Наша літургія відбувається перед обличчям Бога і Ангелів. Літургію можна порівняти із симфонією на честь великих діл Бога. І цю симфонію виконує не тільки земна Церква. Один мідраш говорить про те, що ангельські хори очікують на сигнал з землі, щоб включитись у цю симфонію зі своїми небесними інструментами. Для Бога є дуже цінною пісня хвали, яку виспівує Церква, щобореться на землі. Ангели підлаштовуються під неї і аранжують на небесний лад.

В Євхаристії однак є момент, коли ми і Ангели співаємо в унісон. Кожна префація (подячна частина) Євхаристійної молитви завершується піснею: «Свят, Свят, Свят Господь Бог Саваот. Повні небеса і земля слави Твоєї. Осанна во вишніх. Благословенний, хто іде в Ім’я Господнє. Осанна во вишніх». Її подеколи називають «серафимською піснею», адже перша частина цієї пісні – це фраза з книги Ісаї: «Над престолом стояли серафими. Кожен мав по шість крил: двома закривав собі кожен обличчя, двома закривав ноги, а двома - літав. І кликали один до одного: Свят, Свят, Свят Господь Саваот; вся земля повна Його слави!» (Іс 6, 2-3).

Друга ж частина «серафимської пісні» присвячена Христу і взята з Євангелій, напр. Мт 21,8-9: «Народ же, якого було багато, простеляв свою одіж по дорозі, а інші зрізували з дерев гілки і розкладали по дорозі. Люди, що йшли перед ним і ззаду, кликали: Осанна Синові Давида! Благословенний той, хто йде в Ім’я Господнє! Осанна во вишніх!».

Сьогодні в літургії ми єднаємо в одну пісню ці два тексти і співаємо одноголосно з Ангелами й Архангелами, Престолами і Господствами (тобто з усіма ангельскими хорами) та з усім воїнством небесним та з усіма Святими небесного Єрусалима гімн на честь Бога, який чинить дивовижні речі.

Важливо цей момент не проспати. Нехай не забракне і наших голосів у цій небесній симфонії Божої слави.

о. Костянтин Морозов OFMCap