Розділ ІІ. Обряд укладення Подружжя поза Месою
79. Якщо з необхідності або за обставинами Меса не звершується, тоді використовується нижчеописаний обряд, який може провести також диякон.
Вступні обряди
Перший спосіб
80. У визначений час священик, одягнувши альбу та єпітрахиль чи навіть плювіал (у випадку диякона – далматику) білого або святкового кольору, в супроводі міністрантів підходить до дверей храму, приймає наречених і звичайно їх вітає, наголошуючи, що Церква бере участь у їхній радості.
81. Потім наступає процесія до вівтаря: першими йдуть міністранти, за ними – служитель, а потім наречені, яких до приготовленого їм місця, згідно з місцевими звичаями, можуть супроводжувати батьки та двоє почесних свідків. В цей час співається пісня на вхід.
82. Служитель підходить до вівтаря і віддає йому шану низьким поклоном та поцілунком. Після цього він іде до місця головування.
Другий спосіб
83. У визначений час священик, одягнувши альбу та єпітрахиль чи навіть плювіал (у випадку диякона – далматику), білого або святкового кольору, в супроводі міністрантів іде до місця, приготовленого для наречених.
84. Коли наречені прийдуть до свого місця, служитель приймає їх і звичайно вітає, наголошуючи, що Церква бере участь у їхній радості.
85. Потім служитель вшановує вівтар низьким поклоном і йде на місце головування.
86. Тоді, вчинивши хресне знамення, вітає присутніх, кажучи:
Благодать вам і мир від Бога Отця і від Господа нашого Ісуса Христа.
Або іншими словами, особливо взятими зі Святого Письма.
Всі відповідають: І з духом твоїм.
Або: Благословенний Ти, Боже, навіки.
Або в інший відповідний спосіб.
87. Потім звертається до наречених та присутніх, щоб приготувати їхні серця до звершення Подружжя, цими або подібними словами:
Найдорожчі брати і сестри, ми з радістю прийшли до Господнього дому, щоб святкувати урочистість цього дня, коли Н. і Н. стають перед нами із наміром заснування свого власного дому. Для них ця мить насправді виняткова, тому підтримаймо їх нашою душевною приязню, а також братньою молитвою. Слухаймо отже уважно разом із ними слово, яким Бог до нас сьогодні промовляє. Потім зі святою Церквою смиренно прохатимемо Бога Отця через Ісуса Христа, Господа нашого, щоб цих наречених, своїх слуг, Він милостиво підтримав, благословив та назавжди вчинив одним цілим.
88. Або:
Н. і Н., Церква розділяє вашу радість і разом з вашими батьками та друзями великодушно приймає вас у день, коли перед Богом, нашим Отцем, ви укладете між собою спільноту всього життя. Нехай Господь вислухає вас у день вашої радості. Нехай пошле вам з небес свою поміч та опікується вами. Нехай обдарує вас благодатями на міру ваших сердець і здійснить всі ваші прохання.
89. Потім із розпростертими руками мовить молитву:
Вислухай, Господи, наші благання, і вилий ласкаво свою благодать на цих Твоїх слуг Н. і Н., щоб ті, котрі єднаються перед Твоїм вівтарем, зміцнилися у взаємній любові. Через Христа, Господа нашого.
Всі: Амінь.
Інші молитви, пп. 223, 224, 226, 227, 228.
Літургія Слова
90. Літургія Слова відбувається, як завжди, з використанням поданих у п. 56 текстів, або інших читань, поданих нижче (пп. 179-222).
Завжди слід вибрати принаймні одне читання, в якому виразно би говорилося про Подружжя.
91. Потім служитель, спираючись на священні тексти, вказує у гомілії на тайну християнського Подружжя, гідність подружньої любові, благодать таїнства та завдання супругів, пристосовуючи її до рівня сприйняття присутніх.
Укладення Подружжя
92. Якщо Подружжя укладають одночасно дві пари або більше, запитання перед подружньою згодою, вираження самої згоди, а також її прийняття завжди мають адресуватися до кожної пари зокрема; все інше, не виключаючи благословення новоодружених, мовиться один раз для всіх подружніх пар.
93. Коли всі встануть, у тому числі наречені та спеціально для цього обрані свідки, служитель звертається до наречених цими або подібними словами:
Найдорожчі, ви прийшли у храм, щоб перед служителем та спільнотою Церкви затвердити священною печаттю від Господа свою волю укладення Подружжя.
Нехай Христос щедро благословить вашу подружню любов і для збереження взаємної та постійної вірності і для виконання інших повинностей Подружжя цим же таїнством нехай збагачує і зміцнює вас, котрих Він вже присвятив собі у святому Хрещенні. Тому перед лицем Церкви я запитую вас про ваш намір.
Запитання перед укладенням Подружжя
94. Тоді служитель ставить нареченим запитання про свободу вибору, вірність і готовність прийняття та виховання потомства, а вони по черзі відповідають.
Н. і Н., чи ви прийшли сюди без примусу, і чи добровільно та всім серцем бажаєте укласти Подружжя?
Наречені відповідають: Так, бажаємо.
Чи ви готові йти дорогою Подружжя у взаємній любові та пошані впродовж усього життя?
Наречені відповідають: Так, готові.
Наступне питання можна пропустити, якщо промовляють за цим обставини, наприклад, якщо наречені похилого віку.
Чи ви готові з любов’ю прийняти від Бога потомство та виховувати його згідно з законом Христа і Його Церкви?
Наречені відповідають: Так, готові.
Брати і сестри, взиваймо Святого Духа, щоб Він зміцнив і освятив рішення цих своїх дітей, котрі сьогодні розпочинають свій спільний життєвий шлях.
Співається гімн до Святого Духа (стор. 125).
Подружня згода
95. Служитель запрошує наречених до вираження подружньої згоди:
Отже, якщо ви маєте намір укласти святий Подружній зв’язок, подайте одне одному ваші праві долоні та перед Богом і Його Церквою висловіть вашу згоду.
Наречені єднають долоні, які священик обвиває одним кінцем єпитрахилі.
96. Мужчина каже:
Я, Н., беру тебе, Н., за свою дружину і присягаюся, що дотримаю тобі вірності у благополуччі та недолі, у хворобі та здоров’ї, і що кохатиму й шануватиму тебе по всі дні мого життя. Нехай у цьому допоможе мені Господь, Бог Всемогутній, у Трійці єдиний, і всі Святі.
Жінка каже:
Я, Н., беру тебе, Н., за свого чоловіка і присягаюся, що дотримаю тобі вірності у благополуччі та недолі, у хворобі та здоров’ї, і що кохатиму й шануватиму тебе по всі дні мого життя. Нехай у цьому допоможе мені Господь, Бог Всемогутній, у Трійці єдиний, і всі Святі.
97. Служитель може провести укладення таїнства у формі запитання, якщо це доцільніше з пастирських міркувань.
Спочатку запитує мужчину:
Н., чи хочеш взяти Н. за свою дружину і чи присягаєшся, що дотримаєш їй вірності у благополуччі та недолі, у хворобі та здоров’ї, і що кохатимеш і шануватимеш її по всі дні твого життя?
Мужчина відповідає: Хочу і присягаюся.
Потім служитель запитує жінку:
Н., чи хочеш взяти Н. за свого чоловіка і чи присягаєшся, що дотримаєш йому вірності у благополуччі та недолі, у хворобі та здоров’ї, і що кохатимеш і шануватимеш його по всі дні твого життя?
Жінка відповідає: Хочу і присягаюся.
Прийняття подружньої згоди
98. Потім служитель, приймаючи згоду, каже молодожонам:
Нехай Господь у своїй милості зміцнить цей ваш союз, який ви уклали перед Церквою, і зволить наповнити вас своїм благословенням. Що Бог сполучив, людина хай не розлучає.
Або:
Нехай Бог Авраама, Бог Ісаака, Бог Якова, Бог, який з’єднав у раю прародителів, зміцнить і благословить у Христі цей ваш союз, який ви уклали перед Церквою, щоб те, що Він сам сполучив, людина не розлучила.
99. Служитель закликає присутніх прославити Бога:
Благословімо Господа.
Всі відповідають: Богу подяка.
Можна використати й іншу акламацію.
Благословення і вручення обручок
100. Служитель каже:
Нехай Господь благословить ці обручки, які ви одне одному вручите на знак любові та вірності.
Всі: Амінь.
Інше формулювання благословення обручок, пп. 229-230.
По можливості служитель окроплює обручки і дає молодожонам.
101. Чоловік вкладає на безіменний палець дружини призначену для неї обручку, кажучи:
Н., прийми цю обручку на знак моєї любові та вірності.
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.
Так само дружина вкладає на безіменний палець чоловіка призначену для нього обручку, кажучи:
Н., прийми цю обручку на знак моєї любові та вірності.
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.
102. Тоді вся спільнота може заспівати гімн або пісню прославлення.
Вселенська молитва
103. Потім наступає, як завжди, вселенська молитва (зразки її наведено в пп. 251-252):
а) спочатку служитель запрошує до молитви;
б) наступають заклики вселенської молитви із відповіддю вірних, так, щоб окремі заклики гармонізували зі змістом благословення новоодружених, але його не повторювали;
в) якщо не треба уділяти Святого Причастя, наступає Господня Молитва;
г) потім, пропустивши завершальну молитву, служитель закликає над молодожонами Боже благословення; цього ні в якому разі не можна пропускати.
Благословення новоодружених
104. Молодожони залишаються на своєму місці і стають на коліна.
Тоді служитель мовить зі складеними руками:
Смиренно закликаймо нині Боже благословення над цими молодожонами, щоб Він сам зберіг своїм покровом тих, кого обдарував таїнством Подружжя.
Інші формулювання, пп. 73, 241.
Всі певний час моляться в тиші.
105. Потім служитель, обернувшись до молодожонів, з розпростертими над ними руками мовить наступну молитву.
В останньому абзаці молитви слова в дужках можна пропустити, якщо за цим промовлятимуть обставини, наприклад, якщо наречені похилого віку.
Боже, Ти силою своєї могутності вчинив усе з нічого і започаткував Усесвіт, а сотворивши людину на свій образ, дав чоловікові жінку як невід’ємну допомогу, щоб вони були вже не двома, лише одним тілом, повчаючи, що те, що Тобі було до вподоби учинити єдиним, не дозволяється роз’єднувати ніколи.
Боже, Ти освятив подружній зв’язок такою величною тайною, щоб у подружньому союзі явити образ таїнства Христа і Церкви.
Боже, за Твоєю волею жінка з’єднується з чоловіком, і ця початково встановлена спільнота є обдарована Тобою таким благословенням, що як єдина не була знищена ані карою за первородний гріх, ані водами потопу.
Споглянь милостиво на цих Твоїх слуг, які, уклавши подружній зв’язок, очікують Твого благословення. Зішли їм благодать Святого Духа, щоб за допомогою Твоєї любові, розлитої в їхніх серцях, вони вірно тривали у подружньому союзі.
Нехай у Твоїй слугині Н. пребуде благодать любові та миру, і нехай вона постійно наслідує святих жінок, про славу котрих оповідають Писання.
Нехай покладається на неї серце її чоловіка – рівноправного їй товариша і співспадкоємця благодаті життя, нехай він віддає їй належну шану і завжди кохає її любов’ю, якою Христос возлюбив свою Церкву.
Нині ми просимо Тебе, Господи: нехай ці Твої слуги перебувають у єдності віри і заповідей; з’єднані одним ложем, нехай зберігають бездоганність поведінки і, черпаючи сили з Євангелія, нехай свідчать усім про Христове благо; (обдаровані потомством, нехай вони будуть для нього батьками сильними у чеснотах, і нехай побачать дітей своїх дітей) і, врешті, осягнувши щасливу старість, нехай вони перейдуть до життя блаженних і до Небесного Царства. Через Христа, Господа нашого. В. Амінь.
Інші формулювання благословення молодожонів, пп. 242, 244.
106. Потім, якщо не уділяється святе Причастя, служитель відразу благословляє люд, кажучи:
Нехай вас усіх тут присутніх благословить Бог Всемогутній, Отець, і Син, і Святий Дух.
Всі: Амінь.
107. Обряд бажано закінчити відповідним співом.
Святе Причастя
108. Якщо уділяється святе Причастя, після благословення новоодружених служитель підходить до місця, де зберігаються Пресвяті Дари, бере дискос або дарохранительницю з Тілом Господнім, ставить на вівтарі та преклоняє коліно.
109. Потім він цими або подібними словами впроваджує до Господньої Молитви:
Спасенними заповідями навчені і божественною настановою натхнені, осмілюємося взивати:
І всі разом продовжують:
Отче наш, що єси на небесах,
нехай святиться ім’я Твоє;
нехай прийде Царство Твоє;
нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.
Хліб наш насущний дай нам сьогодні
і прости нам провини наші,
як і ми прощаємо винуватцям нашим;
і не введи нас у спокусу,
але визволи нас від лукавого.
110. Після цього служитель, за обставинами, цими або подібними словами звертається до вірних із закликом:
Передайте один одному знак миру.
В цей час молодожони та всі присутні передають одне одному знак миру й любові.
111. По закінченні служитель преклоняє коліно, бере гостію і, піднімаючи її трохи над дискосом або дорохранительницею і обернувшись до вірних, мовить:
Ось Агнець Божий, котрий бере гріхи світу. Блаженні ті, що на трапезу Агнця покликані.
І причасники продовжують:
Господи, я не достойний, щоб Ти прийшов до мене, але скажи лише слово, і одужає душа моя.
112. Після цього він підходить до причасників і, підносячи трохи гостію та показуючи її кожному, каже:
Тіло Христа.
Причасник відповідає: Амінь.
І причащається.
113. Під час святого Причастя можна, якщо є така можливість, співати відповідну пісню.
114. Після Причастя, якщо це можливо, бажано деякий час зберігати святе мовчання або співати псалом чи пісню прославлення.
115. Потім служитель мовить цю молитву:
Молімося.
Ставши сопричасниками Твоєї трапези, просимо Тебе, Господи, щоб ті, котрі з’єдналися таїнством Подружжя, назавжди припали до Тебе і звіщали людям Твоє ім’я. Через Христа, Господа нашого.
Всі: Амінь.
Закінчення обряду
116. Обряд завершує благословення молодожонів та люду або простим формулюванням Нехай благословить вас…, або одним із формулювань, поданих нижче у пп. 248-250.
117. Після закінчення обряду свідки і служитель підписують акт укладення Подружжя. Підписання може відбуватися або в канцелярії, або в присутності вірних, але у жодному випадку не на вівтарі.
