згода

160. Головуючий запрошує наречених до вираження подружньої згоди:

Отже, якщо ви маєте намір укласти святий Подружній зв’язок, подайте одне одному праві долоні та перед Богом і Його Цер­квою висловіть вашу згоду.

Наречені єднають долоні, які священик обвиває одним кінцем єпитрахилі.

161. Мужчина каже:

Я, Н., беру тебе, Н., за свою дружину і присягаюся, що дотри­маю тобі вірності у благополуччі та недолі, у хворобі та здоров’ї, і що кохатиму й шануватиму тебе по всі дні мого жит­тя. Нехай у цьому допоможе мені Господь, Бог Всемогутній, у Трійці єдиний, і всі Святі.

Жінка каже:

Я, Н., беру тебе, Н., за свого чоловіка і присягаюся, що дотри­маю тобі вірності у благополуччі та недолі, у хворобі та здоров’ї, і що кохатиму й шануватиму тебе по всі дні мого життя. Нехай у цьому допоможе мені Господь, Бог Всемогутній, у Трійці єдиний, і всі Святі.

 

162. Головуючий може провести укладення таїнства у формі запитання, якщо це доцільніше з пастирських міркувань.

Спочатку запитує мужчину:

Н., чи хочеш взяти Н. за свою дружину і чи присягаєшся, що дотримаєш їй вірності у благополуччі та недолі, у хворобі та здоров’ї, і що кохатимеш і шануватимеш її по всі дні твого життя?

Мужчина відповідає: Хочу і присягаюся.

Потім священик запитує жінку:

Н., чи хочеш взяти Н. за свого чоловіка і чи присягаєшся, що дотримаєш йому вірності у благополуччі та недолі, у хво­робі та здоров’ї, і що кохатимеш і шануватимеш його по всі дні твого життя?

Жінка відповідає: Хочу і присягаюся.

 

Прийняття подружньої згоди

163. Потім головуючий, приймаючи згоду, каже молодожонам:

Нехай Господь у своїй милості зміцнить цей ваш союз, який ви уклали перед Церквою, і зволить наповнити вас своїм благословенням. Що Бог сполучив, людина хай не роз­лучає.

Або:

Нехай Бог Авраама, Бог Ісаака, Бог Якова, Бог, який з’єднав у раю прародителів, зміцнить і благословить у Христі цей ваш союз, який ви уклали перед Церквою, щоб те, що Він сам сполучив, людина не розлучила.

164. Головуючий закликає присутніх прославити Бога:

Благословімо Господа.

Всі відповідають: Богу подяка.

Можна використати й іншу акламацію.

 

Благословення і вручення обручок

165. Якщо так зумовлюють обставини, благословення і вручення обручок можна пропустити. Якщо ж цей обряд звершується, священик (або диякон) каже:

Нехай Господь благословить  ці обручки, які ви одне одному вручите на знак любові та вірності.

Всі: Амінь.

Інші формулювання благословення обручок, пп. 229-230.

 

166. Асистуючий-мирянин зі складеними руками мовить ті ж самі слова, пропускаючи хресне знамення:

Нехай Господь благословить ці обручки, які ви одне одному вручите на знак любові та вірності.

 

І, по можливості, окроплює обручки і дає молодожонам.

167. Чоловік вкладає на безіменний палець дружини призначену для неї обручку, кажучи:

Н., прийми цю обручку на знак моєї любові та вірності.

Якщо він – християнин, може додати:

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.

Так само дружина вкладає на безіменний палець чоловіка призначену для нього обручку, кажучи:

Н., прийми цю обручку на знак моєї любові та вірності.

Якщо вона – християнка, може додати:

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.

168. Тоді вся спільнота може заспівати гімн або пісню прославлення.

 

Вселенська молитва

169. Потім наступає, як завжди, вселенська молитва (зразки її наведено в пп. 251-252).

170. Після закликів вселенської молитви головуючий продовжує цими, або подібними словами:

До Бога Отця, котрий своїх дітей прагне з’єднати в любові, звернімося молитвою Божої родини, якої навчив нас Го­сподь наш Ісус Христос.

І всі християни продовжують:

Отче наш, що єси на небесах:

нехай святиться ім’я Твоє

нехай прийде Царство Твоє

нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.

Хліб наш насущний дай нам сьогодні

і прости нам провини наші,

як і ми прощаємо винуватцям нашим;

і не введи нас у спокусу

але визволи нас від лукавого.

 

Благословення новоодружених

171. Згідно зі звичаєм, над молодожонами мовиться благословення новоодружених. Якщо ж обставини на це не дозволяють, благословення можна пропустити, а замість нього мовиться молитва, подана у п. 174.

Молодожони на своєму місці, якщо це можливо, стають на коліна.

Тоді священик (або диякон) мовить зі складеними руками:

Смиренно закликаймо нині Боже благословення над цими молодожонами, щоб Він сам зберіг своїм покровом тих, кого обдарував подружньою єдністю.

Всі певний час моляться в тиші.

172. Потім головуючий, обернувшись до молодожонів, з розпростертими над ними руками мовить наступну молитву:

Святий Отче, Сотворителю Всесвіту, Ти чоловіка та жінку сотворив на свій образ і їхню спільноту схотів наділити своїм благословенням. Смиренно просимо Тебе за цих Твоїх слуг, котрі сьогодні єднаються подружнім союзом.

Нехай зійде, Господи, щедре Твоє благословення на Н., і на Н., з котрим розділятиме вона своє життя, і сила Твого Святого Духа нехай з висоти розпалить їхні серця, щоб вони, плідні у взаємному обдаровуванні подружнім даром, збері­гали бездоганність поведінки (і стали батьками з випробуваними чеснотами).

Нехай вони славлять Тебе у радості, Господи; нехай шукають Тебе в журбі; нехай в трудах приносить їм радість Твоя батьківська опіка і нехай в потребах вони відчувають, що Ти завжди перебуваєш з ними, щоб їм допомагати. А, осягнувши щасливу старість, оточені численними приятелями нехай перейдуть вони у Небесне Царство. Через Христа, Господа нашого. В. Амінь.

173. Якщо головуючим є мирянин, він зі складеними руками каже:

Благословенний єси, Господи Боже, сотворителю і покровителю людського роду, що у спільноті чоловіка і жінки Ти залишив істинний образ своєї любові.

Нехай зійде, Господи, щедре Твоє благословення на Н., і на Н., з котрим розділятиме вона своє життя, і сила Твого Святого Духа нехай з висоти розпалить їхні серця, щоб вони, плідні у взаємному обдаровуванні подружнім даром, збері­гали бездоганність поведінки (і стали батьками з випробуваними чеснотами).

Нехай вони славлять Тебе у радості, Господи; нехай шукають Тебе в журбі; нехай в трудах приносить їм радість Твоя батьківська опіка і нехай в потребах вони відчувають, що Ти завжди перебуваєш з ними, щоб їм допомагати. А, осягнувши щасливу старість, оточені численними приятелями нехай перейдуть вони у Небесне Царство. Через Христа, Господа нашого. В. Амінь.

174. Якщо, за обставинами, пропускається благословення новоодружених, над ними мовиться ця молитва:

Вислухай, Господи, наші смиренні прохання і візьми милостиво в опіку подружжя, яке Ти встановив для продовження людського роду, щоб за Твоєю милістю було збережено те, що з Твоєю допомогою було з’єднане. Через Христа, Господа нашого. В. Амінь.

 

Закінчення обряду

175. Тоді священик (або диякон) благословить люд, кажучи:

Вас усіх, тут присутніх, нехай благословить Бог Всемогут­ній, Отець, і Син, і Святий Дух.

В. Амінь.

176. Якщо ж головуючим є мирянин, він може завершити обряд, чинячи на собі хресне знамення і кажучи:

Нехай Бог наповнить нас радістю і надією на те, в що ми ві­руємо.

Нехай мир Христовий ликує в наших серцях.

Нехай Святий Дух наповнить нас своїми дарами.

Всі відповідають: Амінь.

177. Обряд бажано завершити відповідним співом.

178. Після закінчення свідки і головуючий підписують акт укладення Подружжя. Підписання може відбуватися або в канцелярії, або в присутності вірних, але у жодному випадку не на вівтарі.